YaChudo

Майкл Хьюмер

Переглядів: 0. Оновлено 10.11.2026.

Майкл Хьюмер
Народився27 грудня 1969 (56 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
США Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфілософ, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materРатґерський університет[1]
Університет Каліфорнії (Берклі)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьполітична філософія, етика, метаетика і епістемологія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладУніверситет Колорадо у Боулдері[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Особ. сторінкаexperts.colorado.edu/display/fisid_113081 Редагувати інформацію у Вікіданих

Майкл Хьюмер (англ. Michael Huemer, [ˈhjuːmər]; нар. 27 грудня 1969) — американський аналітичний філософ, професор філософії в Університеті Колорадо в Боулдері.[3] Захищає етичний інтуїтивізм, прямий реалізм, політичне лібертаріанство,[4] феноменальний консерватизм, субстанційний дуалізм, реінкарнацію[5] та філософський анархізм.

Освіта та кар'єра

Хьюмер закінчив Каліфорнійський університет у Берклі та здобув ступінь доктора філософії в Університеті Рутгерса в 1998 році під керівництвом Пітера Д. Кляйна.[6]

Погляди

Критика скептицизму

Хьюмер критикував радикальний філософський скептицизм. Його перша книга *Скептицизм і завіса сприйняття*, опублікована в 2001 році, стверджує, що

  • (а) сприйняття дає нам усвідомлення реальних об'єктів, а не ментальних уявлень;
  • (б) ми маємо невивідне знання про (деякі) властивості цих об'єктів.[7] Книга була рецензована *Notre Dame Philosophical Reviews*[8] та іншими[9][10].

Замість скептицизму, Хьюмер підтримує принцип феноменального консерватизму, який стверджує, що:

  • якщо суб'єктові S здається, що p, і у S немає спростовувальних чинників, то це дає S принймні певну міру обґрунтування для віри в p.[11] Він розглядає феноменальний консерватизм як форму фундаціоалізму.[12]

Етичний інтуїтивізм та моральний реалізм

Хьюмер є моральним реалістом та етичним інтуїціоністом. Наприклад, він вважає, що існують деякі об'єктивні моральні принципи, і що деякі з цих моральних принципів можна вивести з етичних інтуїцій. Він обґрунтував ці позиції у своїй книзі *Етичний інтуїтивізм*, а також в онлайн-статтях та інших наукових публікаціях.[13][14][15][16][17]

Книга Хьюмера про етичний інтуїтивізм була рецензована у *Notre Dame Philosophical Reviews*[18] та *Philosophy and Phenomenological Research*.[19]

Критика Айн Ренд

Хоча Хьюмер погоджується з моральним об'єктивізмом та моральною справедливістю капіталізму, він не погоджується з моральною філософією об'єктивізму через центральне місце, яке Ренд надавала егоїзму як необхідній чесноті.[13] Ця критика Хьюмера була розкритикована іншими.[20]

У березні 2009 року Хьюмер обговорював тему етики Айн Ренд з Онкаром Гхате з Інституту Айн Ренд.[21]

У дискусії на Cato Unbound у січні 2010 року Хьюмер стверджував, що пов'язування лібертаріанства з метаетичною основою Айн Ренд, ймовірно, не є найкращою стратегією для підвищення популярності лібертаріанства.[22] Серед інших учасників дискусії були Дуглас Расмуссен, Родерік Лонг та Ніра Бадхвар.[23]

Анархо-капіталізм

Хьюмер описує себе як анархо-капіталіста та стверджує, що є одночасно філософським та політичним анархістом. У своїй книзі «Проблема політичної влади» (опублікованій у січні 2013 року) детально аргументує як філософський, так і політичний анархізм.[24] Він також виклав аргументацію книги у відео.[25]

Під час написання книги (тоді під назвою *Свобода та влада*) Хьюмер був представлений журналом Arts and Sciences Magazine Університету Колорадо в Боулдері.[26] У профілі цитувалися слова Хьюмера про те, що політична влада — це не що інше, як «моральна ілюзія, від якої ми страждаємо».

