Мала Страна

Мала Страна Прага
Загальна інформація
50°05′17″ пн. ш. 14°24′14″ сх. д. / 50.088055555556° пн. ш. 14.403888888889° сх. д.
Країна	Чехія[1]
Адмінодиниця	Прага 1 Прага 5d
Водойма	Влтава, Čertovkad
Площа	1,373 квадратний кілометр
Населення	4584 осіб (26 березня 2021)[2]
Карта
Мала Страна Мала Страна (Прага)
Мала Страна у Вікісховищі

Ма́ла Стра́на (чес. Malá Strana) — історичний район столиці Чехії міста Праги, це Празький малий град перед великим градом.

Кадастровий район Мала Страна (адміністративно належить до Праги 1) розташований на лівому березі Влтави нижче Градчан, просто навпроти Старого Міста, з яким поєднаний Карловим мостом.

Вузькі середньовічні вулиці, площі й сади Малої Страни розташовані біля підніжжя двох пагорбів: пагорб, на якому стоїть Празький град, є природною північною межею району, з півдня такою границею є порослий деревами Петршин.

На Малій Страні розташовані площі — Малостранська (чес. Malostranské náměstí), Мальтійська (чес. Maltézské náměstí), Дражицького (чес. Dražického náměstí), Вальдштейна (чес. Valdštejnské náměstí), Велкопршеворська (чес. Velkopřevorské náměstí), місцини Кампа (чес. Kampa) і Кларов (чес. Klárov).

Площа Малої Страни становить 1,37 км², населення (станом на 16 жовтня 2006 року) — 6 445 осіб.

Свідчення про перші поселення на Малій Страні, а са́ме — в районі сьогоднішньої вулиці Мостецької та Малостранської площі, відносяться до 1-го тисячоліття нашої ери.

У 1257 році правитель Пржемисл Отакар II заснував «Малий град празький», і за його наказом був зведений міський фортечний мур та оборонні укріплення.

За правління Карла IV цей район був у південній частині значно розширений і закінчувався біля Петршина, а 1360 року його оточили стіною, що дістала назву «Голодна» (чес. Hladová zeď «Голодна стіна»).

Оскільки Мала Страна являла собою стратегічно важливе місце для захисту граду, під час Гуситських війн її декілька разів спустошували. Ворожі табори навмисно знищували будівлі, аби неприятель не міг виявити в них схованки. Мала Страна, а за нею Празький град вщент вигоріли під час великої пожежі 2 червня 1541 року.

У Новий час Мала Страна стала престижним районом пишних барокових палаців і будинків, місцем розташування іноземних представництв, проживання празької богеми. Ще до II Світової війни значну частину місцевих жителів складали німці.

На Малій Страні проживало чимало видатних діячів чеської і світової культури, вчених і політиків: Карел Чапек (вул. Річкова/Říční ul.), Йосиф Добровський, Владімір Голан, Ян Веріх (Jan Werich, будинок «На Кампі» / dům Na Kampě), Йоахім Барранд (Joachim Barrande), Едуард Воян (Eduard Vojan), Їржі Трнка (Jiří Trnka, вул. Грознова / Hroznová ul.) тощо. Знаний чеський письменник Ян Неруда присвятив Малій Страні свої «Малостранські оповідки» (чес. Povídky malostranské), що барвисто описують тутешні життя і побут у середині XIX століття. Згодом вулиця, що веде до Празького граду, на якій жив Неруда, була перейменована на Нерудову (чес. Nerudova ulice); тут же розташований будинок «У двох Сонць» (чес. Dům U Dvou slunců), в якому письменник проживав.

Малою Страною проходила так звана королівська дорога (чес. královská cesta), тут же розташовані як старі замкові (чес. staré zámecké schody), так і актуальні замкові сходи (чес. zámecké schody) до Празького града, а також старі фортечні мури (чес. Hladová zeď «Голодна стіна»).

Серед садів Малої Страни своїми площею та значенням виділяються Воянові сади (чес. Vojanovy sady), палацовий парк під Празьким градом (чес. Palácové zahrady pod Pražským hradem), Вртбовський парк навколо однойменного палацу.

Цікаві історико-культурні та архітектурні пам'ятки Малої Страни:

• Храм Діви Марії Переможної і Святого Антонія Падуанського, монастир Святого Немовляти;
• Малостранські ратуша і товариство «беседа» (чес. Malostranská radnice, Malostranská beseda);
• Вртбовський палац (чес. Vrtbovský palác);
• Вальдштейнський палац (чес. Valdštejnský palác);
• Костел святого Мікулаша на Малій Страні (чес. kostel sv. Mikuláše na Malé Straně);
• Музей чеської музики (чес. České muzeum hudby) — відділ Національного музею, міститься в колишньому костелі св. Марії Магдалини (чес. kostel sv. Maří Magdalény);
• низка історичних будинків, в тому числі тих, де жили представники національної інтелігенції — будинок «У двох Сонць» (чес. Dům U Dvou slunců), де жив Я. Неруда; будинок Йосифа Добровського «Веріхова вілла» (чес. Werichova vila) тощо;

• стара Герґетова цегельня (чес. Hergetova cihelna);
• Петршинська вежа (чес. Petřínská rozhledna).

Через Малу Страну прокладено лівобережну трамвайну лінію Празького трамваю (маршрути № 12, 20, 22, 57 та сезонний № 91), що пролягає з Уєзда (чес. Újezd) вулицею Гелліховою чес. Hellichová на Малостранську площу, далі колія минає територією Оттінґенського палацу (чес. Oettingenský palác) та Летенською вулицею (чес. Letenská) до станції Празького метра «Малостранська», що розміщена вже в місцевості Кларов. Таким чином зупинки трамваю на Малій Страні — Újezd, Hellichova, Malostranské náměstí та Malostranská.

На малостранському Уєзді є нижні станції Празького фунікулеру, що ведуть на Петршин.

До історичного центру Малої Страни ведуть вузькі вулиці, тому вантажівки тут не проїжджають, та й легковики раніше опинялися в заторах. Від листопаду 2007 року на Малій Страні була розширена зона платного паркування на правобережжі Праги-1. Частину транспортного потоку також допоміг відвести Страговський тунель (чес. Strahovský tunel).

• 
  Вулиця на Малій Страні.
• 
  Площа на Малій Страні.
• 
  Урядовий будинок на Малій Страні.
• 
  Польське посольство у Празі.
• 
  Неподалік від станції метро «Малостранська».
• 
  Пам'ятник жертвам комунізму на Малій Страні.

• Пам'ятки Малої Страни [Архівовано 1 вересня 2009 у Wayback Machine.] на Празька інформаційна служба (офіційна вебсторінка) (чес.)
• Прага [Переклад уривків з книжок істориків, мистецтвознавців, журналістів], под ред. И. А. Черкасова. М.: «Прогресс», 1981 (рос.)
• Staňková Jaroslava. Pražká architektura: Významné stavby jedenácti století / Jaroslava Staňková, Jiří Štursa, Svatopluk Voděra ; Il. Jaroslav Staněk., [Praha], Cop. 1991, 355 стор., іл. ISBN 80-900209-6-8 (чес.)