YaChudo

Малкога

Переглядів: 0. Оновлено 03.11.2026.

?Малкога
Малкога яванська (Phaenicophaeus curvirostris)
Малкога яванська (Phaenicophaeus curvirostris)
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Зозулеподібні (Cuculiformes)
Родина:Зозулеві (Cuculidae)
Підродина:Малкожині (Phaenicophaeinae)
Рід:Малкога (Phaenicophaeus)
Stephens, 1815[1]
Види
Синоніми
Malcoha Schinz, 1821[2]
  • Melias Gloger, 1827[3]
  • Carpophaga Billberg, 1828[4]
  • Alectorops J. Verreaux & E. Verreaux, 1855[5]
  • Rhopodytes Cabanis & Heine, 1863[6]
  • Poliococcyx Sharpe, 1873[7]
  • Dryococcyx Sharpe, 1877[8]
  • Urococcyx Shelley, 1891[9]
Посилання
Вікісховище:Phaenicophaeus
Віківиди:Phaenicophaeus
EOL:104217
ITIS:553634
NCBI:33594

Малко́га[10] (Phaenicophaeus) — рід зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae). Представники цього роду мешкають в Південній і Південно-Східній Азії[11].

Опис

Малкоги — великі, довгохвості зозулі. Вони досягають довжини 38–50 см і ваги 57–190 г. Малкогам притаманний яскравий дзьоб, навколо очей у них ділянка голої шкіри. На відміну від багатьох інших зозуль, малкоги не практикують гніздовий паразитизм, а самі доглядають за пташенятами. Вони живуть у верхньому і середньому ярусі тропічного лісу, рідко спускаются на рівень підліску. Живляться деревними комахами і плазунами, яких ловлять, причаївшись серед листя. Гніздо майже пласке, чашоподібне, робиться з гілочок. В кладці 2-4 білих яйця. Насиджують яйця і доглядають за пташенятами як самиці, так і самці.

Види

Виділяють шість видів:[12]

Етимологія

Наукова назва роду Phaenicophaeus походить від сполучення слів д.-грец. φοινιξ — пурпуровий і φαω — блищати.[13]. Назва "малкога" походить від сингальського слова на позначення білогрудої малкоги[14].

Примітки

  1. ↑ J.F. Stephens: Phænicophæus. Malkoha. W: G. Shaw: General zoology, or Systematic natural history. T. 9: Aves. Cz. 1. London: Printed for G. Kearsley, 1815, s. 58. 
  2. ↑ G. Cuvier & H.R. Schinz: Das Thierreich eingetheilt nach dem Bau der Thiere als Grundlage ihrer Naturgeschichte und der vergleichenden Anatomie. Cz. 1: Säugethiere und Vögel. Stuttgart: J.S. Cotta, 1821, ss. xxxvi, 665. 
  3. ↑ C.W.L. Gloger. Etwas über einige ornithologische Gattungsbez nennungen. „Notizen aus dem Gebiete der Natur- und Heilkunde”. 16, ss. kol. 278, 1827. 
  4. ↑ G.J. Billberg: Synopsis Faunae Scandinaviae. T. 1. Cz. 2: Aves. Holmiae: Ex officina typogr. Caroli Deleen, 1828, ss. tab. A. 
  5. ↑ J. Verreaux & E. Verreaux. Notice sur le genre Phænicophæus, Vieill., Malcoha, Cuv.. „Revue et Magasin de Zoologie pure et appliquée”. 2e Série. 7, s. 356, 1855. 
  6. ↑ J. Cabanis & F. Heine: Museum Heineanum: Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine, auf Gut St. Burchard vor Halberstadt. T. 4: Klettervögel. Cz. 1: Kuckuke und Faulvögel. Halberstadt: In Commission bei R. Frantz, 1862–1863, s. 61. 
  7. ↑ R.B. Sharpe. On the Cuculidae of the Ethiopian Region. „Proceedings of the Zoological Society of London”. 1873, s. 606, 1873. 
  8. ↑ R.B. Sharpe. On the Birds collected by Professor J. B. Steere in the Philippine Archipelago. „Transactions of the Linnean Society of London”. Second Series (Zoology). 1, s. 321, 1877. 
  9. ↑ G.E. Shelley: Catalogue of the Picariæ in the collection of the British Museum. Cz. 19. Printed by order of the Trustees: London, 1871, s. 398, seria: Catalogue of the Birds in the British Museum. 
  10. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  11. ↑ Payne, R.B. (2005). The Cuckoos. Oxford University Press. ISBN 0-19-850213-3.
  12. ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 25 березня 2022.
  13. ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 300. ISBN 978-1-4081-2501-4.
  14. ↑ Anonymous (1998). Vernacular Names of the Birds of the Indian Subcontinent (PDF). Buceros. 3 (1): 53—109. Архів оригіналу (PDF) за 1 квітня 2010.

Джерела

  • Johannes Erhitzøe, Clive F. Mann, Frederik P. Brammer, Richard A. Fuller: Cuckoos of the World. Christopher Helm, London 2012, ISBN 978-0-7136-6034-0.
  • Del Hoyo, J., Elliot, A. & Sargatal, J. (Herausgeber) (1997). Handbook of the Birds of the World. Volume 4: Sandgrouse to Cuckoos. Lynx Edicions. ISBN 84-87334-22-9
Птах Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).