Однокурсник Хьюмера з Каліфорнійського університету в Берклі, економіст Браян Каплан, відіграв значну роль у популяризації книги Хьюмера через свій блог EconLog, як зазначали інші рецензенти.[27][28] Каплан використовував EconLog для пошуку потенційних назв для книги, хоча жодна з назв, запропонованих у коментарях, зрештою не була обрана.[29] Каплан стверджував, що книга Хьюмера особливою була тим, що вона починалася з розумних, заснованих на здоровому глузді моральних передумов, з якими погодилися б багато нелібертаріанців, і послідовно застосовувала їх до радикальних лібертаріанських висновків, таким чином відокремлюючи себе від праць таких людей, як Мюррей Ротбард, Айн Ренд та Роберт Нозік.[30] Каплан також використовував свій блог, щоб заохотити своїх читачів прочитати книгу Хьюмера.[31]

Арнольд Клінг написав рецензію на книгу Хьюмера для вебсайті Бібліотеки економіки та свободи.[32] Хьюмер відповів Клінгу, і Клінг опублікував частину їхнього обміну думками у своєму блозі.[33]

Хьюмер був головним есеїстом для березневого випуску журналу «Cato Unbound» за 2013 рік. Темою цього випуску була «Влада, послух і держава», і він був зосереджений переважно на книзі Хюмера та аргументах, які він у ній висував. Іншими учасниками дебатів були Браян Каплан, Том Г. Палмер і Ніколь Хассун.[34]

У липні 2013 року блог Bleeding-heart libertarians оголосив про симпозіум на тему «Проблема політичної влади».[35] Симпозіум розпочався 12 серпня 2013 року.[36] Серед критиків Хьюмера були Кевін Валльє, Крістофер В. Морріс, Бас ван дер Воссен і Массімо Ренцо. Хьюмер відповів на свою критику наприкінці серпня 2013 року.[37][38]

Перрі Мецгер із Samizdata,[27] блог «Мир вимагає анархії», блог «Le Québécois Libre»[39] та Oxymorons Reviews[40] написали окремі рецензії на книгу. Це було побіжно процитовано в рецензії Джейсона Бреннана на книгу Гері Шартьє в Notre Dame Philosophical Reviews.[41]

Інші позиції

Хьюмер висловився на підтримку відкритих кордонів.[42][43][44] Його аргументи були як схвалені, так і розкритиковані багатьма людьми, включаючи Джейсона Бреннана, Майлза Кімбола та Браяна Каплана.[45][46][47][48][49]

Він також захищав право людей носити зброю.[50] Його аргументи з цієї теми були проаналізовані Меттом Зволінскі та Браяном Капланом.[51][52]

Хьюмер критикував війну з наркотиками, називаючи її несправедливою.[53] Есе Хьюмера «Етичне життя» на цю тему було включено до збірки есеїв, опублікованої видавництвом Oxford University Press. Воно також було частиною збірки есеїв під назвою «Новий заборонний закон: голоси незгодних кидають виклик війні з наркотиками».[54][55]

Хьюмер стверджує, що політична ірраціональність є поширеним явищем, спираючись на роботу Каплана про раціональну ірраціональність. Він висловив ці погляди в довгому онлайн-есе[56], а також у відео TEDx.[57] Есе та відео Хьюмера цитувалися в численних дискусіях про ірраціональність у політиці, релігії та особистій етиці.[58][59]

Хьюмер критикував оцінювання курсів як метод оцінювання професорів, підкреслюючи збочені стимули, хоча й визнавав, що такі методи є надійнішими, ніж оцінювання колег.[60] Його погляди на оцінювання студентів були проаналізовані та згадані багатьма іншими авторами.[61][62][63]

Хьюмер також є критиком марксизму[64] та метафізичним лібертаріанцем щодо питання свободи волі.[65]

Філософська робота

Хьюмер — філософський дуаліст[66] та агностик.[67]

Його книга 2005 року «Етичний інтуїтивізм» була рецензована у Notre Dame Philosophical Reviews[68], Philosophy and Phenomenological Research[69] та Mind[70].

