Маргіт

«Маргіт»

Автор	Гомер
Мова	давньогрецька мова
Тема	Margitesd
Жанр	епос

Маргіт (д.-грец. Μαργίτης) — комічна псевдогероїчна поема, що приписується Гомеру і вважається значною мірою втраченою. З посилань на твір, що збереглися, відомо, що його центральним персонажем є телепень на ім'я Маргіт (від давньогрецького μάργος, margos, «шалений, божевільний; хтивий»), який був настільки тупим, що не знав, хто з батьків його породив. Його ім'я дало початок прикметнику margitomanēs (μαργιτομανής), «божевільний як Маргіт», використаний Філодемом.

У давнину цей твір відносили до корпусу текстів під загальною назвою «Гомерика», оскільки зазвичай приписували Гомеру, як-от Арістотель (Поетика 13.92) — «Його „Маргіт“ справді подає аналогію: як „Іліада“ та „Одіссея“ пов'язані з нашими трагедіями, так „Маргіт“ пов'язаний з нашими комедіями» — таку ж думку висловив і Гарпократіон. Василій Кесарійський пише, що твір приписується Гомеру, але він не впевнений щодо цієї атрибуції. Однак, величезна середньовічна грецька енциклопедія під назвою «Суда» приписує «Маргіта» Пігресу, грецькому поету з Галікарнаса.

Твір написано змішаним гекзаметром та ямбом, що є особливістю, характерною також для «Батрахоміомахії» (авторство якої також приписують Пігресу). У ній як дотепна літературна забава після кожного гекзаметра «Іліади» додається рядок пентаметра.

«Маргіт» був відомим у стародавньому світі, але донині збереглися лише окремі рядки^[1][2].

Завдяки образу Маргіта це слово стало для греків образливим епітетом, для опису дурних і нікчемних людей. Демосфен називав Александра Македонського Маргітом, щоб образити та принизити його.^[3][4]

• Smith, William. Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, 1870, article on Margites, v. 2, page 949.
• West, M.L. Iambi et Elegi Graeci ante Alexandrum cantati, vol. II. Oxford: Oxford University Press, 1992. ISBN 0-19-814096-7ISBN 0-19-814096-7.