YaChudo

Магнолія-ТВ

Переглядів: 0. Оновлено 14.11.2026.

Магнолія-ТВ
КраїнаУкраїна Україна
Місто реєстраціїКиїв Київ, Голосіївська 7, корпус 1
Гасло«Бачити, щоб жити»
Початок мовлення8.11.2007
Зона мовленняУкраїна Україна
Час мовленняцілодобово
Керівник(и)Євгенія Ткаченко (генеральна директорка)
Інтернетhttp://magnolia-tv.com

«Магнолія-ТВ» — українська мультимедійна платформа, що розпочала мовлення згідно з ліцензією від 8 листопада 2007 року[1]. Включає супутниковий телеканал «ЧП.info», вебрадіо «Магнолія», проєкт «Шукаю свідків!» тощо. Цілодобова сітка мовлення каналу складається з повідомлень про надзвичайні новини: ДТП, пожежі, вибухи, злочини, розслідування тощо.

Історія

Компанія «Магнолія-ТВ» розпочала свою діяльність 24 березня 1995 року[2]. Її очолила Євгенія Ткаченко. Від моменту заснування компанія займалася створенням телепрограм із кримінальною хронікою, які виходили в етері різних українських телеканалів. Назва пов'язана з пересувними телевізійними станціями «Магнолія», що випускалися в СРСР[3].

З 2000 року компанія також мала власний вебсайт[4]. Станом на 2001 рік штат «Магнолії-ТВ» налічував 38 працівників[3].

У 2007 році було ухвалено рішення про запуск цілодобового всеукраїнського телеканалу «ЧП.INFO»[5]. У листопаді того ж року компанія отримала ліцензію на супутникове мовлення, а в січні 2008 року розпочалося тестове мовлення каналу[6].

Етерна сітка складалася з 30-хвилинних інформаційних блоків, кожен із яких включав серію репортажів про надзвичайні події. Кожні пів години блок повторювався вже з оновленими даними. За основу формату були взяті моделі американського телеканалу «Real TV» та європейського «Euronews»[6].

У лютому 2008 року «Магнолія-ТВ» приєдналася до Незалежної асоціації телерадіомовників[7].

Станом на 2015 рік завдяки програмі «Служба розшуку дітей», що виходила на каналі «Магнолія-ТВ», вдалося знайти 1018 дітей[2].

Нагороди та визнання

У грудні 2001 року співробітники телекомпанії — оператор Дмитро Деркач, а також журналісти Валерій Смаль і В'ячеслав Левченко — були відзначені грошовими преміями Управлінням державної пожежної охорони ГУ МВС Києва за участь у ліквідації пожежі на вулиці Драгомирова в Печерському районі Києва[8].

У 2003 році компанія отримала премію імені Івана Франка від Національної спілки журналістів України за організацію та проведення всеукраїнської благодійної акції «Служба розшуку дітей»[9].

2011 року «Магнолія-ТВ» стала лауреатом премії «Золоте перо» в номінації «Правопорядок» за активну діяльність у сфері захисту прав людини (головний режисер — Руслан Горовий)[10].

У 2012 році генеральну директорку компанії Євгенію Ткаченко було удостоєно премії «Телетріумф» із формулюванням «За особливий внесок у розвиток українського телебачення»[11].

Примітки

  1. ↑ Держреєстр/Магнолія-ТВ ТОВ [недоступне посилання]
  2. ↑ а б «Магнолія-ТВ»: 20 років добрих справ. Українська мережа за права дитини (укр.). 24 березня 2015. Процитовано 4 березня 2026.
  3. ↑ а б Егорова, Дарья (23 березня 2001). Директор «Магнолии-ТВ» Евгения Ткаченко: «С такими мужчинами, как у меня, успех неизбежен». Факты (рос.). Процитовано 4 березня 2026.
  4. ↑ Чабаненко, Мирослава (16 квітня 2008). Що відомо і що невідомо про перші українські сайти. detector.media (укр.). Процитовано 4 березня 2026.
  5. ↑ «Магнолія-ТВ» запустить цілодобовий всеукраїнський канал. detector.media (укр.). 20 вересня 2007. Процитовано 4 березня 2026.
  6. ↑ а б «Магнолія-ТВ» отримала ліцензію на супутникове мовлення. detector.media (укр.). 9 листопада 2007. Процитовано 4 березня 2026.
  7. ↑ «Магнолія-ТВ» (канал «ЧП.INFO») стала членом Незалежної асоціації телерадіомовників. detector.media (укр.). 21 лютого 2008. Процитовано 4 березня 2026.
  8. ↑ Журналисты награждены за отвагу на пожаре. detector.media (укр.). 27 грудня 2001. Процитовано 4 березня 2026.
  9. ↑ Секретаріат НСЖУ нагородив редакційні колективи та журналістів УНІАН. detector.media (укр.). 6 червня 2003. Процитовано 4 березня 2026.
  10. ↑ «Золоте перо» отримали програми ICTV, НТКУ, «Інтера», ТОНІСа. detector.media (укр.). 2 червня 2011. Процитовано 4 березня 2026.
  11. ↑ Переможці «Телетріумфу–2012». detector.media (укр.). 30 листопада 2012. Процитовано 4 березня 2026.

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).