YaChudo

Мадг'я-Прадеш

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

Штат Мадг'я-Прадеш
гінді मध्य प्रदेश
англ. Madhya Pradesh
СтолицяБхопал
Найбільше містоГваліор, Індаур, Джабалпур
Країна Індія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Межує з: сусідні адмінодиниці
Раджастхан, Гуджарат, Махараштра, Чхаттісгарх, Уттар-Прадеш Редагувати інформацію у Вікіданих ?
Офіційна мовагінді
Населення
 • повне
60,385 млн чол.
196 чол./м²
Етніконангл. Madhya Pradeshi Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа
 • повна
308 144 км²
Висота
 • максимальна
1352 м
(Dhupgarhd Редагувати інформацію у Вікіданих)
Дата заснування26 січня 1950 Редагувати інформацію у Вікіданих
ГубернаторMohan Yadavd, Ravishankar Shuklad, Bhagwantrao Mandloid, Kailash Nath Katjud, Bhagwantrao Mandloid, Dwarka Prasad Mishrad, Govind Narayan Singhd, Nareshchandra Singhd, Shyama Charan Shuklad, Prakash Chandra Sethid, Shyama Charan Shuklad, Kailash Chandra Joshid, Virendra Kumar Sakhlechad, Sunder Lal Patwad, Arjun Singhd, Motilal Vorad, Arjun Singhd, Motilal Vorad, Shyama Charan Shuklad, Sunder Lal Patwad, Digvijaya Singhd, Uma Bhartid, Babulal Gaurd, Shivraj Singh Chouhand, Kamal Nathd і Shivraj Singh Chouhand Редагувати інформацію у Вікіданих
Вебсайтmp.nic.in
Скорочення
Код ISO 3166-2IN-MP
Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мадг'я-Прадеш

Мадг'я-Прадеш (гінді मध्य प्रदेश, англ. Madhya Pradesh) — штат у центрі Індії. Столиця — місто Бхопал.

Географія

Площа штату — 308,1 тис. км² (2-й за площею в країні) — до виділення з його складу в 2000 р. штату Чхаттісгарх, Мадг'я-Прадеш був найбільшим за площею в країні. Межує зі штатами Гуджарат, Раджастхан, Уттар-Прадеш, Чхаттісгарх, Махараштра.

Штат знаходиться на вододілі Бенгальської затоки і Аравійського моря. До басейну першого відносяться притоки Ґанґи, Маханаді і Годаварі, другого — Нармада і Тапті. Лісистість становить 31 %.

Адміністративно-територіальний поділ

Штат поділений на 10 дивізіонів і включає в себе 50 округів: Детальніше дивитись Список округів штату Мадг'я-Прадеш

  • Морена
  • Нарсінгхпур
  • Німач
  • Панна
  • Раджгарх
  • Райсен
  • Ратлам
  • Рева
  • Сагар
  • Сатна
  • Сеоні
  • Сехор
  • Сідхі
  • Сінграулі
  • Тікамгарх
  • Удджайн
  • Умарія
  • Харда
  • Хошангабад
  • Чхатарпур
  • Чхіндвара
  • Шаджапур
  • Шахдол
  • Шеопур
  • Шівпурі

Історія

Гваліярська фортеця.

З 321 по 185 р. до н. е. територія штату входила до складу імперії Маур'їв, створеної царем Чандраґуптою. Місто Удджайн, розташоване на північному заході штату, було одним з найважливіших міст імперії.

У IV—V століттях північна Індія була знов об'єднана під владою Гуптів. Надалі настав період феодальної роздрібленості, хоча північна частина штату знаходилася під владою могутнього Делійського султанату в XIII—XIV століттях.

На початку XVI століття велика частина штату знаходилася під владою гваліорського махараджі і гуджаратського султана. В середині XVI століття ці території увійшли до складу імперії Великих Моголів (при імператорові Акбарі). Після смерті в 1707 р. імператора Аурангзеба вплив Моголів почав слабшати, і контроль над штатом встановили племена маратхі (основне населення сучасного штату Махараштра). Проте в результаті трьох англо-маратхських війн в 1775—1818 р. їх змінили британці — основна частина штату увійшла до Британської Індії на правах князівства.

У 1861 р. південна частина штату увійшла до складу Центральних провінцій британської колонії. У 1950 р. штат отримав сучасну назву, проте, його кордони потім двічі перекраювалися — спочатку в 1956 р., коли околиці Нагпура увійшли до складу Махараштри, а потім в 2000 р., коли був виділений штат Чхаттісгарх.

Економіка

Виробляється: бавовна, олійні культури, цукор, текстиль, папір, алюміній, розвинене машинобудування.

Культура

Орчха в Бунделкханді.

На території штату знаходиться ряд об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — це храми Кхаджурахо, буддійські пам'ятки — ступа Санчі та скелясті печери Бхімбеткі. Індаур (Індор), Гваліор, Бхопал, Удджайн також є крупними туристичними центрами.

Примітки

  1. ↑ archINFORM — 1994.

Джерела

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).