Макроцистіс
| ?Макроцистіс | |
|---|---|
 Macrocystis pyrifera в акваріумі Монтерей Бей | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Sar |
| — | Страменопіли (Stramenopiles) |
| Відділ: | Хромофітові водорості |
| Клас: | Бурі водорості (Phaeophyceae) |
| Ряд: | Ламінаріальні (Laminariales) |
| Родина: | Ламінарієві (Laminariaceae) |
| Рід: | Макроцистіс (Macrocystis) C.Agardh, 1820 |
| Види | |
| |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Macrocystis pyrifera |
 Віківиди: | Macrocystis |
 EOL: | 11510 |
 ITIS: | 11272 |
 NCBI: | 35121 |
| IF: | 18005 |
Макроцистіс (Macrocystis) — рід бурих водоростей родини ламінарієві (Laminariaceae). Талом завдовжки до 60 м (вага до 150 кг), прикріплюється до ґрунту ризоїдами, з кількома гнучкими гілками, що мають листоподібні пластини з поодинокими повітряними бульбашками в основі, завдяки яким частина талому плаває на поверхні води. Відомо чотири види, що поширені в морях помірних поясів Південної і Північної півкуль. Утворюють великі зарості, що мають важливе значення в екології пов'язаних із ними організмів. Macrocystis pyrifera вирощують на морських фермах (у Каліфорнії) як харчовий продукт, на добриво і як енергетичну сировину (для отримання газу та інших видів пального). Макроцистіс використовують також для отримання солей альгінової кислоти.
Зовнішний вигляд
Зарості макроцисту мають форму стебла, що спочатку піднімається вгору, а потім біля самої поверхні води, що повертається і йде горизонтально в напрямку морської течії. Листок довжиною до 45 м. У представників роду Макроцистис тіло кріпиться до грунту ризоідами. Стовбур має кілька довгих гілок, на яких знаходиться велика кількість однорічних листових пластин довжиною 1 м і шириною 20 см з повітряними бульбашками в основі. Сама рослина багаторічна, але її гілки з листоподібними пластинами однорічні. Спорангії утворюються на нижніх пластинах — спорофілах. Цикл життя, чергування гетероморфних гаметофіту і спорофита, подібний до життєвого циклу інших бурих водоростей. Щодо довжини макроцистису існують різні думки. Якщо взяти свіжі джерела, то в огляді англійського ботаніка Г. А. Прескотта вказується: від 60 до 213 метрів.
Розмноження
Вчені до кінця не з'ясували, яким чином розмножується ця водорість, адже зростає макроцистіс на великій глибині, і як туди потрапляють молоді рослини — не зовсім зрозуміло. Вважається, що спори макроцистіса проростають тільки на мілководді. Молодняк кріпиться до невеликих камінців, які разом із відпливами й течіями потрапляють у відкрите море. Камінь, до якого прикріплений молодий макроцистіс, слугує грузилом, за допомогою якого молодняк опускається на глибину 30-40 метрів. Опинившись у відповідних для розвитку умовах, макроцистіс вкорінюється й починає дуже швидко рости (до 10 см за день).
Література
- Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Бабаев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — 2-е изд., исправл. — М.: Сов. Энциклопедия, 1986.
- Водоросли. Справочник / Вассер С. П., Кондратьева Н. В., Масюк Н. П. и др. — К. : Наук. думка, 1989. — 608 с. (с. 403—404). — ISBN 5-12-000486-5
- Курс низших растений. / Великанов Л. Л., Гарибова Л. В., Горбунова Л. П.; под. ред. М. В. Горленко. — М. : Высшая школа, 1981. — 504 с. (с. 215)
Посилання
- Macrocystis pyrifa
- Macrocystis integrifolia [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Bushing, William W (2000) Giant Bladder Kelp [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Retrieved 21 September 2008.
|
Це незавершена стаття з альгології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).