YaChudo

Майкл Ворд

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

Майкл Ворд
Народився18 листопада 1997 (28 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Спаніш-Таун Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністькіноактор, телеактор Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materChadwell Heath Academyd і Epping Forest Colleged Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbnm7906702
Нагороди та премії

BAFTA Rising Star Awardd

NME Awards 2020d

CMNS: Майкл Ворд у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Майкл Ворд (англ. Micheal Ward; нар. 18 листопада 1997, Спаніш-Таун, Ямайка) — британський актор і модель[1][2][3]. 2020 року відзначений премією BAFTA «Висхідна зірка»[4][5]. Він зіграв у драмі Сема Мендеса «Імперія світла» (2022), за яку був номінований на премію BAFTA за найкращу чоловічу роль другого плану[6]. Він також знявся у фільмах «Сумна історія» (2018), «Стара гвардія» (2020) та «Еддінгтон» (2025)[7].

Серед робіт на телебаченні знімався у підлітковому трилері BBC «Кошмар у літньому таборі» (2018) та кримінальному драматичному серіалі Netflix «Ватажок» (2019—2022)[8][9]. Також він виконав роль в антологічному фільмі BBC «Голос змін» (2020), за яку був номінований на премію BAFTA за найкращу чоловічу роль другого плану.[10].

Ранні роки

Народився в Спаніш-Тауні, Ямайка[11], у 18-річної матері Кейші[12][13]. У нього є три сестри[14]. Його батько загинув в автомобільній аварії, коли Майклу було два роки[15].

Разом з матір'ю та сестрою переїхав до Гакні у Східному Лондоні. Їм допомогли його тітка та дядько, які на той час володіли карибським рестораном у Чадвелл-Гіті[15]. Згодом родина переїхала до Ромфорда[16]. Ворд навчався в Академії Чадвелл-Гіт, а після закінчення шостого класу вступив до коледжу Еппінг-Форест, де вивчав акторське мистецтво[8][17].

Кар'єра

2016—2018: модельний бізнес та перші ролі

Ворд розпочав кар'єру ще під час навчання в коледжі, уклавши контракт з агентством талантів[17]. Через агентство він отримав можливість з'явитися у музичних кліпах Лілі Аллен і Тома Вокера[18]. Ворд переміг у модельному конкурсі Face of JD Sports[19]. Після цього він працював моделлю для низки брендів. Зокрема, Вірджил Абло особисто обрав його для участі в рекламній кампанії чоловічої колекції Louis Vuitton осінь-зима 2020 року[20]. 2016 року Ворд дебютував у кіно, зігравши у фільмі «Братство»[21]. 2018 року знявся у першому сезоні підліткового трилера «Кошмар у літньому таборі», що вийшов на BBC iPlayer[22], а згодом повторив свою роль у другому сезоні, який транслювався на Netflix.

2019—2022: «Ватажок» й інші роботи

Проривом у кар'єрі Ворда став 2019 рік: він виконав головну роль Джеймі у третьому сезоні кримінального драматичного серіалу Netflix «Ватажок», який став продовженням попередніх сезонів[23]. Того ж року він зіграв головну роль у фільмі «Сумна історія»[24]. Стрічка отримала схвальні відгуки критиків, а Ворд був відзначений премією BAFTA «Висхідна зірка» за цю роль[25]. 2020 року Ворд зіграв у фільмі-антології Стіва Макквіна «Голос змін», за роль у якому був номінований на премію BAFTA за найкращу чоловічу роль другого плану[26][10].

2022 року Ворд зіграв разом з Олівією Колман, Коліном Фертом і Танею Муді у фільмі Сема Мендеса «Імперія світла»[27][28]. У США стрічка вийшла в грудні 2022 року, а у Великій Британії — у січні 2023 року. У січні 2023 року Ворд увійшов до довгого списку претендентів на премію BAFTA за найкращу чоловічу роль другого плану на 76-й церемонії вручення нагород[29]. У грудні 2022 року Ворд отримав роль у фільмі Джеймса Семюела «Книга Кларенса»[30].

З 2023 року

2024 року Ворд зіграв разом з Біллом Наї у фільмі «Прекрасна гра»[31]. Наступного року він з'явився у сатиричному вестерні «Еддінгтон» режисера Арі Астера[32].

