Магнолія-ТВ
| Магнолія-ТВ | |
|---|---|
| Країна | |
| Місто реєстрації | |
| Гасло | «Бачити, щоб жити» |
| Початок мовлення | 8.11.2007 |
| Зона мовлення | |
| Час мовлення | цілодобово |
| Керівник(и) | Євгенія Ткаченко (генеральна директорка) |
| Інтернет | http://magnolia-tv.com |
«Магнолія-ТВ» — українська мультимедійна платформа, що розпочала мовлення згідно з ліцензією від 8 листопада 2007 року[1]. Включає супутниковий телеканал «ЧП.info», вебрадіо «Магнолія», проєкт «Шукаю свідків!» тощо. Цілодобова сітка мовлення каналу складається з повідомлень про надзвичайні новини: ДТП, пожежі, вибухи, злочини, розслідування тощо.
Історія
Компанія «Магнолія-ТВ» розпочала свою діяльність 24 березня 1995 року[2]. Її очолила Євгенія Ткаченко. Від моменту заснування компанія займалася створенням телепрограм із кримінальною хронікою, які виходили в етері різних українських телеканалів. Назва пов'язана з пересувними телевізійними станціями «Магнолія», що випускалися в СРСР[3].
З 2000 року компанія також мала власний вебсайт[4]. Станом на 2001 рік штат «Магнолії-ТВ» налічував 38 працівників[3].
У 2007 році було ухвалено рішення про запуск цілодобового всеукраїнського телеканалу «ЧП.INFO»[5]. У листопаді того ж року компанія отримала ліцензію на супутникове мовлення, а в січні 2008 року розпочалося тестове мовлення каналу[6].
Етерна сітка складалася з 30-хвилинних інформаційних блоків, кожен із яких включав серію репортажів про надзвичайні події. Кожні пів години блок повторювався вже з оновленими даними. За основу формату були взяті моделі американського телеканалу «Real TV» та європейського «Euronews»[6].
У лютому 2008 року «Магнолія-ТВ» приєдналася до Незалежної асоціації телерадіомовників[7].
Станом на 2015 рік завдяки програмі «Служба розшуку дітей», що виходила на каналі «Магнолія-ТВ», вдалося знайти 1018 дітей[2].
Нагороди та визнання
У грудні 2001 року співробітники телекомпанії — оператор Дмитро Деркач, а також журналісти Валерій Смаль і В'ячеслав Левченко — були відзначені грошовими преміями Управлінням державної пожежної охорони ГУ МВС Києва за участь у ліквідації пожежі на вулиці Драгомирова в Печерському районі Києва[8].
У 2003 році компанія отримала премію імені Івана Франка від Національної спілки журналістів України за організацію та проведення всеукраїнської благодійної акції «Служба розшуку дітей»[9].
2011 року «Магнолія-ТВ» стала лауреатом премії «Золоте перо» в номінації «Правопорядок» за активну діяльність у сфері захисту прав людини (головний режисер — Руслан Горовий)[10].
У 2012 році генеральну директорку компанії Євгенію Ткаченко було удостоєно премії «Телетріумф» із формулюванням «За особливий внесок у розвиток українського телебачення»[11].
Примітки
- ↑ Держреєстр/Магнолія-ТВ ТОВ [недоступне посилання]
- ↑ а б «Магнолія-ТВ»: 20 років добрих справ. Українська мережа за права дитини (укр.). 24 березня 2015. Процитовано 4 березня 2026.
- ↑ а б Егорова, Дарья (23 березня 2001). Директор «Магнолии-ТВ» Евгения Ткаченко: «С такими мужчинами, как у меня, успех неизбежен». Факты (рос.). Процитовано 4 березня 2026.
- ↑ Чабаненко, Мирослава (16 квітня 2008). Що відомо і що невідомо про перші українські сайти. detector.media (укр.). Процитовано 4 березня 2026.
- ↑ «Магнолія-ТВ» запустить цілодобовий всеукраїнський канал. detector.media (укр.). 20 вересня 2007. Процитовано 4 березня 2026.
- ↑ а б «Магнолія-ТВ» отримала ліцензію на супутникове мовлення. detector.media (укр.). 9 листопада 2007. Процитовано 4 березня 2026.
- ↑ «Магнолія-ТВ» (канал «ЧП.INFO») стала членом Незалежної асоціації телерадіомовників. detector.media (укр.). 21 лютого 2008. Процитовано 4 березня 2026.
- ↑ Журналисты награждены за отвагу на пожаре. detector.media (укр.). 27 грудня 2001. Процитовано 4 березня 2026.
- ↑ Секретаріат НСЖУ нагородив редакційні колективи та журналістів УНІАН. detector.media (укр.). 6 червня 2003. Процитовано 4 березня 2026.
- ↑ «Золоте перо» отримали програми ICTV, НТКУ, «Інтера», ТОНІСа. detector.media (укр.). 2 червня 2011. Процитовано 4 березня 2026.
- ↑ Переможці «Телетріумфу–2012». detector.media (укр.). 30 листопада 2012. Процитовано 4 березня 2026.
Посилання
| Це незавершена стаття про телебачення. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).