YaChudo

Майк Фішер

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

Канада Майк Фішер
Народився5 червня 1980 (46 років)
Пітерборо, Канада
Зріст185 см
Вага98 кг
Позиціяцентральний нападник
Кидокправий
Проф. клуби«Оттава Сенаторс»
«Нашвілл Предаторс»
«Цуг»
Нац. збірнаКанада Канада
Драфт НХЛ44-й загальний, 1998
«Оттава Сенаторс»
Ігрова кар'єра1999 — 2017
Сайтmikefisher.ca Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Майк Фішер у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фішер.

Майк Фішер (англ. Mike Fisher, нар. 5 червня 1980, Пітерборо) — канадський хокеїст, що грав на позиції центрального нападника. Грав за збірну команду Канади.

Провів понад тисячу матчів у Національній хокейній лізі.

Ігрова кар'єра

Ранні роки

Фішер навчався хокею в Малій Асоціації Хокею Пітерборо (ОЮХЛ) за програмою Майнор Петс. Дебютував у молодіжній команді «Сандбері Вулвз» у матчі проти «Пітерборо Претс» (ОХА) у другому раунді, 22-го загального огляду, ОХЛ Прайориті Драфт 1997 року[1]. Після 49 набраних очок у 66-матчах у своєму першому сезоні в складі «Вовків», Фішер був обраний для участі в другому раунді Драфту НХЛ 1998 року під 44-им загальним номером клубом «Оттава Сенаторс». Після цього повернувся до ОХЛ ще на один сезон, по завершенні якого набрав 106 очок, за цим показником став 5-им найкращим бомбардиром ліги.[2]

«Оттава Сенаторс» (1999—2011)

Майк Фішер дебютував у складі «Сенаторів» у сезоні 1999/00 років й відзначився 9-ма набраними очками в 32-ох матчах сезону, при цьому Майк не зміг відіграти повний сезон через пошкодження. Став відомий завдяки своєму агресивному стилю гри, згодом почав демонструвати й свої атакувальні здібності, зокрема в сезоні 2002/03 років, який став для Фішера вже четвертим у складі «Сенаторів», відзначився 18-ма голами й 36-ма набраними очками.

Фішер (№ 12, у закритому шоломі, через раніше отриману травму) б'ється з Теппо Нумміненом поблизу щитів у плей-оф Кубка Стенлі 2006 року.

Під час локауту в сезоні 2004/05 років Фішер виступав за кордоном, у клубі «Цуг» у швейцарській Національній лізі А. Оскільки НХЛ відновила регулярний чемпіонат сезону 2005/06 років, Майк повернувся до «сенаторів», у складі яких відзначився 22-ма голами та 44-ма набраними очками, завдяки чому покращилася результативність зв'язки Спецца-Гітлі-Альфредссон. Майк допоміг «Сенаторам» завоювати перше місце в Східній конференції й вийти до плей-оф, проте вони поступилися четвертій команді Дивізіону, й своєму принциповому супернику, «Баффало Сейбрс» у п'яти матчах в рамках другого раунду плей-оф. З показником +23 в регулярному сезоні, за системою плюс-мінус (+/-), Фішер був номінований на Френк Дж. Селкі Трофі як найкращий нападник оборонного плану. У цьому змаганні він фінішував другим після фіналіста Єре Лехтінена з «Даллас Старс» та володаря трофея Рода Бріндамора, капітана переможців Кубка Стенлі «Кароліни Гаррікейнс»[3].

Наступного сезону Фішер знову відзначився 22-ма голами й підкріпив цей результат 26-ма асистами та 48-ма набраними очками. Він зупинився на показнику 68 зіграних матчів через пошкодження лівого коліна, яке хокеїст отримав у поєдинку проти «Нью-Йорк Айлендерс»[4] яке змусило Майка залишитися без тренувань на чотири тижні. У плей-оф Фішер допоміг «Сенаторам» дійти до фіналу, де вони не змогли здолати у 5-матчевому протистоянні «Анагайм Дакс». Фішер у тому плей-оф відзначився 5-ма голами, 5-ма асистами та 10-ма набраними очками в 20-ти матчах.

