Мала Офірна
| село Мала Офірна | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Київська область |
| Район | Фастівський |
| Тер. громада | Фастівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA32140150110071855 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1757 |
| Населення | 310 |
| Площа | 0,76 км² |
| Густота населення | 407,89 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 08523 |
| Телефонний код | +380 4565 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°7′56″ пн. ш. 29°55′56″ сх. д. / 50.13222° пн. ш. 29.93222° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
159 м |
| Водойми | р. Унава |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 08500, Київська обл., Фастівський р-н, м. Фастів, пл. Соборна, 1 |
| Карта | |
Мала Офірна | |
Мала Офірна | |
| Мапа | |
| |
Мала́ Офірна — село в Україні, у Фастівській міській громаді Фастівського району Київської області. Населення становить 310 осіб.
Розташування
Розташоване за 8 км від Фастова біля річки Унава при автошляхові Фастів—Київ (через Кощіївку).
Походження назви
Назва села походить від польських слів «офіра», «офірувати» (українською — дарунок, дарувати). За переказами, у XVII столітті місцевий польський магнат подарував цей населений пункт Києво-Братському монастирю разом з більшою офірою (Великою Офірною).
Історія
Село має спільну історію з селом Велика Офірна, про яку вперше у письмових документах відомості з'являються у скарзі 1757 року. У тій скарзі зазначалося, що шляхтичами Аксаковим і Іваном Кияненком було пограбовано мешканку місцевої слобідки Офірни вдову Уляну Мартиниху та кількох інших селян з монастирських земель. У слабої вдови нахабно і підступно було пограбовано майно, церковні гроші і реєстри, які залишилися по смерті чоловіка.
Згодом, вже у складі Російської імперії, село отримає назву Мала Офірна Фастівська, а нинішня Велика Офірна — Казенна Офірна.
У 1920—1922 роках багато мешканців села брали участь у повстанських гайдамацьких загонах дорогинського отамана Гайового і мотовилівському петлюрівському повстанському комітеті, через що були репресовані більшовицькою владою. У ті часи у селі діяла місцева просвітницька хата-читальня.
Нелегко проходив у селі і процес суцільної колективізації 1929—1930 років, коли виник місцевий колгосп імені 22 Січня. Немало постраждало село і під час голодомору 1932—1933 років та часи масових сталінських репресій 1930-х років, особливо, під час Великого терору 1937—1938 років.
21—22 липня 1941 року у село прийшли німці і члени висланих з Галичини похідних груп ОУН. За участі ОУНівських представників у Малій Снітинці було обрану сільську управу на чолі з старостою Володимиром Дармостуком, яка діяла до 6 листопада 1943 року — часу відвоювання села від німців.
У Малій Снітинці відразу було відновлено колишній колгосп імені Молотова, а у Малій Офірній — колгосп імені 22 Січня. У 1951 році малоснітинський колгосп було об'єднано з великоофірнянським колгоспом, а згодом до нього долучили й колишній малоофірнянський колгосп. Цей укрупнений колгосп пізніше став радгоспом «Фастівським», а у часи незалежності України — КСП «Фастівське».
Відомі люди
- Народилися
- Баранов-Мохорт Сергій Миколайович — народний депутат України 6-го скликання.
- Мельник Олександр Іванович — український художник.
Див. також
Посилання
- Село Мала Офірна, Київська область, Фастівський район, Фастівська територіальна громада. decentralization.gov.ua. Процитовано 16 вересня 2026.
| Це незавершена стаття з географії Київської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).