Магнетоплюмбіт
| Магнетоплюмбіт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | перевизначений (Rd)[1][2][3]  |
| IMA-номер | IMA2020 s.p. |
| Абревіатура | Mpl[4] |
| Хімічна формула | PbFe³⁺₁₂O₁₉ |
| Nickel-Strunz 8 | IV/C.05[5] |
| Nickel-Strunz 10 | 4.CC.45 |
| Ідентифікація | |
| Колір | чорний, сіро-чорний |
| Сингонія | гексагональна |
| Спайність | досконала |
| Твердість | 6,5 |
| Колір риси | темно-коричнева |
| Густина | 5,517 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | свинець (латина)[6], магнетизм |
| Типова місцевість | Лонгбан[6] |
 Магнетоплюмбіт у Вікісховищі | |
Магнетоплюмбі́т[7] — мінерал, оксид свинцю, манґану та заліза.
Загальний опис
Хімічна формула: 1. За Є. Лазаренком: PbFe12O19. 2. За К.Фреєм: Pb(Mn, Fe)6O10.
Склад у % (з родов. Лонґбан): PbO — 20,02; Fe2O3 — 52,22.
Домішки: Mn2O3, TiO2, MnO, Al2O3.
Сингонія гексагональна.
Вид: дигексагонально-дипірамідальний.
Густина 5,517.
Твердість: 6,5.
Спайність досконала. Кристали гостропірамідальні.
Колір чорний, сіро-чорний.
Риса темно-коричнева. Сильно магнітний.
В районі Лангбан (Швеція) зустрічається з марганцевистим біотитом. Названий за магнітними властивостями і вмістом свинцю (G. Aminoff, 1925).
Див. також
Примітки
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (July 2021) — 2021.
- ↑ Holtstam D., Hålenius U. Nomenclature of the magnetoplumbite group // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2020. — Vol. 84, Iss. 3. — P. 376–380. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2020.20
- ↑ Miyawaki R., Hatert F., Pasero M. et al. IMA Commission on New Minerals, Nomenclature and Classification (CNMNC) Newsletter 54: New minerals and nomenclature modifications approved in 2020 // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2020. — Vol. 84, Iss. 2. — P. 359–365. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2020.21
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 214. — ISBN 978-966-360-463-3.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Магнетоплюмбіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Магнетоплюмбіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
- Magnetoplumbite [Архівовано 4 січня 2010 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).