YaChudo

Майк Воллес

Переглядів: 0. Оновлено 01.11.2026.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Воллес.
Майк Воллес
англ. Myron Leon Wallace Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніангл. Mike Leon Wallace Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився9 травня 1918[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Бруклайн, Норфолк, Массачусетс, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер7 квітня 2012[1][2][…] (93 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Нью-Гейвен Редагувати інформацію у Вікіданих
·хвороба Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняWest Chop Cemeteryd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьжурналіст, кінопродюсер, телеведучий, сценарист, актор, письменник, ведучий ігрового шоу, диктор Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет Мічигану, Brookline High Schoold і Interlochen Center for the Artsd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська[1][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладCBS Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникДруга світова війна Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоZeta Beta Taud Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1939 — 2008
Magnum opus60 хвилин Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіяюдаїзм Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зBuff Cobbd Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти (2 Редагувати інформацію у Вікіданих)Кріс Воллесd Редагувати інформацію у Вікіданих
Очітемно-каріd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
IMDbID 0908794 Редагувати інформацію у Вікіданих

Мирон Леон «Майк» Воллес (англ. Myron Leon "Mike" Wallace; 9 травня 1918 — 7 квітня 2012) — американський журналіст, ведучий телевізійних ігор, актор, діяч засобів масової інформації.[6][7][8] Протягом 60-річної кар'єри брав інтерв'ю у видатних особистостей, серед яких Ден Сяопін, Аятолла Хомейні, Курт Вальдхайм, Ясір Арафат, Анвар Садат, Еріх Фромм, Володимир Горовіц і Сальвадор Далі. За інтерв'ю з Махмудом Ахмадінеджадом Воллесу у віці 81 року вручили його 21-ю премію Еммі[9][10][11]. .

Був одним з журналістів в телепрограмі 60 minutes, яка з'явилася на телеканалі CBS в 1968 р[12]

Біографія

Майкл Воллес, прізвище якого спочатку звучало як Волек, народився 9 травня 1918 року в місті Бруклайн, штат Массачусетс , США в родині єврейських емігрантів Франка і Зіни (Шарфман) Воллес. Його батько був крамарем і страховим брокером.[13] У 1935 році Майк закінчив середню школу.[14] Через чотири роки він закінчив Мічиганський університет з дипломом бакалавра мистецтв. Ще в університеті він був репортером для Michigan Daily. З 1940 року він став працювати фрілансером на радіо в Чикаго. З 1943 року Уоллес служив в ВМС США, але не брав участі в бойових діях. У 1946 році він повернувся в Чикаго. З кінця 1940-х років він став штатним диктором на радіо CBS. У 1949 році він знявся в поліцейській драмі Stand By for Crime.[15]

Воллес і Гаррі Різонер на прем'єрі «60 хвилин» в 1968 році.

Він працював провідним журналістом для програми 60 Minutes. У 2006 році він покинув програму як штатний кореспондент, але продовжував робити внесок до 2008 року. Своє останнє інтерв'ю взяв у баскетболіста Роджера Клеменса[16][17][18][19].

Останні роки життя провів у будинку для літніх людей в штаті Коннектикут. Помер 7 квітня 2012 року на 94 році життя. Випуск програми «60 Minutes» від 15 квітня 2012 року було повністю присвячений Майку Воллесу[16] .

Його молодший син Кріс також є журналістом. Старший син Пітер у віці 19 років загинув під час альпіністського сходження в Греції в 1962 р.[20]

У 1999 році режисер Майкл Манн зняв драматичний трилер «Своя людина», що розповідає про найбільший в історії США корпоративному скандалі. Фільм номінувався на 7 статуеток премії «Оскар», роль Майка Воллеса виконав Крістофер Пламмер, висунутий за неї на кілька кінопремій світу[21] .

Біографія та автобіографії

  • Rader, Peter. 'Mike Wallace: A Life'. New York: Thomas Dunne Books, 2012. ISBN 0-312-54339-5.
  • Close Encounters: Mike Wallace's Own Story. New York: William Morrow, 1984. ISBN 0-688-01116-0 (у співавторстві з Gary Paul Gates).
  • Between You and Me: A Memoir. New York: Hyperion, 2005 (у співавторстві з Gary Paul Gates).

Примітки

  1. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б в SNAC — 2010.
  4. ↑ Find a Grave — 1996.
  5. ↑ CONOR.Sl
  6. ↑
    April 8, 2012 | publisher = CBS News Sunday Morning | accessdate = 8 April 2012
  7. ↑
    April 8, 2012 | work = Face the Nation | publisher = CBS | accessdate = 8 April 2012
  8. ↑ Safer, Morely. Remembering Mike Wallace. Архів оригіналу за 18 вересня 2012. Процитовано 2012–8–4.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  9. ↑
  10. ↑
  11. ↑
  12. ↑ Tim Weiner (8 квітня 2012). Mike Wallace, CBS Pioneer of '60 Minutes,' Dies at 93. The New York Times. Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 8 квітня 2014.
  13. ↑ H.W. Wilson Company (1978). Current biography yearbook. H. W. Wilson Co. с. 418. Архів оригіналу за 3 січня 2014. Процитовано 8 квітня 2012.
  14. ↑
    Brozan, Nadine. «Chronicle» [Архівовано 15 листопада 2018 у Wayback Machine.] , The New York Times , March 16, 1993. Retrieved February 5, 2008. "Mike Wallace is lending a hand to his old school, Brookline High School, at a benefit — unusual for a Massachusetts public school — in New York tomorrow evening. Mr. Wallace, class of '35, will interview the school's acting headmaster, Dr. Robert J. Weintraub, at a cocktail party that is expected to draw 60 or so Brookline graduates to the University Club on West 54th Street. "
  15. ↑ The Complete Directory to Prime Time Network and Cable TV Shows, 1946–present. Ballantine Books. 2003. с. 1116. ISBN 0-345-45542-0. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: контрольна сума (довідка)
  16. ↑ а б В США умер многолетний ведущий программы "60 минут" Майк Уоллес. Lenta.ru. 9 квітня 2012. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 14 березня 2015.
  17. ↑ Tanglao, Leezel. Mike Wallace Dies. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 19 січня 2019.
  18. ↑ Hayes, Ashley. Veteran newsman Mike Wallace dead at 93. Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 19 січня 2019.
  19. ↑ Silver, Stephen. 60 Minutes Says Goodbye to Mike Wallace. EntertainmentTell. www.technologytell.com. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 4/17/2012.
  20. ↑
    Katie Couric. «Mike Wallace, man of the hour» [Архівовано 12 травня 2012 у Wayback Machine.] . msnbc.com . March 14, 2006.
  21. ↑ Awards for The Insider (англ.). IMDB. Архів оригіналу за 10 квітня 2018. Процитовано 2012–4–21. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |publisher= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).