У 2013 році він опублікував книгу «Проблема політичної влади», в якій стверджує, що сучасні аргументи на користь політичної влади є безпідставними та що суспільство може належним чином функціонувати без державного примусу.[71]

Феноменальний консерватизм

Хьюмер захищав феноменальний консерватизм – епістемологічну точку зору, згідно з якою розумно припускати, що речі є такими, якими вони здаються, за винятком випадків, коли є позитивні підстави сумніватися в цьому.[72][73]

Проблема зла

Хьюмер заявив, що присутність зла у світі, такого як діти зі страшними хворобами, є вагомим доказом того, що всемогутнього, всезнаючого та всеблагого Бога не існує.[67]

Реінкарнація

Хьюмер захищав реінкарнацію у своїй статті 2021 року «Існування є доказом безсмертя».[74] Він стверджував, що нематеріальні душі існують,[67] а в 2022 році він дискутував з Гремом Оппі з цього питання.[75]

Етика тварин

Щодо етики вживання м'яса, Хьюмер зазначив, що «У переважній більшості фактичних випадків м'ясоїди не мають жодних причин, які можна було б правдоподібно використати для виправдання болю та страждань, спричинених їхньою практикою».[76]

У 2016 році він дискутував з Брайаном Капланом щодо етичного ставлення до тварин, включаючи комах.[77] Щодо вбивства комах, він стверджував, що їх не вирощують у жахливих умовах, як тварин на промислових фермах, і що тваринництво вимагає вбивства більшої кількості комах, стверджуючи, що «набагато менше ймовірно, що комахи відчувають біль».[78]

Його книга 2019 року «Діалоги про етичне вегетаріанство» — це серія діалогів про етику вживання м'яса. Пітер Сінгер, автор передмови до книги, зазначив: «У майбутньому, коли люди запитуватимуть мене, чому я не їм м'яса, я скажу їм прочитати цю книгу».[79][80]

Островеганство

Хьюмер є прихильником островеганства – рослинної дієти з додаванням устриць та інших двостулкових молюскіів.[81][82] В інтерв'ю 2023 року Хьюмер заявив, що їсти тварин без мозку, таких як гребінці справедливо, і що він також іноді їсть яйця, вирощені на пасовищах.[83] Він стверджував, що неможливо завдати болю двостулковим молюскам, оскільки у них немає мозку.[84]

