Малубітінг

Малубітінг
Масив Малубітінг
36°02′20″ пн. ш. 74°54′03″ сх. д. / 36.038888888889° пн. ш. 74.900833333333° сх. д.
Країна	Пакистан
Регіон	Гілгіт-Балтистан
Система	Каракорум
Тип	гора
Висота	7458 м (59-ме місце)[1]
Висота відносна	2193 м[1]
Ізоляція	36,93 км → Трівор (7577 м) (36,78 км → Куніанг Кіш Південний (7620 м)[1]
Перше сходження	1971 р., K. Pirker, H. Schell, H. Schindlbacher, H. Sturm
Малубітінг Малубітінг (Пакистан)
Малубітінг у Вікісховищі

Малубітінг — друга за висотою гора групи Ракапоші Рендж, частини Каракорума, в північному Пакистані.

Лежить на північному кордоні Індії між річками Гунза та Шігар. Віддалений приблизно за 40 км на південний схід від Ракапоші і за 50 км на схід від міста Гілгіт.

Гора має кілька вершин (назва — абсолютна висота, відносна висота):

• Малубітінг (головна) — 7458 м, 2193 м;
• Малубітінг (центральна) — 7260 м;
• Малубітінг (східна) — 6970 м, 254 м;
• Малубітінг (північна) — 6843 м, 143 м;

Невдалі спроби підкорення цього піка мали місце в 1955, 1959, 1968, 1969, 1970 та 1971 рр. Перше вдале сходження в 1971 р. здійснили члени австрійської експедиції K. Pirker, H. Schell, H. Schindlbacher, H. Sturm.

• Neate Jill. High Asia: An Illustrated History of the 7000 Metre Peaks. — ISBN 0-89886-238-8
• Wala Jerzy. Orographical Sketch Map of the Karakoram. — 1990. — Published by the Swiss Foundation for Alpine Research.
• Himalayan Index [Архівовано 17 липня 2017 у Wayback Machine.]
• Ostatni atak na Kunyang Chhish / Pod red. Andrzeja Zawady, Andrzeja Paczkowskiego i Józefa Nyki. — Sport i Turystyka. — Warszawa, 1973, rozdział «Dni rozpamiętywania».