YaChudo

Мальборк

Переглядів: 0. Оновлено 23.10.2026.

Мальборк
Malbork
Герб
Герб
Прапор
Прапор
Герб
Прапор
Сучасний Мальборк
Сучасний Мальборк
Сучасний Мальборк
Розташування міста Мальборк
Основні дані
54°02′ пн. ш. 19°02′ сх. д. / 54.033° пн. ш. 19.033° сх. д.
КраїнаПольща Польща
РегіонПоморське воєводство
Столиця дляМальборкське воєводство і Держава Тевтонського ордену Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗаснованоXIII століття Редагувати інформацію у Вікіданих
Магдебурзьке право1286
Площа17,16 км²
Населення39387 (2011)[1]
· густота2225 (2008[2]) осіб/км²
Висота НРМ6-30  м
ВодоймаВісла Редагувати інформацію у Вікіданих
Міста-побратимиНордгорн, Сельвесборг, Тракай (1997)[3][4], Марньї-ле-Комп'єнь (квітень 2004)[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Телефонний код
(48)
55
Номери автомобілівGMB
GeoNames7531264, 3092472
OSMr2603052  ·R
SIMC0932815
Поштові індекси82-200 до 82-210
Міська влада
Вебсайтmalbork.pl
Мапа
CMNS: Мальборк у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ма́льборк (лат. Mariaeburgum, Mariae castrum, Marianopolis, пол. Malbork, нім. Marienburg) — місто у Поморському воєводстві Польщі (на землях Західної Пруссії), за 40 км на південь від Балтійського моря. Населення сягає 40 тисяч мешканців. Біля Мальборка, на віддалі 4 км на північ, розміщене містечко Вельбар, у якому було знайдене старовинне кладовище з 3000 могилами вельбарської культури шведських готів.

Донині збереглась велична фортеця Тевтонських лицарів Марієнбургу — Мальборкський замок, 1997 року занесений до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Історія

На місці знаходження Мальборка знайдено залишки поселень, що відносяться до кам'яної доби, поблизу також знайдено римські реліквії. Помезанія — історична область Пруссії), на території якої знаходиться Мальборк, була досить густо заселеною в дванадцятому і на початку тринадцятого століття.

Палац Великих магістрів Тевтонського ордену

Частина території Помезанії була завойована поморськими князями. При них на правому, високому березі річки Ногат було збудоване оборонне укріплення Зантир з передмістям. У результаті політики Самбора, одного з двох братів сильного князя Святополка, Зантир був переданий у 1250 році Тевтонському орденові. Близько 1274 року лицарі ордену почали зводити укріплений замок у нижній течії річки Ногат, частково з матеріалів, отриманих від знесення старих будівель монастиря міста в Зантирі. Збудований замок і навколишнє поселення стали називати «Марієнбург», тобто місто Марії, покровительки Ордену. У 1280 році замок був переданий монастиреві ордену з Зантири.

Поруч із замком виникло місто, що у 1286 році отримало кульмське право.

Південніше замку, на плато, що підносилося над річкою, були виділені земельні наділи для поселенців. Будівлі зводилися вздовж однієї вулиці, яка посередині розширювалася, створюючи тим самим ринок (розмірами 30 м в ширину і 300 м в довжину). Паралельно до ринку проходили дві вулиці: із західної сторони — Schuhgasse, яка вела до Шевських воріт, відомих ще з часів шведської облоги, та зі східної — Kratzhammer і Neustadt (відомі після 1380).

У північно-західній частині міста була розміщена парафія Святого Іоанна. Іншою важливою спорудою була ратуша, справжня перлина муніципальної готичної архітектури. Перша згадка про мальборкську ратушу у 1365 році звучала так: «auff dem Rathuze von der Stadt».[6]

Спочатку місто було оточене дуже високими стінами із в'їзними вежами: Маріяцькою, яка Штумська, Гончарською (звана також Святого Духа або Ельблонгська) і Шевською. Зі сторони річки місто захищав укріплений вал. У 1352 -1383 роках оборонні стіни міста підвищили, до східних мурів добудовали сім трикутних в плані веж, відкритих зі сторони міста.[6].

Українці в Мальборку

Столиця Тевтонського ордену має старі зв'язки з русинами-українцями. 1410 р. у складі військ Литви і Польщі русини билися з тевтонцями та облягали Мальборк.

У Мальборку діяв хостел, в якому мешкали українські біженці: жінки з дітьми, а також літні люди з різних областей України (Донецької, Сумської, Житомирської та інших). Власниця хостелу, а також працівники міської ради займалися допомогою українцям на волонтерських засадах. Соціальні служби, зокрема GOPS (Gminny Ośrodek Pomocy Społecznej, вул. Ludwika Solskiego 1) в Мальборку, здійснювали заходи з надання матеріальної та грошової допомоги громадянам України. У Мальборку біженцям пропонувалася також можливість проживання в старому молодіжному притулку (schronisku młodzieżowym) на вул. Żeromskiego 45, та в готелі Centrum Aktywnego Wypoczynku на вул. Parkowa 3. 30 березня 2023 р. Мальборк уклав партнерство з містом Володимир[7].

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 18979 3748 13395 1836
Жінки 20408 3498 12296 4614
Разом 39387 7246 25691 6450

Уродженці

Примітки

  1. ↑ а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  3. ↑ http://www.trakai.lt/index.php?813797980
  4. ↑ https://www.trakai.lt/gyventojams/tarptautinis-bendradarbiavimas/miestai-partneriai/631
  5. ↑ https://www.mairie-margnylescompiegne.fr/ma-ville/jumelages/
  6. ↑ а б Chodyński, Antoni Romuald (1982). Malbork. Warszawa: Arkady. с. 6-19. ISBN 83-213-3040-1.
  7. ↑ Парнікоза, Іван. Українці в Мальборку. Прадідівська слава. Українські пам’ятки. Микола Жарких.
  8. ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Посилання


Польща Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).