Магосі

Магосі (Magosi) — археологічна культура кам'яної доби (близько 15000-7500 до н. е..), поширена на сході та півдні Африки від Судану до ПАР.

Виявлена в 1926 році. Названа по селу Магосі за 257 км північніше гори Елгон в Уганді, де вперше було досліджено, стоянку цієї культури. Стоянки Магосі в печерах, гротах і на відкритій місцевості знайдені в Східній і Центральній Африці, від Сомалі до Західного Калахарі.

Належить до часу між середньою і пізньою кам'яною добою Африки (приблизно відповідає кінцю пізнього палеоліту і мезоліту Європи). Для Магосі характерні леваллуазькі (див. Леваллуазька техніка) і призматичні нуклеуси, листоподібні і трикутні наконечники списів і стріл, оброблені віджимною ретушшю, і численні мікроліти. Характерна еволюція від великих знарядь до мікролітів, від відщепів до платівок й нові прийоми обробки каменю за допомогою проміжних відбійників та ковадл. Типові знаряддя — тонкі гостроконечники різних форм, платівки-долота, близькі до австралійських, скребла, скобелі та ін. Була розвинена обробка кістки.

Магосі належала мисливським племенам, у яких широко практикувалося розфарбовування тіла вохрою. Знайдені орнаментовані «олівці» з пігменту для розмальовки тіла. Магосі — культура первісних громад мисливців і збирачів лісів і саван, що вживали в їжу розмелене насіння диких злаків, про що свідчать знахідки зернотерток.

• Алиман А., Доисторическая Африка, пер. с франц., М., 1960
• Африка: Энциклопедический словарь. В 2 т. Т. 2. / Гл. ред. А. Г. Громыко. Ред. коллегия: М. В. Васев, А. М. Васильев, Н. И. Гаврилов и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 671 с. (с. 98)
• Wayland E. J. and Burkitt C., The magosian culture of Uganda, «J. of Royal Anthrop. Inst.», 1932, v. 62
• Clark Y. D., The prehistory of Southern Africa, L., 1959

• ВРЕ
• Советская историческая энциклопедия [Архівовано 23 вересня 2019 у Wayback Machine.]