Мангайм (порт)
| Мангайм | |
|---|---|
| Розташування | |
| Країна | |
| Розташування | Мангайм |
| Координати | 49°31′01″ пн. ш. 8°28′03″ сх. д. / 49.51694444° пн. ш. 8.4675° сх. д. |
| UN/LOCODE | DEMHG |
| Інформація | |
| Відкритий | 1828 |
| hafen-mannheim | |
| Мапа | |
![]() | |
Мангаймський порт (нім. Rhein-Neckar-Hafen Mannheim) — річковий порт у місці злиття Рейну та Неккару в Мангаймі, Баден-Вюртемберг, Німеччина. Має склад із 4 основних портових районів: Гандельсгафен, Райнаугафен, Альтрайнгафен та Індустрігафен, які поділені на 14 окремих портових басейнів і 3 річкові доки.
Це один з найважливіших річкових портів Європи. Порт має 3,42 км² акваторії (2,83 км² Рейну, 0,59 км² Неккара) і 8,635 км² доків. Загальна площа гавані становить близько 11,31 км², що робить її найбільшим річковим портом Німеччини за цим показником. [1]
Мангаймський порт — тримодальний транспортний вузол на стику автомобільних, залізничних та двох національних водних шляхів і пропонує різноманітні перевантажувальні засоби. Чотири основні портові зони мають нічне залізничне сполучення з усіма німецькими та багатьма важливими європейськими комерційними центрами, і до них можна дістатися дорогою кількома основними автострадами.
Історія
| Рік | Подія |
|---|---|
| 1247 | Перша згадка в записах про річкові збори в гирлі Неккара. |
| 1349 | Рейнська митниця над рибальським селом Мангайм. |
| 1607 | Заснування Мангайма, перетворення в центр торгівлі та депо. |
| 1828 | Відкриття вільного порту Мангайм. |
| 1854 | Підключення порту до залізничної мережі. |
| 1870-1875 | Будівництво порту Мюлау. |
| 1892-1895 | Будівництво набережної Рейну. |
| 1896-1901 | Будівництво порту Райнау приватною компанією. Прийнятий державою в 1903 році. |
| 1962-1964 | Будівництво нафтового терміналу (басейн Фрізенгайм) |
| 1968 | 1-й контейнерний термінал у Торговому порту. |
| 1991 | 1-й термінал комбінованих вантажів у Торговому порту. |
| 2008 | Перші фотоелектричні системи, встановлені на загальній площі 7000 м² даху. |
Вантажообіг
| Рік | тонн |
|---|---|
| 2003 | 6.9 млн |
| 2005 | 8.1 млн |
| 2007 | 8.3 млн |
| 2009 | 7.8 млн |
| 2011 | 6.5 млн |
| 2013 | 8,7 млн |
| 2015 | 8.1 млн |
Інфраструктура

Порт має 226 га зовнішньої складської та вантажно-розвантажувальної зони та 119 га критої складської зони, а також 1527 силосів і бункерів для зберігання зерна, вугілля, гравію, цементу, фруктів, кормів та інших сипучих вантажів загальною місткістю понад 385 000 тонн, а для рідких продуктів, таких як мінеральні та харчові олії, 1078 резервуарів загальною місткістю майже 1,5 мільйона тонн. [4]
Крім того, порт забезпечує:
- 78 вантажно-кранових платформ (24 на причалі)
- 37 портальних кранів (25 на набережній)
- 14 важких кранів до 150 тонн (10 на причалі)
- 4 спеціальні системи перевантаження контейнерів
- 52 автокрани
- 210 інших підйомних систем
- 24 морські навантажувачі
Сьогодення
Близько 500 підприємств із понад 20 000 робочих місць розташовані в доках та фірм постачальниках послуг у ширшому районі навколо порту. [5] [6]
Примітки
- ↑ "Infrastructure". Hafen Mannheim
- ↑ Geschichte des Hafens. www.hafen-mannheim.de. Архів оригіналу за 27 листопада 2010.
- ↑ Wasserseitiger Güterumschlag. www.hafen-mannheim.de. Архів оригіналу за 1 липня 2013.
- ↑ а б Infrastruktur des Hafens. www.hafen-mannheim.de. Архів оригіналу за 27 листопада 2010.
- ↑ "Umschlag November". www.hafen-mannheim.de.
- ↑ "WIRTSCHAFT.ENTWICKELN | Mannheim.de".
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