Примітки

  1. ↑ а б http://www.owl232.net/cv.htm
  2. ↑ https://experts.colorado.edu/display/fisid_113081
  3. ↑ Michael Huemer. 24 березня 2015.
  4. ↑ Huemer, Michael (30 серпня 2025). Intuitive Libertarianism. fakenous.substack.com.
  5. ↑ Huemer, Michael (2008). In Defence of Repugnance. Mind. 117 (468): 899—933. doi:10.1093/mind/fzn079. ISSN 0026-4423. JSTOR 20532700.
  6. ↑ Curriculum Vitae. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 7 жовтня 2019.
  7. ↑ Huemer, Michael. «Skepticism and the Veil of Perception». Consultado el 24 de septiembre de 2013.
  8. ↑ McGrew, Timothy (12 de mayo de 2002). «Skepticism and the Veil of Perception (book review)». Consultado el 24 de septiembre de 2013.
  9. ↑ Rubin, Ethan (Spring 2010). «Huemer's Theory of Perception: Analysis and Objections». The Nerve. Consultado el 24 de septiembre de 2013.
  10. ↑ Tooley, Michael. «Michael Huemer's Skepticism and the Veil of Perception: Chapter II: „The Lure of Radical Skepticism“». Consultado el 24 de septiembre de 2013.
  11. ↑ Huemer, Michael. «Compassionate phenomenal conservatism». Consultado el 25 de octubre de 2013.
  12. ↑ ...
  13. ↑ а б Huemer, Michael. «Why I Am Not an Objectivist». Archivado desde el original el 28 de septiembre de 2013. Consultado el 18 de septiembre de 2013.
  14. ↑ Huemer, Michael. «Ethical Intuitionism». Archivado desde el original el 28 de septiembre de 2013. Consultado el 18 de septiembre de 2013.
  15. ↑ Huemer, Michael. «Moral Knowledge». Consultado el 18 de septiembre de 2013.
  16. ↑ McNaughton, David (10 de septiembre de 2006). «Ethical Intuitionism (book review)». Notre Dame Philosophical Reviews. Consultado el 18 de septiembre de 2013.
  17. ↑ Schroeder, Mark (enero de 2009). «Huemer's Clarkeanism». Philosophy and Phenomenological Research. Archivado desde el original el 2 de octubre de 2013. Consultado el 18 de septiembre de 2013.
  18. ↑ McNaughton, David (10 de septiembre de 2006). «Ethical Intuitionism (book review)». Notre Dame Philosophical Reviews. Consultado el 18 de septiembre de 2013.
  19. ↑ Schroeder, Mark (enero de 2009). «Huemer's Clarkeanism». Philosophy and Phenomenological Research. Archivado desde el original el 2 de octubre de 2013. Consultado el 18 de septiembre de 2013.
  20. ↑ «Mike Huemer's 8 Objections to Rand: A Response». 27 de septiembre de 2006. Consultado el 18 de septiembre de 2013.
  21. ↑ «Huemer vs Ghate». 6 de marzo de 2009. Consultado el 18 de septiembre de 2013.
  22. ↑ Huemer, Michael (22 de enero de 2010). «Why Ayn Rand? Some Alternate Answers». Cato Unbound. Consultado el 18 de septiembre de 2013.
  23. ↑ «What's Living and Dead in Ayn Rand's Political Thought». enero de 2010. Consultado el 18 de septiembre de 2013.
  24. ↑ Huemer, Michael (2013). «The Problem of Political Authority». Archivado desde el original el 3 de octubre de 2013. Consultado el 18 de septiembre de 2013.
  25. ↑ «The Problem with Political Authority: Professor Michael Huemer (video)». mayo de 2012. Consultado el 18 de septiembre de 2013.
  26. ↑ «The Problem with Political Authority: Professor Michael Huemer (video)». mayo de 2012. Consultado el 18 de septiembre de 2013.
  27. ↑ а б Metzger, Perry (4 de marzo de 2013). «Huemer's „The Problem of Political Authority“». Consultado el 29 de septiembre de 2013.
  28. ↑ PeaceRequiresAnarchy (19 de agosto de 2013). «„The Problem of Political Authority“ by Professor Michael Huemer». Consultado el 29 de septiembre de 2013.
  29. ↑ Caplan, Bryan (31 de enero de 2012). «Name Michael Huemer's New Book». EconLog. Consultado el 18 de septiembre de 2013.
  30. ↑ «Huemer's Common-Sense Libertarianism». EconLog. 25 de enero de 2013. Consultado el 18 de septiembre de 2013.
  31. ↑ Caplan, Bryan (30 de enero de 2013). «The Problem of Political Authority: Huemer Takes Your Questions». EconLog. Consultado el 18 de septiembre de 2013.
  32. ↑ Kling, Arnold (29 de enero de 2013). «Michael Huemer's Challenge to the Legitimacy of Government». EconLib. Consultado el 24 de septiembre de 2013.