Особисте життя

2015 року Ворд отримав громадянство Великої Британії[12]. У школі він навчався разом з англійським футболістом Ріаном Брюстером[33]. Ворд є вболівальником «Арсеналу»[34]. 2020 року Ворд увійшов до списку «Forbes» «30 Under 30»[35].

Звинувачення та виправдання (2023—2026)

25 липня 2025 року Міська поліція Лондона повідомила, що Королівська прокуратура санкціонувала висунення Ворду обвинувачень після заяви про сексуальні правопорушення, поданої у січні 2023 року. Йому висунули два обвинувачення у зґвалтуванні та три — у сексуальному насильстві. За даними поліції, інкриміновані правопорушення нібито були скоєні в січні 2023 року щодо однієї жінки[36][37].

Заявниця стверджувала, що на її легінсах і спідній білизні була кров. Водночас під час судово-медичної експертизи одягу поліція не виявила жодних слідів крові[38][39][40]. Також стало відомо, що вона приховала від поліції частину листування з Вордом. Через 18 місяців після першого допиту вона визнала, що видалила деякі повідомлення з ним[38][41][42][43][44].

Колега Ворда по серіалу «Ватажок» Жасмін Джобсон надала свідчення на його користь, описавши його як «приємну, ввічливу та товариську людину», а також як «розумного, працьовитого й популярного». Вона додала, що «ці звинувачення зовсім не відповідають образу тієї м'якої та добросердої людини, яку я знаю», і зазначила, що ніколи не почувалася ніяково в його присутності[40][45].

10 липня 2026 року присяжні Королівського суду Снейрсбрука одностайно виправдали Ворда за всіма п'ятьма пунктами обвинувачення[46][47].

Фільмографія

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2016 ф Братерство Brotherhood Актор другого плану
2018—2021 с Кошмар у літньому таборі The A List Брендан
2019—2022 с Ватажок Top Boy Джеймі
2019 ф Сумна історія Blue Story Марко
2020 ф Стара гвардія The Old Guard Лікон
2020 кф Good Thanks, You? Льюїс
2020 с Голос змін Small Axe: Lovers Rock Франклін
2022 ф Краса Beauty Каїн
2022 ф Імперія світла Empire of Light Стівен
2023 ф Книга Кларенса The Book of Clarence Юда Іскаріот
2024 ф Боб Марлі: Одне кохання Bob Marley: One Love Стрілець
2024 ф Прекрасна гра The Beautiful Game Вінні
2025 ф Еддінгтон Майкл

Нагороди та номінації

Нагороди та номінації
Рік Премія Категорія / нагорода Назва Результат Джерело
2019 Премія БАФТА в кіно Зірка, що сходить Майкл Ворд Перемога [48]
2021 Премія БАФТА в кіно Найкращий актор другого плану Голос змін Номінація [49]
2022 Премія БАФТА в кіно Найкращий актор другого плану Імперія світла Номінація [6]
2020 Національні кінопремії Великої Британії Найкращий дебют Сумна історія Номінація [50]
Найкращий актор Номінація
2020 Нагороди NME Найкращий кіноактор Сумна історія Перемога [51]
2020 Нагороди програми RTS Найкращий актор Ватажок Номінація [52]

