Мані Ратнам
| Мані Ратнам | |
|---|---|
| англ. Mani Ratnam там. மணிரத்னம் | |
| Дата народження | 2 червня 1955[1] (71 рік) |
| Місце народження | Мадурай, Мадрас, Індія |
| Громадянство | |
| Релігія | атеїзм |
| Alma mater | Мадраський університет, Jamnalal Bajaj Institute of Management Studiesd і Ramakrishna Mission Vivekananda Colleged |
| Професія | кінорежисер, сценарист, кінопродюсер |
| Кар'єра | 1983 — теперішній час |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0711745 |
| | |
Мані Ратнам (англ. Mani Ratnam там. மணிரத்னம் மணிரத்னம், гінді मणिरत्नम्, справжнє ім'я Гопал Ратнам Субраман'ям, англ. Gopala Ratnam Subramaniam нар. 2 червня 1956, Мадурай, Тамілнад, Індія) — індійський режисер, сценарист, продюсер, що працює в основному в Коллівуді. Володар численних нагород, у тому числі кількох Національних кінопремій, Filmfare Awards, Filmfare Awards South. Нагороджений урядовою нагородою Падма Шрі (2002).
Біографія
Мані Ратнам (при народженні — Гопал Ратнам Субраман'ям) народився 2 червня 1956 року в тамільській сім'ї брахманів у місті Мадурай в штаті Тамілнад. Його батько і два брати були кінопродюсерами.
Виріс в Ченнаї, де закінчив коледж в області комерції Ramakrishna Mission Vivekananda College, який є філією Мадраського університету, а потім отримав ступінь магістра ділового адміністрування в Jamnalal Bajaj Institute of Management Studies. До того, як почати працювати в кінематографі, працював консультантом з менеджменту.
У 1983 році дебютував у кіно в якості режисера фільму мовою каннада Pallavi Anu Pallavi. Потім були зняті фільми Unaru (мовою малаялам) і Pagal Nilavu (тамільською мовою), які не мали комерційного успіху. Популярність прийшла до Ратнама після фільму Mouna Ragam («Мовчазна симфонія», 1986). Наступний фільм — Nayakan («Герой», 1987) з Камалом Хасаном в головній ролі мав величезний успіх і визнання на національному рівні.
На початку своєї кар'єри Ратнам часто співпрацював з композитором Ілаяраджею, згодом — з композитором А. Р. Рахманом.
Дебютом режисера в Толлівуді став фільм Geethanjali («Гітанджалі», 1989), який отримав Національну кінопремію, визнання критики і мав комерційний успіх.
Мані Ратнам також відомий своєю «трилогією про тероризм», що включає в себе фільми «Роза» (1992), «Бомбей» (1995) і «Кохання з першого погляду» (1998). У 2010 році помітною режисерською роботою Ратнама став фільм, знятий в двох версіях — «Демон» (Raavanan) тамільською мовою і фільм на хінді — «Злодій» (Raavan) (в обох версіях в головній жіночій ролі знялася Айшварія Рай, в тамільській версії в негативній ролі — південно-індійський актор Вікрам, а в Боллівуді в тій же ролі — Абхішек Баччан).
Фільми Ратнама Nayakan (1987) і Anjali (1990) були представлені Індією на премію «Оскар» у категорії «Кращий фільм іноземною мовою», але не увійшли в шорт-лист номінації.
Nayakan (1987) Ратнама поряд з «Трилогією про Апу» Сатьяджіта Рая і фільмом «Жага» Гуру Датта є єдиними фільмами Індії в списку «100 кращих фільмів всіх часів» за версією журналу Time[2].
Мані Ратнам — власник кінокомпанії Madras Talkies.
Сім'я
- Батько — кінопродюсер Ратнам Айєр (Ratnam Iyer)[3].
- Брати — кінопродюсери Г. Венкатешваран (13.01.1948 — 03.05.2003) і Г. Шрінівасан (23.09.1958 — 27.05.2007).