  33. ↑ Kling, Arnold (31 de enero de 2013). «Michael Huemer Responds, I Reply, Bryan Caplan Rejoins, etc.». Consultado el 24 de septiembre de 2013.
  34. ↑ Kling, Arnold (31 de enero de 2013). «Michael Huemer Responds, I Reply, Bryan Caplan Rejoins, etc.». Consultado el 24 de septiembre de 2013.
  35. ↑ Bas van der Vossen (22 de julio de 2013). «Announcement: Symposium on Michael Huemer, The Problem of Political Authority». Consultado el 18 de septiembre de 2013.
  36. ↑ Caplan, Bryan (12 de agosto de 2013). «Huemer Symposium at BHL». EconLog. Consultado el 18 de septiembre de 2013.
  37. ↑ Huemer, Michael (26 de agosto de 2013). «Michael Huemer Responds to Critics, Part 1». Bleeding-Heart Libertarians. Consultado el 18 de septiembre de 2013.
  38. ↑ Huemer, Michael (28 de agosto de 2013). «Michael Huemer Responds to Critics, Part 2». Bleeding-Heart Libertarians. Consultado el 18 de septiembre de 2013.
  39. ↑ Doucet, Bradley (15 de junio de 2013). «Is Government a Necessary Evil? A Review of Michael Huemer's The Problem of Political Authority». Consultado el 12 de octubre de 2013.
  40. ↑ «Huemer on the psychology of authority». Oxymorons Reviews. 10 de noviembre de 2012. Archivado desde el original el 30 de mayo de 2014. Consultado el 12 de octubre de 2013.
  41. ↑ Brennan, Jason (10 de marzo de 2013). «Gary Chartier, Anarchy and Legal Order: Law and Politics for a Stateless Society (book review)». Notre Dame Philosophical Reviews. Consultado el 12 de octubre de 2013.
  42. ↑ Huemer, Michael (2010). «Is There a Right to Immigrate?». Social Theory and Practice, Vol. 36, No. 3, pp. 429-61.
  43. ↑ Huemer, Michael (18 de febrero de 2013). «Citizenism and open borders». Open Borders: The Case. Consultado el 18 de septiembre de 2013.
  44. ↑ «The Case for Open Borders (video)». Consultado el 18 de septiembre de 2013.
  45. ↑ Brennan, Jason (20 de febrero de 2012). «Public Roads and the Right to Immiserate Would-Be Immigrants». Bleeding-Heart Libertarians. Consultado el 18 de septiembre de 2013.
  46. ↑ Kimball, Miles (18 de julio de 2013). «Michael Huemer's Immigration Parable». Confessions of a Supply-Side Liberal. Consultado el 18 de septiembre de 2013.
  47. ↑ Caplan, Bryan (20 de abril de 2009). «Is There a Right to Immigrate?». EconLog. Consultado el 18 de septiembre de 2013.
  48. ↑ Huemer, Michael. «Starving Marvin». Open Borders: The Case. Consultado el 18 de septiembre de 2013.
  49. ↑ Friedman, Mark (13 de diciembre de 2011). «Libertarianism and Immigration: A Reply to Michael Huemer». Consultado el 28 de septiembre de 2013.
  50. ↑ Huemer, Michael. «Is There a Right to Own a Gun?». Social Theory and Practice, Vol. 29, No. 2 (April 2003), pp. 297—324. Archivado desde el original el 30 de octubre de 2013. Consultado el 18 de septiembre de 2013.
  51. ↑ Zwolinski, Matt (21 de diciembre de 2012). «On the Right to Own a Gun». Bleeding-Heart Libertarians. Consultado el 18 de septiembre de 2013.
  52. ↑ Caplan, Bryan (19 de abril de 2008). «A Cerebral Defense of Gun Rights». EconLog. Consultado el 18 de septiembre de 2013.
  53. ↑ Huemer, Michael. «America's Unjust Drug War». The New Prohibition, ed. Bill Masters (St. Louis, Mo.: Accurate Press, 2004), pp. 133-44. Consultado el 18 de septiembre de 2013.
  54. ↑ «The New Prohibition: Voices of Dissent Challenge the Drug War». Consultado el 28 de septiembre de 2013.
  55. ↑ Caplan, Bryan (19 de abril de 2008). «A Cerebral Defense of Gun Rights». EconLog. Consultado el 18 de septiembre de 2013.
  56. ↑ Huemer, Michael. «Why People Are Irrational about Politics». Archivado desde el original el 2 de octubre de 2013. Consultado el 18 de septiembre de 2013.
  57. ↑ «TEDxMileHighSalon — Michael Huemer — The Irrationality of Politics (video)». Consultado el 18 de septiembre de 2013.
  58. ↑ Cline, Austin. «Why People Are Irrational about Politics (and Religion): Epistemic vs. Instrumental Rationality». atheism.about.com. Archivado desde el original el 29 de octubre de 2013. Consultado el 28 de septiembre de 2013.