У сезоні 2007/08 років у хокеїста залишався ще один рік контракту з клубом, проте Фішер підписав з командою новий 5-річний контракт, за яким мав отримати 21 мільйон $[5]. Цього сезону хокеїст знов покращив свої досягнення за кількістю голів, відзначившись у воротах суперників 23 рази. Тим не менше Фішер був змушений пропустити матчі плей-оф, внаслідок повторної травми лівого коліна, яке хокеїст отримав від удара коліном форварда «Торонто Мейпл Ліфс» Марка Белла в заключній грі регулярного сезону[6].

У сезоні 2008/09 років Фішера турбувала вже інша травма коліна, розрив зв'язки правого коліна, яке гравець отримав 17 листопада 2008 року в матчі проти «Нью-Йорк Айлендерс»[7].

«Нашвілл Предаторс» (2011—2017)

10 лютого 2011 року Фішер став частиною обміну з «хижаками», Нашвілл в обмін отримав права на найціннішого гравця першого раунду драфту 2011 року (Стефана Ноесена) і Джаррода Мейденса (2012). Згідно з умовами контракту, «Сенатори» мали право отримати найціннішого гравця кожного з раундів плей-оф «хижаків», але лише в тому разі, якщо вони самі виходили до наступного раунду[8]. «Хижаки» перемогли в першому раунді плей-оф, але вже в другому раунді зрештою поступилися «Ванкувер Канакс» й не змогли потрапити до третього раунду. За словами Фішера, хоча у нього було багато пропозицій з інших команд, головний тренер «Оттави» Браян Мюррей та її власник Євген Мельник вирішили прийняти пропозицію Нашвілла, щоб Фішер міг бути ближче до своєї дружини, кантрі-співачки Керрі Андервуд[9][10].

12 лютого 2011 року Фішер зіграв свій перший матч у формі «хижаків», в якому відзначився голевою передачею, а його команда з рахунком 5:3 здолала «Колорадо Аваланч». А п'ять днів по тому, 17 лютого, відзначився й першим голом у складі «хижаків», проти «Ванкувер Канакс».

У 2012 році Майк став володарем Призу гравцю НХЛ за благодійність, яким нагороджується хокеїст НХЛ, який дотримується основних цінностей хокею — відповідальність, наполегливість та командна робота — й збагачує завдяки цьому життя людей своєї громади[11].

26 червня 2015 року, незадовго до того, як Майк мав стати вільним агентом (1 липня), Фішер підписав дворічну угоду про продовження співпраці з «хижаками» на суму 8,8 мільйонів доларів США, за якою гравець мав отримати 4,8 мільйона доларів США у сеоні 2015/16 років та 4 мільйони доларів США у сезоні 2016/17 років[12].

5 травня 2016 року за 8:48 до завершення матчу в третьому овертаймі четвертої гри півфіналу Західної Конференції відзначився голом, в цьому поєдинку «хижаки» з рахунком 4:3 перемогли «Сан-Хосе Шаркс», відірвавшись, таким чином, у серії на дві перемоги.

7 вересня 2016 року Фішер був названий шостим капітаном «хижаків» після того, як колишній капітан Ші Вебер став частиною обміну на захисника «Монреаль Канадієнс» Пі-Кей Суббана. Він виводив «хижаків» з капітанською пов'язкою в фіналі Кубку Стенлі 2017, який зрештою програв у шести матчах «Піттсбург Пінгвінс». 3 серпня 2017 року Фішер у спеціальному листі, яке було адресоване вболівальникам «хижаків» та надруковане у виданні The Tennessean, оголосив про завершення кар'єри в НХЛ[13], ставши першим капітаном «Хижаків», який у цьому статусі завершив кар'єру[14].

Загалом провів 1222 матчі в НХЛ, включаючи 134 гри плей-оф Кубка Стенлі.

Особисте життя

Фішер народився та виріс у Пітерборо, Онтаріо, у батьків Джима та Карен[15] й сповідував християнство[16]. Також має двох братів (Роба та Грегорі) та одну сестру (Мередіт)[16]. Дядько Майка, Девід Фішер, був капітаном бейсбольного клубу «Торонто Блу-Джейс»[17]. Брат Фішера, Грегорі, також хокеїст, воротар команди Квінніпекського Університету, який виступає в НКАА[15]. 23 жовтня 2009 року Фішер замінив тодішнього воротаря «сенаторів» Паскаля Леклера під час контрольних поєдинків «сенаторів», оскільки Леклер занедужав[18].