Примітки

  1. ↑ Wolfson, Sam (17 листопада 2019). Micheal Ward: 'Everywhere I go it's good vibes'. The Guardian — через www.theguardian.com.
  2. ↑ Leigh, Danny (16 березня 2020). “I Need to Be in This”: Rising Star Micheal Ward on Starring in Steve McQueen's New Series. Vogue (амер.). Процитовано 16 лютого 2026.
  3. ↑ Micheal Ward charged with rape and sexual assault by the Met Police. Metropolitan Police. 25 липня 2025. Процитовано 6 липня 2026.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. ↑ Baftas 2020: Micheal Ward accepts selfie challenge. BBC News.
  5. ↑ Mel Evans (2 лютого 2020). Top Boy's Michael Ward fans over Al Pacino and Robert De Niro after Baftas win. Metro. Процитовано 3 лютого 2020.
  6. ↑ а б Baftas 2023: The nominees and winners in full. BBC News. 19 січня 2023. Архів оригіналу за 20 лютого 2023. Процитовано 20 лютого 2023.
  7. ↑ The Old Guard 2 on Netflix: Release date, cast and everything you need to know. Digital Spy. 16 липня 2020. Процитовано 26 серпня 2020.
  8. ↑ а б Alexi Duggins (21 листопада 2019). Micheal Ward on gritty postcode war drama 'Blue Story': "We're not glorifying anything – we're just showing how it is". NME. Процитовано 3 лютого 2020.
  9. ↑ Alex Ritman (13 вересня 2020). 'Top Boy' Newcomer Micheal Ward on Landing the Top Role in the Drake-Revived Crime Drama. The Hollywood Reporter. Процитовано 3 лютого 2020.
  10. ↑ а б BAFTA TV 2021: The Winners and Nominations for the Virgin Media British Academy Television Awards and British Academy Television Craft Awards. www.bafta.org (англ.). 28 квітня 2021. Процитовано 22 березня 2022.
  11. ↑ Clemenson, Matthew. Romford actor Micheal Ward nominated for Rising Star Bafta award after starring roles in Top Boy and Blue Story. Romford Recorder. Архів оригіналу за 7 січня 2020.
  12. ↑ а б Reel Talk with actor Michael Ward (англ.), процитовано 22 березня 2022
  13. ↑ Micheal Ward's mum reveals A-list supporters after tears at the Baftas. 3 лютого 2020.
  14. ↑ "I Need to Be in This": Rising Star Micheal Ward on Starring in Steve McQueen's New Series. Vogue (амер.). 16 березня 2020. Процитовано 17 березня 2022.
  15. ↑ а б Dean, Jonathan. Lovers Rock star Micheal Ward on how black culture is portrayed on screen. The Times (англ.). ISSN 0140-0460. Процитовано 17 березня 2022.
  16. ↑ Jackson, Kevin (13 січня 2020). Rising Star. Jamaica Observer. Процитовано 15 лютого 2021.
  17. ↑ а б Joseph, Chanté (14 березня 2022). Micheal Ward on returning to Top Boy and rubbing shoulders with Quentin Tarantino. British GQ (брит.). Процитовано 22 березня 2022.
  18. ↑ Burgum, Becky (29 січня 2020). Top Boy's Micheal Ward Opens Up About Texting Drake And Fangirling On Set. ELLE (брит.). Процитовано 18 березня 2022.
  19. ↑ McRae, Phoebe (3 лютого 2020). Micheal Ward Started His Career as a Model. POPSUGAR Celebrity UK (брит.). Процитовано 17 березня 2022.
  20. ↑ Michael Ward Looks Sharp in Louis Vuitton's FW20 Menswear Campaign. Wonderland (брит.). 20 серпня 2020. Процитовано 17 березня 2022.
  21. ↑ Bell, Delano George (20 червня 2020). Jamaican-Born Actor, Micheal Ward, Stars in Cannes-Selected Film "Lover's Rock". Jamaicans.com (амер.). Процитовано 19 березня 2022.
  22. ↑ Sophie. The Top 10 Actors and Characters of The A List (Ranked Cast in 2021) | Series with Sophie. serieswithsophie.com (англ.). Процитовано 17 березня 2022.
  23. ↑ Top Boy's back: Kano, Ashley Walters and Micheal Ward spill the new series' secrets. Time Out Worldwide (брит.). 29 серпня 2019. Процитовано 17 березня 2022.
  24. ↑ Johnston, Kathleen (2 грудня 2019). Inside the controversy around this year's most vital film, Blue Story. British GQ (брит.). Процитовано 22 березня 2022.
  25. ↑ Ritman, Alex (5 лютого 2020). BAFTA Rising Star Winner Micheal Ward on the "Best Weekend" of His Life (and Waking Up in His Bow Tie). The Hollywood Reporter (амер.). Процитовано 17 березня 2022.