- Дружина — актриса Сухасіні Маніратнам, племінниця Камала Хасана і дочка його старшого брата Чарухасана (одружилися в 1982 році).
- Син — Нандан Маніратнам.
Фільмографія
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1983 | ф | Бліда рожева роса | Pallavi Anu Pallavi | режисер, сценарист (дебют, мова каннада) |
| 1984 | ф | Пробудження | Unaru | режисер (мова малаялам) |
| 1985 | ф | Серцебиття пані | Pagal Nilavu | режисер, сценарист (тамільський дебют) |
| 1985 | ф | Срібне серце | Idhaya Kovil | режисер, сценарист |
| 1986 | ф | Блаженна мелодія | Mouna Ragam | режисер, сценарист |
| 1987 | ф | Герой | Nayakan | режисер, сценарист |
| 1988 | ф | Червоне сонце | Agni Natchathiram | режисер, сценарист |
| 1989 | ф | Геометрія кохання | Geethanjali | режисер, сценарист (мова телугу) |
| 1990 | ф | Ангел Анджалі | Anjali | режисер, сценарист |
| 1991 | ф | Командир | Thalapathi | режисер, сценарист |
| 1992 | ф | Роза | Roja | режисер, сценарист |
| 1993 | ф | Злодій, злодій | Thiruda Thiruda | режисер, сценарист |
| 1995 | ф | Бомбей | Bombay | режисер, сценарист |
| 1997 | ф | Тандем | Iruvar | режисер, продюсер, сценарист |
| 1998 | ф | Любов з першого погляду | Dil Se.. | режисер, продюсер, сценарист (хінді дебют) |
| 2000 | ф | Хвилі кохання | Alaipayuthey | режисер, продюсер, сценарист |
| 2002 | ф | Поцілунок у щоку | Kannathil Muthamittal | режисер, продюсер, сценарист |
| 2004 | ф | На перехресті доль | Yuva | режисер, продюсер, сценарист (мова хінді) |
| 2004 | ф | Круті часи | Aaytha Ezhuthu | режисер, продюсер, сценарист (тамільська версія фільму «Yuva») |
| 2007 | ф | Гуру | Guru | режисер, продюсер, сценарист |
| 2010 | ф | Демон | Raavan | режисер, продюсер, сценарист (мова хінді) |
| 2010 | ф | Злодій | Raavanan | режисер, продюсер, сценарист (тамільська версія фільму з іншим кастом) |
| 2013 | ф | Море | Kadal | режисер, продюсер, сценарист |
| 2015 | ф | О, прекрасна мить | O Kadhal Kanmani | режисер, продюсер, сценарист |
| 2017 | ф | Серед білих хмар | Kaatru Veliyidai | режисер, продюсер, сценарист |
| 2018 | ф | Багряне небо | Chekka Chivantha Vaanam | режисер, продюсер, сценарист |
| 2022 | ф | Понніїн Селван: Частина 1 | Ponniyin Selvan: I | режисер, продюсер, сценарист |
| 2023 | ф | Понніїн Селван: Частина 2 | Ponniyin Selvan: II | режисер, продюсер, сценарист |
| 2025 | ф | Кровні узи | Thug Life | режисер, продюсер, сценарист |
Нагороди
- Інші
- 1983 — Karnataka State Film Award за кращий сценарій — Pallavi Anu Pallavi
- 1990 — Nandi Award за кращий сюжет — «Гітанджалі»
Примітки
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Corliss, Richard (12 February 2005). «Time 100: Nayakan». [Архівовано 2012-05-31 у Wayback Machine.] Time. Retrieved 22 January 2007
- ↑ N, Sathiya Moorthy. «Film producer GV commits suicide». [Архівовано 2019-10-12 у Wayback Machine.] Rediff Movies. Rediff. Retrieved 17 September 2011
- ↑ Padma Vibhushan for Rangarajan, Soli Sorabjee. The Hindu (англ.). 26 січня 2002. Процитовано 12 вересня 2015.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).