По завершенні сезону Фішер проводив час у таборах хокейних клубів свого рідного міста Пітерборо, Кінгстоні та Оттаві, за спеціальною програмою розвитку хокею[19]. Фішер також був гостем-інструктором у хокейному таборі Роджер Найлсон.

Фішер одружений з американською кантрі-співачкою Керрі Андервуд. Вони зустрілися одне з одним у 2008 році за сценою під час одного з концертів Керрі. 20 грудня 2009 року відбулися заручини. Цю інформацію Майк підтвердив наступного дня, під час ранкового тренування «сенаторів»[20]. 10 липня 2010 року Фішер одружився з Андервудом на виставці Ріц-Карлтон Лодж, на фермі Рейнольдсів у Грінсборо, штат Джорджія, у присутності понад 250 гостей[21][22]. Андервуд підготувала для Фішера сюрприз, запросивши одного з найулюбленіших співаків Брендона Хіта, який заспівав їм «Love Never Fails», саме під цю пісню пара виконала свій перший танок[23]. 1 вересня 2014 року стало відомо, що Майк та Керрі очікують на народження свого первістка. У лютому 2015 року Андервуд народила сина, якого назвали Ісайя Майкл Фішер.

Статистика

Клубні виступи

Сезон Клуб Ліга Регулярний сезон Плей-оф
І Г П О ШХ І Г П О ШХ
1996–97 «Пітерборо Біс» ОЮХЛ 51 26 30 56 56 — — — — —
1997–98 «Садбері Вулвс» ОХЛ 66 24 24 49 64 9 2 2 4 13
1998–99 «Садбері Вулвс» ОХЛ 66 41 65 106 55 4 2 1 3 4
1999–00 «Оттава Сенаторс» НХЛ 32 4 5 9 15 — — — — —
2000–01 «Оттава Сенаторс» НХЛ 60 7 12 19 46 4 0 1 1 4
2001–02 «Оттава Сенаторс» НХЛ 58 15 9 24 55 10 2 1 3 0
2002–03 «Оттава Сенаторс» НХЛ 74 18 20 38 54 18 2 2 4 16
2003–04 «Оттава Сенаторс» НХЛ 24 4 6 10 39 7 1 0 1 4
2004–05 «Цуг» НЛА 21 9 18 27 39 9 2 3 5 20
2005–06 «Оттава Сенаторс» НХЛ 68 22 22 44 64 10 2 2 4 12
2006–07 «Оттава Сенаторс» НХЛ 68 22 26 48 41 20 5 5 10 24
2007–08 «Оттава Сенаторс» НХЛ 79 23 24 47 82 — — — — —
2008–09 «Оттава Сенаторс» НХЛ 78 13 19 32 66 — — — — —
2009–10 «Оттава Сенаторс» НХЛ 79 25 28 53 59 6 2 3 5 6
2010–11 «Оттава Сенаторс» НХЛ 55 14 10 24 33 — — — — —
2010–11 «Нашвілл Предаторс» НХЛ 27 5 7 12 10 12 3 4 7 11
2011–12 «Нашвілл Предаторс» НХЛ 72 24 27 51 33 10 1 3 4 8
2012–13 «Нашвілл Предаторс» НХЛ 38 10 11 21 27 — — — — —
2013–14 «Нашвілл Предаторс» НХЛ 75 20 29 49 60 — — — — —
2014–15 «Нашвілл Предаторс» НХЛ 59 19 20 39 39 3 0 1 1 0
2015–16 «Нашвілл Предаторс» НХЛ 70 13 10 23 29 14 5 2 7 2
2016–17 «Нашвілл Предаторс» НХЛ 72 18 24 42 55 20 0 4 4 2
Усього в НХЛ 1088 276 309 585 807 134 23 28 51 89

Збірна

Рік Команда Турнір І Г П О ШХ Місце
2005 Канада Канада ЧС 9 0 1 1 4 Срібло
2009 Канада Канада ЧС 9 2 3 5 14 Срібло

