Мантхара

Мантхара
Поява	Рамаяна
Мантхара у Вікісховищі

Мантхара (санскр. मन्थरा; дослівно: «горбата») — персонаж індуїстського епосу «Рамаяна». В епосі описано, як вона переконала царицю Кайкеї, що трон Айодг'ї належить її синові Бгараті, і що її пасинка — кронпринца Раму (головний герой «Рамаяни») — слід вигнати з королівства.^[1] Після вигнання їхньої матері вона виступає в ролі матері для Кайкеї та її брата-близнюка Юдгаджита. Супроводжувала Кайкеї до Айодг'ї після її одруження з Дашаратхою.

Як служниця родини Кайкеї, Мантхара жила з нею з моменту її народження. Коли вона почула, що цар Дашаратха планує зробити свого старшого сина Раму принцом-регентом (а не Бгарату, свою дитину від Кайкеї), вона розлютилася та повідомила про це Кайкеї. Кайкеі спочатку зраділа та вручила Мантхарі перлове намисто.^[1]

Мантхара нагадує Кайкеї про два дари, які Дашаратха дав їй, коли вона колись врятувала йому життя в небесній битві. Кайкеї зберегла ці дари на потім, і Мантхара заявляє, що зараз саме час попросити про них. Вона радить Кайкеї лягти у своїй кімнаті в забрудненому одязі та без прикрас. Вона має плакати та кричати, вдаючи гнів. Коли Дашаратха прийде втішити її, вона повинна негайно попросити про дари. Першим даром було б те, щоб Бгарату зробили царем. Другим — щоб Раму відправили до лісу на чотирнадцять років вигнання. Мантхара вважає, що чотирнадцятирічне вигнання буде достатнім терміном, щоб Бхарата зміг зміцнити свої позиції в Імперії та завоювати прихильність народу.^[1]

Після вигнання Рами Мантхара з'являється в «Рамаяні» лише один раз. Отримавши від Кайкеї в нагороду дорогий одяг та коштовності, вона прогулюється садами палацу, коли Бгарата та його зведений брат Шатруґгна зустрічають її. Побачивши її, Шатруґгна лютує через вигнання Рами і нападає на неї з наміром убити. Кайкеї благає Бгарату врятувати її, кажучи Шатруґгні, що вбивати жінку — гріх, і що Рама розлютиться на них обох, якщо він вчинить таке. Той поступається, і брати йдуть, а Кайкеї намагається втішити Мантхару.

Коли Рама після 14 років вигнання прибув з Сітою та Лакшманою до Айодг'ї,^[2] його призначено королем Айодг'ї.^[3] Після коронації Рами, він та Сіта подарували своїм слугам коштовності й одяг. Потім Рама запитав Кайкеї, де Мантхара. Потім Кайкеї сказали, що Мантхара дуже шкодує про свій вчинок і 14 років чекала на Раму, щоб вибачиться перед ним. Рама пішов до темної кімнати, де Мантхара лежала на підлозі. Побачивши Лакшману, Сіту та Раму, вона вибачилася за свою зраду, і Рама пробачив їй.

• У версії мовою телугу «Шрі Ранґанатха Рамаянам» є невелика оповідь про юних Раму та Мантару в Балаканді. Коли Рама грався з м'ячем та палицею, Мантхара раптово кинула м'яч далеко від нього. У гніві Рама вдарив її палицею по коліну, і вона зламала коліно. Кайкеї повідомила про це царю Дашаратсі. Цар вирішує відправити Раму та інших своїх синів до школи. Цей інцидент змушує царя задуматися про його відповідальність за навчання синів, щоб вони могли вчитися та ставати мудрими. Через той випадок Мантхара почала відчувати до Рами певну ворожість і чекала нагоди помститися йому. Також кажуть, що в дитинстві Рами Кайкеї любила Раму більше, ніж Бгарату, і проводила з ним більше часу. Це змусило Мантару заздрити Рамі.
• У романі Аміша Тріпаті 2015 року «Рам: Нащадок Ікшваку» (перша книга серії «Рам Чандра») Мантхару зображено багатою жінкою з Сапт Сіндху, подругою Кайкеї.^[4]
• У телесеріалі Рамананда Саґара «Рамаян» Мантхару грає характерна акторка Лаліта Павар. У серіалі показано, що коли Рама повертається до Айодг'ї після вигнання, він іде на зустріч з Мантхарою, яку ув'язнили в темній кімнаті. Побачивши Раму, Мантхара падає йому в ноги та вибачається за всі свої гріхи, після чого Рама прощає її.

• Mani, Vettam (1 січня 2015). Puranic Encyclopedia: A Comprehensive Work with Special Reference to the Epic and Puranic Literature (англ.). Motilal Banarsidass. ISBN 978-81-208-0597-2.