Магніко
Магніко (від маг(ніт), ні(кель) і ко(бальт)) — магнітно-тверді сплави на основі заліза (переважно нікель — 13,5 %, алюміній — 8 %, кобальт — 24 %, мідь — 3 %, титан — 0,3 %, залізо — залишок). Відрізняються високою залишковою магнітною індукцією і коерцитивною силою. Використовується у виробництві постійних магнітів.
Сплав дозволяє зменшити масу і габарити постійного магніту в чотири — п'ять разів[1]. Недоліком його є складність у виробництві, висока твердість, крихкість[2].
Примітки
- ↑ Лабунець А. Ф. Авіаматеріалознавство. Конспект лекцій — К. 2016 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 листопада 2023. Процитовано 18 листопада 2023.
- ↑ Полянський П. М. Електротехнічні матеріали. Курс лекцій — Миколаїв. 2014 — С.82
Джерела
- УРЕС — 2-е видання.
|
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).