Примітки

  1. ↑ 1997 OHL Midget Priority Draft. Архів оригіналу за 1 травня 2008. Процитовано 17 листопада 2008 року.
  2. ↑ 1998–99 OHL League Leaders. Hockeydb.com. Архів оригіналу за 8 жовтня 2008. Процитовано 18 листопада 2008 року.
  3. ↑ Thornton is NHL MVP. Сі-Бі-Сі. 22 червня 2006 року. Архів оригіналу за 9 червня 2008. Процитовано 18 листопада 2008 року.
  4. ↑ Senators lose center Fisher with left knee injury. ESPN. 28 грудня 2006 року. Архів оригіналу за 28 червня 2011. Процитовано 19 листопада 2008 року.
  5. ↑ Sens lock up Mike Fisher. Ottawa Citizen. 17 вересня 2007 року. Архів оригіналу за 28 червня 2011 року. Процитовано 19 листопада 2008 року. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 2011-06-28? (довідка)
  6. ↑ Alfredsson, Fisher will miss weeks. The Globe and Mail. 4 квітня 2008 року. Архів оригіналу за 7 квітня 2008. Процитовано 19 листопада 2008 року.
  7. ↑ Slumping Senators lose Fisher, Neil to injuries. Canadian Broadcasting Corporation. 19 листопада 2008 року. Архів оригіналу за 28 червня 2011. Процитовано 19 листопада 2008 року.
  8. ↑ Sens trade Fisher to Predators for 1st round, conditional pick. TSN. 10 лютого 2011 року. Архів оригіналу за 19 жовтня 2012. Процитовано 20 серпня 2017.
  9. ↑ 'I just wanted you to be with your wife': Fisher reveals heartwarming story of trade. Ottawa Citizen (en-CA) . 15 грудня 2016 року. Архів оригіналу за 17 грудня 2016. Процитовано 15 грудня 2016 року.
  10. ↑ Fischer, Mike (15 грудня 2016 року). One-Way Ticket. theplayerstribune.com. Архів оригіналу за 14 грудня 2016. Процитовано 15 грудня 2016 року.
  11. ↑ Fisher wins NHL Foundation Award. Архів оригіналу за 26 серпня 2017. Процитовано 21 серпня 2017.
  12. ↑ Predators sign center Fisher to two-year contract. National Hockey League. 26 червня 2015 року. Архів оригіналу за 27 червня 2015. Процитовано 26 червня 2015 року.
  13. ↑ Predators' Mike Fisher: Thanks, Nashville. The Tennessean. 3 серпня 2017 року. Процитовано 3 серпня 2017 року.
  14. ↑ Mike Fisher Announces Retirement in Heartfelt Letter to Fans (амер.). National Hockey League. Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 3 серпня 2017 року.
  15. ↑ а б Bud Fisher. Quinnipiac University. Процитовано 20 листопада 2008 року.[недоступне посилання з квітня 2019]
  16. ↑ а б Davies, Mike (7 липня 2010 року). Fisher's family intent on keeping wedding private | Sports. Toronto Sun. Архів оригіналу за 25 листопада 2010. Процитовано 2 березня 2011 року.
  17. ↑ [1][недоступне посилання з квітня 2019]
  18. ↑ SENATORS FORWARD CHEECHOO STRUGGLING TO SCORE GOALS. The Sports Network. Архів оригіналу за 26 жовтня 2009. Процитовано 26 жовтня 2009 року.
  19. ↑ Faithful Fisher. Canadian Sports Magazine. Архів оригіналу за 6 липня 2011. Процитовано 19 листопада 2008 року.
  20. ↑ Garrioch, Bruce. It's true: Mike & Carrie engaged | Sports. Ottawa Sun. Архів оригіналу за 22 грудня 2009. Процитовано 2 березня 2011 року.
  21. ↑ Finan, Eileen (10 липня 2010 року). Carrie Underwood Gets Married in Southern Style – Weddings, Carrie Underwood. People. Архів оригіналу за 13 серпня 2010. Процитовано 2 березня 2011 року.
  22. ↑ Carrie Underwood and Mike Fisher Tie the Knot! – Style & Beauty. Us Weekly. Архів оригіналу за 17 липня 2011. Процитовано 2 березня 2011 року.
  23. ↑ Brandon Heath Sings at Carrie Underwood's Wedding. Clash Entertainment. 18 січня 2010 року. Архів оригіналу за 14 березня 2011. Процитовано 11 лютого 2011 року.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).