  26. ↑ Adejobi, Alicia (22 листопада 2020). Small Axe Lovers Rock: Micheal Ward on importance of Black love. Процитовано 17 березня 2022.
  27. ↑ Kroll, Justin (27 липня 2021). Sam Mendes Sets 'Small Axe: Lovers Rock's Micheal Ward To Star Opposite Olivia Colman in Searchlight's 'Empire Of Light'. Deadline (амер.). Процитовано 17 березня 2022.
  28. ↑ Heath, Paul (14 листопада 2022). Sam Mendes' film Empire of Light Gets a Full Trailer. The Hollywood News. Процитовано 17 листопада 2022.
  29. ↑ Longlists, 2023 EE BAFTA Film Awards. BAFTA.org. 6 січня 2023.
  30. ↑ Kit, Borys (5 грудня 2022). Benedict Cumberbatch, James McAvoy, RJ Cyler, Anna Diop Join Jeymes Samuel's Book of Clarence (Exclusive). The Hollywood Reporter. Процитовано 7 грудня 2022.
  31. ↑ Grater, Tom (3 серпня 2021). Micheal Ward & Bill Nighy Starring In Soccer Pic 'The Beautiful Game' For Netflix & Blueprint. Deadline (амер.). Процитовано 22 березня 2022.
  32. ↑ Eddington. Rotten Tomatoes. Процитовано 26 липня 2025.
  33. ↑ Head to Head: Micheal Ward x Rhian Brewster Interview | GAFFER. gaffer.online (брит.). Процитовано 22 березня 2022.
  34. ↑ Micheal Ward: 'Everywhere I go it's good vibes'. the Guardian (англ.). 17 листопада 2019. Процитовано 22 березня 2022.
  35. ↑ 30 Under 30 Europe 2020: Entertainment. Forbes (англ.). Процитовано 22 березня 2022.
  36. ↑ Badshah, Nadeem (25 липня 2025). Top Boy actor Micheal Ward charged with rape and sexual assault. The Guardian. Процитовано 26 липня 2025.
  37. ↑ Youngs, Ian (25 липня 2025). Top Boy actor Micheal Ward charged with rape. He will appear in court on 25th August 2025. BBC. Процитовано 25 липня 2025.
  38. ↑ а б Place, Tom (10 липня 2026). Top Boy star Micheal Ward found not guilty of rape after London trial. The Standard. Процитовано 13 липня 2026.
  39. ↑ William, Helen (10 липня 2026). Top Boy actor Micheal Ward cleared of rape. The Irish News. Процитовано 13 липня 2026.
  40. ↑ а б Abdi, Sundus (10 липня 2026). Top Boy actor Micheal Ward cleared of rape and sexual assault charges. The Guardian. Процитовано 13 липня 2026.
  41. ↑ Williams, Helen (10 липня 2026). Top Boy actor Micheal Ward cleared of rape. The Independent. Процитовано 13 липня 2026.
  42. ↑ Hall, Sam (30 червня 2026). Top Boy star Micheal Ward told woman ‘if I tell you to do it, you do it’ as he raped her in car, court hears. The Standard. Процитовано 13 липня 2026.
  43. ↑ Top Boy actor Micheal Ward was 'overpowering' as he raped woman in car, court told. Sky News. 10 липня 2026. Процитовано 13 липня 2026.
  44. ↑ Telegraph Reporters (10 липня 2026). Top Boy actor cleared of raping woman in back of Mercedes. The Daily Telegraph. Процитовано 13 липня 2026.
  45. ↑ William, Helen (11 липня 2026). Top Boy actor Micheal Ward speaks of compassion after being cleared of rape. The Standard. Процитовано 13 липня 2026.
  46. ↑ Ntim, Zac (10 липня 2026). Micheal Ward Found Not Guilty Of Rape & Sexual Assault. Deadline (амер.). Процитовано 10 липня 2026.
  47. ↑ Top Boy actor Micheal Ward not guilty of rape after sex with woman in car. BBC News (брит.). 10 липня 2026. Процитовано 10 липня 2026.
  48. ↑ Micheal Ward- Winner's Acceptance Speech, EE Rising Star Award, EE British Academy Film Awards in 2020. www.bafta.org (англ.). 2 лютого 2020. Архів оригіналу за 12 серпня 2022. Процитовано 20 лютого 2023.
  49. ↑ Television - 2020. British Academy of Film and Television Arts (BAFTA). Процитовано 26 лютого 2021.
  50. ↑ Coleman, Lucy (Січень 2020). National Film Academy reveals 2020 National Film Awards UK nominations. Chelsea Monthly. Процитовано 28 квітня 2021.
  51. ↑ 'Blue Story' wins Best Film and Micheal Ward wins Best Film Actor at NME Awards 2020. NME. 12 лютого 2020. Процитовано 28 квітня 2021.
  52. ↑ Winners of the RTS Programme Awards 2020 announced. Royal Television Society. Процитовано 28 квітня 2021.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).