Макроцитоз
Макроцитоз у медицині (макрос, грец. μακρο (великий)) — це термін, який використовується для опису появи неприродно великих червонокрівців (макроцитів), які з’являються в аналізі крові після взяття зразка крові, та середній об’єм еритроцитів (MCV) яких, більше 98 фемтолітрів (fl ). Якщо також наявне недокрів'я, воно називається макроцитарною анемією[1].
Макроцитоз спостерігається, серед іншого:[1]
- під час лікування дефіцитної анемії (регенеративної[2]),
- у курців,
- у разі цирозу печінки,
- з наявністю алкоголізму, навіть до чотирьох місяців після припинення вживання алкоголю,
- коли є нестача вітаміну B12 або фолієвої кислоти.
У тварин мієлопроліферативні захворювання та котячий лейкоз також, можуть бути причиною макроцитозу. У цуценят макроцитоз, є фізіологічним у перші кілька днів життя.
Макроцитоз може виникнути як артефакт у задавнених або пошкоджених зразках.[3]
Примітки
- ↑ а б Thomas, Lothar; Andert, Sylvia E., ред. (2000). Labor und Diagnose: Indikation und Bewertung von Laborbefunden für die medizinische Diagnostik (вид. 5. erw. Aufl). Frankfurt am Main: TH-Books-Verlagsgesellschaft mbH. ISBN 978-3-9805215-3-6.
- ↑ РЕТИКУЛОЦИТИ. Фармацевтична енциклопедія (укр.). Процитовано 19 грудня 2023.
- ↑ 8 Veränderungen der Erythrozyten und Thrombozyten. Das Blutbild. De Gruyter. 18 грудня 2017. с. 427—579.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).