Маніпулянтка

Маніпулянтка
Manipulantka
Жанр	соціально-психологічна проза
Автор	Іван Франко
Мова	українська
Написано	1888
Опубліковано	1888

«Маніпулянтка» — соціально-психологічна повість Івана Франка, створена у Львові 1888 року. Спочатку твір був написаний польською мовою під назвою Manipulantka і надрукований у газеті «Kurjer Lwowski»^[1]. Український варіант автор переклав самостійно і включив до збірки В поті чола (1890)^[2].

Події розгортаються у місті Львові наприкінці XIX століття. Головна героїня — молода жінка на ім’я Целя (у польському варіанті — Зося)^[3]. Вона працює експедиторкою на пошті, намагаючись утримувати себе власною працею. Целя мешкає в домі свого опікуна — пана Темницького, представника дрібної шляхти^[4].

Повернення з навчання сина господаря — молодого лікаря доктора Темницького — створює напружену атмосферу в домі. Між Целею та доктором виникають складні емоційні стосунки: поєднання симпатії, соціальної нерівності та відчуження^[1]. Поступово героїня усвідомлює, що її праця та існування підпорядковані волі інших, а справжня свобода потребує внутрішньої незалежності.

Твір поєднує соціальну та психологічну проблематику, характерну для прози Франка 1880-х років. Основні мотиви:

• становище жінки-працівниці в міському середовищі;
• конфлікт між працею як формою самореалізації та економічною залежністю;
• соціальні контрасти між інтелігенцією і дрібним чиновництвом;
• пошук гідності та рівності в патріархальному суспільстві^[5].

Франко підкреслює моральну силу простої жінки, її здатність до рефлексії, до протесту проти обмежень. На відміну від традиційного романтичного образу, Целя мислить і діє прагматично, зберігаючи гідність навіть у принизливих обставинах^[6].

Повість складається з десяти розділів, побудованих у формі спогадів і спостережень за внутрішнім життям героїні. Переважає форма внутрішнього монологу, а оповідна манера поєднує реалізм із психологічною деталізацією. У порівнянні з польським варіантом, український текст має розширені описи побуту та соціальних обставин^[2].

«Маніпулянтка» належить до серії соціально-психологічних прозових творів Франка, що досліджують становище особистості у міському середовищі. Поруч із повістями Boa constrictor, Борислав сміється, Перехресні стежки вона відображає еволюцію письменника від натуралізму до глибшого психологізму^[7].

• Польський варіант твору з’явився раніше за український, що було рідкісним випадком у творчості Франка^[1].
• Назва Manipulantka відображає реальну посаду «маніпулянтки» (помічниці-експедиторки) у тогочасних поштових установах^[4].
• У рукописі Франко спочатку планував інше закінчення, де героїня покидала місто, однак цей варіант не зберігся^[5].
• Твір був перекладений англійською та німецькою лише у XXI столітті в межах академічних видань творів Франка^[6].
• Деякі дослідники вважають, що Целя має автобіографічні риси знайомих Франкові львівських поштових працівниць, зокрема Людмили Драгоманової-Шишманової^[8].

• Manipulantka // Kurjer Lwowski. — № 153–160, липень 1888.
• Маніпулянтка // У кн.: І. Франко. В поті чола. — Львів: 1890.
• І. Франко. Зібрання творів у 50 томах. — Т. 18. — Київ: Наукова думка, 1978^[7].

• За мотивами повісті 2018 року було створено студентський короткометражний фільм у Львівському університеті (реж. О. Романюк)^[9].
• Елементи образу Целі аналізуються у сучасних дослідженнях феміністичної критики української класики^[10].

• Іван Франко
• Українська література XIX століття
• В поті чола
• Борислав сміється

• Франко І. Маніпулянтка. — Львів, 1890.
• Іван Франко. Зібрання творів у п’ятдесяти томах, т. 18. — Київ: Наукова думка, 1978.
• i-franko.name: повний текст і дослідження
• Енциклопедія сучасної України: Маніпулянтка
• UkrLib: текст твору
• Osvita.ua: короткий зміст
• Gender in Detail: аналіз жіночих образів у Франка
• Zbruč: Жіночі типи у прозі Івана Франка