Мануфагі
| Мануфагі | |
|---|---|
| тетум Manufahi | |
|
Прапор | |
| Адм. центр | Саме |
| Країна | |
| Підрайонів | 4 |
| Населення | |
• повне | 48 628 (11) |
• густота | 36,7 (11) |
| Площа | |
• повна | 1326,60 км² (6) |
| Часовий пояс | UTC+9 |
| Скорочення | |
| Код ISO 3166-2 | TL-MF |
![]() | |
|
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мануфагі | |
Мануфагі (тетум Manufahi) — один з 13 районів Східного Тимору. Адміністративний центр району — місто Саме. Площа становить 1326,60 км².
Географія
Розташований на півдні центральної частини країни. Межує з районами Манатуту — (на сході), Айнару — (на заході) і Айлеу — (на півночі) . На півдні омивається водами Тиморського моря. На півночі територія переважно гориста, а на півдні вона являє собою прибережну рівнину. Висота найвищої точки району, гори Кабалакі, становить 2459 м над рівнем моря.
За даними на 1994 рік площа лісів в районі становить 61 797 га.
Історія
За часів португальського панування район звався Саме за назвою його столиці. За часів індонезійської окупації підрайон Хато-Удо був відділений від району і приєднаний до Айнару, тоді як підрайон Турускаї, який спочатку належав Айнару, був приєднаний до Мануфагі.
Населення
Населення району за даними на 2010 рік становить 48 628 осіб; для порівняння, на 2004 рік воно налічувало 44 950 осіб[1]. Щільність населення — 36,7 чол/км². Середній вік населення становить 18,2 років. У період з 1990 по 2004 роки середній щорічний приріст населення склав 1,96 %.
42,2 % населення говорять на мові мамбаї; 40,4 % — на тетум; 7,3 % — на лакалай; 4,6 % — на ідаті і 1,7 % — на існі. Поширені також інші місцеві мови і діалекти. 50,3 % населення володіють мовою тетум (включаючи тих, для яких вона є другою і третьою мовами); 42,6 % володіють індонезійською і 12,0 % — португальською. 51,9 % населення неписьменні (55,0 % жінок і 49,0 % чоловіків). Тільки 11,8 % осіб старше 18 років закінчили середню школу (9,4 % жінок і 14,1 % чоловіків)[2].
За даними на 2004 рік 96,3 % населення складають католики; 3,3 % — протестанти і 0,3 % — мусульмани[3].
Адміністративний поділ

В адміністративному відношенні поділяється на 4 підрайони:
| Підрайон | Населення, чол. (2010) |
Площа, км² |
|---|---|---|
| Алас | 7179 | 406,96 |
| Фатуберліу | 6902 | 375,92 |
| Саме | 27 554 | 355,28 |
| Туріскай | 6993 | 188,44 |
Галерея
-
Пейзаж між Делі і Саме -
Традиційні будинки в Саме -
Пам'ятник у центрі Саме -
Зруйнований старий ринок в Саме
Примітки
- ↑ Direcção Nacional de Estatística Census 2004. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 3 березня 2016.
- ↑ 20Atlas/ATLAS% 20English.pdf Census of Population and Housing Atlas 2004[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ District Pritory Tables: Manufahi 2004 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 травня 2011. Процитовано 3 березня 2016.
| Це незавершена стаття з географії Східного Тимору. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).


