Максим Танк

Максим Танк
Максім Танк
Максим Танк
Ім'я при народженні	Євген Іванович Скурко
Псевдонім	Максим Танк
Народився	4 (17) вересня 1912 с. Пильковщина, Віленська губернія (Російська імперія)
Помер	7 серпня 1995 (82 роки) м. Мінськ
Поховання	Новики
Громадянство	СРСР
Національність	білорус
Діяльність	поет
Alma mater	Вільнюська білоруська гімназія
Заклад	Vilienskaja praŭdad, Q11823965?, Q32129018?, За Радянську Білорусьd, Раздавім фашысцкую гадзінуd, Вожик, Полымя (часопис) і Q93296328?
Знання мов	білоруська, польська і російська
Мова творів	білоруська
Напрямок	соцреалізм
Жанр	вірш
Членство	СП СРСР і Спілка білоруських письменників
Партія	Комуністичний союз молоді Західної Білорусіїd, Комуністична партія Західної Білорусі, Комуністична партія Білорусі і КПРС
Автограф
Нагороди	Літературна премія ім. Я. Купалиd (1959) Літературна премія ім. Я. Купалиd (1966)
Максим Танк у Вікісховищі

Максим Танк (біл. Максім Танк, справжнє ім'я Євген Іванович Скурко; 4 (17) вересня 1912 — 7 серпня 1995) — білоруський радянський поет, перекладач і громадський діяч. Народний поет Білоруської РСР (1968). Герой Соціалістичної Праці (1974). Лауреат Ленінської (1978) і Сталінської премії другого ступеня (1948). Депутат Верховної ради СРСР 7—11-го скликань (з 1969 до 1989 року). Член КПЗБ з 1936 року.

Народився Євген 17 вересня 1912 року в селі Пільковщіна (нині Мядельського району Мінської області Білорусі). Брав участь у революції в Західній Білорусі. У біографії Максима Танка завжди активно виражалася громадянська позиція. За це він був арештований в 1933 і в 1934 роках. Перший опублікований збірник віршів у біографії М. Танка вийшов у 1936 році — «На етапах». За ним пішов збірник «Журавлинний колір» в 1937 році, потім «Під щоглою» в 1938 році. У всіх цих книгах поет підтримував боротьбу народу за визволення рідної землі.

Танк був кореспондентом в газеті «Вілейська правда», а в роки німецько-радянської війни працював у пресі. Навіть у воєнні часи в біографії Танка письменницька діяльність не була залишена. У 1942 році він написав поему «Янук Сяліба», а в 1945 році створив дві збірки віршів. Коли закінчилася війна, Танк став працювати в журналі «Вожик» редактором, а пізніше — головним редактором (у 1948—1966) у журналі «Полум'я».

За повну біографію Танка було створено безліч книг, поем, збірок. Серед відомих творів Танка — «Слід блискавки» (1957), «Ковток води» (1964), «Хай буде світло» (1972), «Ave Марія» (1980). Письменник має безліч звань і нагород.

У 1940 році у був прийнятий в СП СРСР. Депутат ЗС СРСР з 1969 року. Академік АН БРСР з 1972 року.

За час незалежності М. Танк не цурався біло-червоно-білого прапора. Перед смертю підтримував мову і національну символіку, виступив проти результатів референдуму 1995 року.^[1]

Максим Танк помер в Мінську 7 серпня 1995 року. Похований у рідному селі.

• Поема «Янук Сяліба» (1943)
• Збірка ліричних віршів «Щоб відали» (1948)
• «Слід блискавки» (1957)
• «Ковток води» (1964)
• «Хай буде світло» (1972)
• «Ave Марія» (1980)

• Сталінська премія другого ступеня (1948) — за віршований збірник «Якби відали …» (1948)
• Народний поет Білоруської РСР (1968)
• Герой Соціалістичної Праці (1974)
• Ленінська премія (1978)
• Чотири ордени Леніна
• Орден Жовтневої Революції
• Орден Червоного Прапора
• Два ордена Трудового Червоного Прапора
• Орден Вітчизняної війни II ступеня
• Орден Дружби народів
• Орден Відродження Польщі IV ступеня
• Медаль Франциска Скорини

Іменем письменника названо Білоруський державний педагогічний університет.

• Танк Максим // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 23.
• Танк Максим // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
• Скурко Євген Іванович [Архівовано 20 листопада 2010 у Wayback Machine.]
• Стаття в енциклопедії^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Вірші Максима Танка [Архівовано 22 вересня 2010 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про поета або поетесу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.