Мангалія
| Мангалія | |
|---|---|
| рум. Mangalia | |
 герб | |
 Нічний порт Мангалії | |
 | |
| Основні дані | |
| 43°49′ пн. ш. 28°34′ сх. д. / 43.817° пн. ш. 28.567° сх. д. | |
| Країна |  Румунія |
| Регіон | Констанца |
| Адмінцентр | Mangaliad  |
| Засновано | VI століття до н. е.[1] |
| Перша згадка | 1593 |
| Площа | 62,26 км² |
| Населення | 31 950 осіб (2021) |
| Висота НРМ | 20 ± 1 м |
| Географічна зона | Добруджа |
| Міста-побратими | Пиран, Балчик, Генерал-Тошево, Лавріон, Фонді, Порто-Віро, Санта-Северина, Струга (Македонія), Грінпорт, Банська Бистриця (2006)[2] |
| Часовий пояс | UTC+2, UTC+3 |
| Номери автомобілів | CT |
| GeoNames | 8334941 |
| OSM | ↑2367022 ·R (Констанца) |
| Поштові індекси | 905500 |
| Міська влада | |
| Адреса | Sos. Constantei, Nr. 13 Cod:905500[3] |
| mayor of Mangaliad | Mihai Claudiu Tusac |
| Вебсайт | mangalia |
| Мапа | |
 | |
 Мангалія у Вікісховищі | |
Мангалія (рум. Mangalia) — місто Румунії, на березі Чорного моря у повіті Констанца, у Добруджі. 32 тис. мешканців (2021). Це етнічна територія болгар. Порт і морський курорт.
Мангалія є найдавнішим заселеним містом Румунії.
Історичні назви міста: Каллатіда, Пангалія, Панглікара, Томисовара (Callatis, Pangalia, Panglicara, Tomisovara)
Здавна тут жили гети. Потім прийшли греки і заснували колонію Каллатіда в 4 ст. до н. е. під час правління македонського царя Аминтас III. Під час переселення народів територія була заселена слов'янами-болгарами. З IX ст. відома під турецькою назвою Пангалія, румунською — Томісовара і грецькою — Панглікара. В XX ст. місто було частиною Болгарії на нетривалий проміжок часу.
На заході від міста розташована печера Мовіле, цікава своєю екосистемою відділеною від зовнішнього світу.
Скіфська могила з грецьким папірусом; руїни фортеці Каллатіди (6 ст. до н. е.); мечеть (XVI ст.). Археологічний музей.
Населення
За даними перепису населення 2021 року[4] у місті проживали 31 950 осіб. Національний склад населення міста[5]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румуни | 23 730 | 74,3 % |
| татари | 980 | 3,1 % |
| турки | 643 | 2,0 % |
| росіяни-липовани | 62 | 0,2 % |
| роми | 57 | 0,2 % |
| угорці | 40 | 0,1 % |
| українці | 5 | <0,1 % |
| німці | 5 | <0,1 % |
| греки | 4 | <0,1 % |
| італійці | 4 | <0,1 % |
| євреї | 4 | <0,1 % |
| болгари | 3 | <0,1 % |
| інші народи | 226 | 0,7 % |
Також у місті проживають вірмени та албанці, але точна кількість цих народів у результатах перепису не вказується.
Рідною мовою назвали[6]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румунська | 24 138 | 75,5 % |
| татарська | 769 | 2,4 % |
| турецька | 471 | 1,5 % |
| ромська | 42 | 0,1 % |
| угорська | 39 | 0,1 % |
| російська | 30 | <0,1 % |
| німецька | 5 | <0,1 % |
| українська | 3 | <0,1 % |
| італійська | 3 | <0,1 % |
| інша мова | 228 | 0,7 % |
Також рідною мовою називали грецьку та їдиш, але точні значення для кожної з них у результатах перепису не вказуються.
Склад населення міста за віросповіданням[7]:
| Релігія | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| православні | 22 931 | 71,8 % |
| мусульмани | 1728 | 5,4 % |
| римо-католики | 256 | 0,8 % |
| атеїсти | 93 | 0,3 % |
| не релігійні | 62 | 0,2 % |
| п'ятдесятники | 61 | 0,2 % |
| старообрядці | 49 | 0,2 % |
| баптисти | 48 | 0,2 % |
| свідки Єгови | 29 | <0,1 % |
| агностики | 29 | <0,1 % |
| адвентисти | 19 | <0,1 % |
| реформати | 18 | <0,1 % |
| інша релігія | 17 | <0,1 % |
| греко-католики | 14 | <0,1 % |
| євангелісти аугсбурзького сповідання | 12 | <0,1 % |
| євангелісти | 6 | <0,1 % |
| православні (сербська церква) | 6 | <0,1 % |
| лютерани | 5 | <0,1 % |
| євангельські християни | 4 | <0,1 % |
Також у місті проживають унітарії, іудеї та вірмено-григоріанці, але точна їхня кількість у результатах перепису не вказується.
Відомі люди
- Сатир (III століття до н. е.) — давньогрецький письменник та філософ-перипатетик часів еллінізму.
- Inna (*16 жовтня 1986) — співачка, виконавиця танцювальної музики в Румунії.
- Деніс Алібек (*5 січня 1991) — румунський футболіст кримськотатарського походження, нападник клубу «Астра» (Джурджу).
|
Це незавершена стаття з географії Румунії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Ghinea D. România Geografică
- ↑ https://www.banskabystrica.sk/zivot-v-meste/o-meste/partnerske-mesta/
- ↑ Geospatial.org Date de contact localități
- ↑ Populaţia rezidentă (румунською) . Архів оригіналу за 11 червня 2023. Процитовано 23 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după etnie (румунською) . Процитовано 23 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după limba maternă (румунською) . Процитовано 23 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după religie (румунською) . Архів оригіналу за 4 серпня 2023. Процитовано 23 травня 2026.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).