YaChudo

Магнітна (гора)

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

Магнітна
53°26′08″ пн. ш. 59°08′32″ сх. д. / 53.435555555556° пн. ш. 59.142222222222° сх. д.
Тип гора[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна  Росія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Регіон Челябінська область Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Магнітна у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
Магнітна гора
Гора Магнітна.
Гора Магнітна.
Гора Магнітна.

53°26′08″ пн. ш. 59°08′32″ сх. д. / 53.435555555556° пн. ш. 59.142222222222° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку
Країна РФ
Регіон Урал, Челябінська область
Система Уральські гори
Тип гора[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Висота 616 м [2]
Магнітна гора. Карта розташування: Росія
Магнітна гора
Магнітна гора
Магнітна гора (Росія)
Мапа
CMNS: Магнітна у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Гора Магнітна — гора на Південному Уралі, в межах Челябінської області РФ. Родовище магнітного залізняка — Магнітогорське родовище. Відкрите і заявлене наприкінці XVIII століття купцем Твердишевим і його компаньйоном М'ясниковим (заявка на родовище була подана в Оренбурзьку губернську канцелярію).

Опис

Вершини гори Магнітної — Атач, Березова, Дальня, Узянська підносяться над степовою рівниною на висоту до 213 м (первинна висота 616 м). Руди родовища залягають на пологих схилах гори, або поблизу її вершин і являють собою відслонення розмитих виходів магматичних порід. Товщина покладів суцільної руди знаходилась в межах 5 — 15 м, а на вершині Узянській сягала 40 м; середній вміст заліза — 55 %.

У XVIII — XIX ст. була використана лише незначна частина родовища для потреб Бєлорєцького й Узянського заводів.

У 1930-х тут збудований завод-гігант — Магнітогорський металургійний комбінат, який повністю забезпечувався рудою з гори Магнітної.

Нині родовище значною мірою вичерпане, гора деформована.

Див. також

Джерела

Примітки

  1. ↑ а б в г GEOnet Names Server — 2018.
  2. ↑ Магнитная гора. // Большая советская энциклопедия. Главн. ред. А. М. Прохоров, 3-е изд. Тома 1-30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.)

Література

  • Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).