YaChudo

Малий Житин

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

село Малий Житин
Герб
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Рівненський
Тер. громада Шпанівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA56060510060020594 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1518
Перша згадка 1518 (508 років)[1]
Населення 522
Площа 0,86 км²
Густота населення 606,98 осіб/км²
Поштовий індекс 35376
Телефонний код +380 362
Географічні дані
Географічні координати 50°40′36″ пн. ш. 26°20′31″ сх. д. / 50.67667° пн. ш. 26.34194° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
193 м
Місцева влада
Адреса ради 35301, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Шпанів, вул. Шкільна, 1
Карта
Малий Житин. Карта розташування: Україна
Малий Житин
Малий Житин
Малий Житин. Карта розташування: Рівненська область
Малий Житин
Малий Житин
Мапа
Мапа

CMNS: Малий Житин у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Пам'ятник воякам-односельцям

Малий Житин — село, розташоване в Рівненському районі Рівненської області. Входить до складу Шпанівської сільської громади.

Географія

Населений пункт межує з селами Великий Житин, Забороль, Шпанів.

Територією протікає річка Кустинка. Поблизу села, між Малим Житином і Заборолем, до річкової долини примикає урочище Оснобрость, яким протікає однойменний струмок, що також впадає в цю річку. Серед жителів сіл ходить повір'я, що там «водить». За свідченням одного чоловіка, він темної ночі йшов через Оснобрость, і його водило по колу, він повертався на одне й те ж саме місце до самого ранку. Іншим людям здалеку ввижалося щось у білому. Але найчастіше люди напівжартома лякають одне одного тією місцевістю.

Вулиці

  • Княгині Ольги;
  • Миколи Приходька;
  • Польова;
  • Берегова.

Інфраструктура

  1. Філія «Маложитинська початкова школа» ОЗ «Шпанівський ліцей Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області»[2];
  2. Храм Святої Параскеви-П'ятниці, зведений 1783 року[1];
  3. Храм Кирила та Мефодія;
  4. Фельдшерсько-акушепункий пункт;
  5. Джусі-паб

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року, чисельність наявного населення села становила 574 особи, з яких 258 чоловіків та 316 жінок.[3]

За переписом населення України 2001 року, в селі мешкали 522 особи.[4]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Чисельність Відсоток
українська 519 99,43 %
російська 3 0,57 %
Усього 522 100 %

Символіка

Герб

Затверджений 12 лютого 2016 р. рішенням № 82 сесії сільської ради VII скликання. Автори — Ю. П. Терлецький, Л. Г. Хома, І. М. Самков, В. П. Мельничук.

Щит розтятий зеленим і золотим. На правій частині — половина золотого колеса водяного млина, на лівій — зелений вигнутий дубовий листок. Щит вписаний у золотий декоративний картуш й увінчаний золотою сільською короною. Листок символізує лісисту місцевість, колесо — водяний млин, що існував на ставку.

Уродженці

Примітки

  1. ↑ а б Архієпископ Іларіон звершив чин оновлення храму в Малому Житині на Рівненщині. Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 1 вересня 2018.
  2. ↑ філія "Маложитинська початкова школа" - Рівненська область. ІСУО. rv.isuo.org. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021.
  3. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. ↑ Інформація надана Коровайчуком Анатолієм Васильовичем рідним братом Коровайчука Василя Васильовича.
  7. ↑ Інформація надана Шахрайчук Ніною Леонтіївною дочкою Шахрайчука Леонтія Григоровича.
  8. ↑ Інформація надана Шахрайчуком Миколою Леонідовичем внуком Шахрайчука Михайла Захаровича.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).