  59. ↑ «Why People Are Irrational About Politics». Oxymorons Reviews. 29 de febrero de 2012. Archivado desde el original el 29 de octubre de 2013. Consultado el 28 de septiembre de 2013.
  60. ↑ Huemer, Michael. «Student Evaluations: A Critical Review». Archivado desde el original el 2 de octubre de 2013. Consultado el 18 de septiembre de 2013.
  61. ↑ Smith, Peter (12 de septiembre de 2009). «Student evaluations». Logic Matters. Consultado el 28 de septiembre de 2013.
  62. ↑ Stillman, Stephen (1 de marzo de 2010). «Students Rating Professors: A Chilling Effect». Consultado el 28 de septiembre de 2013.
  63. ↑ Cowen, Tyler (8 de septiembre de 2003). «Are student evaluations a good idea?». Marginal Revolution. Consultado el 28 de septiembre de 2013.
  64. ↑ Huemer, Michael (25 de mayo de 2019). «Studies in Irrationality: Marxism». Fake Noûs. Consultado el 21 de octubre de 2024.
  65. ↑ Huemer, Michael. «A Proof of Free Will». Archivado desde el original el 29 de octubre de 2013. Consultado el 25 de octubre de 2013.
  66. ↑ Sosis, Cliff (2021). «Michael Huemer Interview». What is it like to be a Philosopher?.
  67. ↑ а б в Lemieux, Pierre (2022). «A Wide Ranging Libertarian Philosopher, Reasonable and Radical». Cato Institute. Archived from the original on February 25, 2024.
  68. ↑ McNaughton, David (September 10, 2006). «Michael Huemer: Ethical Intuitionism». Notre Dame Philosophical Reviews. ISSN 1538—1617.
  69. ↑ Schroeder, Mark (2009). «Review: Huemer's Clarkeanism: Ethical Intuitionism by Michael Huemer». Philosophy and Phenomenological Research. 78 (1): 197—204. doi:10.1111/j.1933-1592.2008.00239.x. JSTOR 40380419
  70. ↑ Lemos, Noah (2008). «Review: Michael Huemer: Ethical Intuitionism». Mind. 117 (466): 483—486. doi:10.1093/mind/fzn063. ISSN 0026-4423
  71. ↑ Skoble, Aeon J. (2014). «Reviewed Work: The Problem of Political Authority: An Examination of the Right to Coerce and the Duty to Obey by Michael Huemer». The Independent Review. 19 (1): 144—147. JSTOR 24563269
  72. ↑ Skoble, Aeon J. (2014). «Reviewed Work: The Problem of Political Authority: An Examination of the Right to Coerce and the Duty to Obey by Michael Huemer». The Independent Review. 19 (1): 144—147. JSTOR 24563269
  73. ↑ «Phenomenal Conservatism». Internet Encyclopedia of Philosophy. Retrieved October 14, 2024.
  74. ↑ Jäger, Jens (2021). «Immortal Beauty: Does Existence Confirm Reincarnation?». Australasian Journal of Philosophy. 100 (4): 789—807. doi:10.1080/00048402.2021.1938150
  75. ↑ «Do Souls Exist?:Mike Huemer (Yes): Graham Oppy (No): ep. 183». Youtube. 2022. Archived from the original on April 28, 2022.
  76. ↑ D'Amico, Michael Huemer, Daniel (September 26, 2018). «Debate: Libertarians Should Be Vegetarians». Reason.com. Retrieved October 14, 2024.
  77. ↑ «Do animals have rights? Professors Bryan Caplan and Michael Huemer discuss». Learnliberty.org. Retrieved August 6, 2021.
  78. ↑ Huemer, Michael. (2019). Dialogues on Ethical Vegetarianism. Routledge. pp. 74–75. ISBN 978-1138328297
  79. ↑ «Interview with Michael Huemer, the author of „Dialogues on Ethical Vegetarianism“». animainternational.org. Retrieved October 15, 2024.
  80. ↑ Huemer, Michael (December 9, 2017). «Dialogues on Ethical Vegetarianism». Between the Species. 22 (1).
  81. ↑ Huemer, Michael (December 9, 2017). «Dialogues on Ethical Vegetarianism». Between the Species. 22 (1).
  82. ↑ Milburn, Josh; Bobier, Christopher (2022). «New Omnivorism: a Novel Approach to Food and Animal Ethics». Food Ethics. 7 5. doi:10.1007/s41055-022-00098-z.
  83. ↑ Seferoğlu, Berat Mutluhan (2023). «Michael Huemer: Defending Ethical Vegetarianism». YouTube. Archived from the original on July 19, 2024.
  84. ↑ Huemer, Michael (2018). «Dialogues on Ethical Vegetarianism». Between the Species. 22 (1): 20–135.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).