Мала Рибиця
| село Мала Рибиця | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Сумська область |
| Район | Сумський район |
| Тер. громада | Миропільська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA59080170080068361 
|
| Облікова картка | Мала Рибиця |
| Основні дані | |
| Населення | 494 |
| Поштовий індекс | 42422 |
| Телефонний код | +380 5459 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°57′6″ пн. ш. 35°12′46″ сх. д. / 50.95167° пн. ш. 35.21278° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
139 м |
| Водойми | річки Рибиці, Прикіл |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 42422, Сумська обл., Сумський р-н, с. Мала Рибиця, вул. Миропільська, 2 |
| Карта | |
  Мала Рибиця | |
 Мала Рибиця | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Мала́ Рибиця — село в Україні, у Миропільській сільській громаді Сумського району Сумської області. Населення становить 8 осіб[1]. До 2020 орган місцевого самоврядування — Малорибицька сільська рада, до якого також входило село Великий Прикіл.
Географія
Село розташоване на півночі району, переважно на правому березі річки Рибиці в місці впадіння в неї річки Прикіл. 1,5 км вище за течією розташоване село Осоївка, нижче за течією на відстані 5 км — Велика Рибиця.
Відстань від Сум — близько 30 км (автошляхами — 43 км[2]), до Краснопілля — 30 км[2]. там же знаходиться найближча залізнична станція.
Висота над рівнем моря — 139 м[3].
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 470 | 95.14% |
| російська | 24 | 4.86% |
| Усього | 494 | 100% |
Історія
Село засноване у 80-х роках XVII століття[5]. З 1680-их — адміністративний центр Рибицької сотні Сумського полку.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1923—1933 та 1946–1947 роках.
На фронтах Другої світової війни билися 395 жителів Малої Рибиці, 127 з них за мужність і відвагу, проявлені в боях, нагороджені орденами і медалями СРСР, 225 — загинули. У 1963 році в селі встановлено обеліск Слави воїнам-односельцям, полеглим на фронтах війни[5]. Уродженець села льотчик-ас Степан Григорович Рідний удостоєний звання Героя Радянського Союзу.
У повоєнний період у селі знаходилася центральна садиба колгоспу «Комунар», за яким було закріплено 3719 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 2620 га орної землі. Це були багатогалузеві господарства, де вирощували зернові і технічні культури, займалося м'ясо-молочним тваринництвом.
Інфраструктура
У селі є загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, магазини, відділення зв'язку.
Працює молочно-товарна ферма. Є розвідане промислове родовище глини.
Відомі люди
В селі народилися:
- Жук Віктор Якович — учасник афганської війни, кавалер ордена Червоного Прапора (посмертно).
- Рідний Степан Григорович — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу.
- Фоменко Михайло Іванович — український футболіст, головний тренер національної збірної з футболу (з грудня 2012 року).
- Андрієвський Іван Іванович — радянський вчений-ветеринар.
Див. також
Примітки
- ↑ Мешканці залишаються у селах Сумщини, куди зайшли росіяни – Kordon Media (укр.). Процитовано 23 червня 2025.
- ↑ а б Маршрут від сум до Малої Рибиція. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Розрахунок Карта Онлайн [Архівовано 7 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Мала Рибиця [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).