YaChudo

Мавро Орбіні

Переглядів: 0. Оновлено 02.11.2026.

Мавро Орбіні
Народився1563[3][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дубровник, Рагузька республіка Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1614[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дубровник, Рагузька республіка Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Рагузька республіка Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник, pan-slavist, історик, чернець, Пріор Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьслов’яни[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовлатина[1], хорватська[5] і італійська[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаабат[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіякатолицька церква Редагувати інформацію у Вікіданих

Мавро Орбіні (італ. Mauro Orbini, в 1600 р. писали італ. Mavro Orbini, хорв. Mavro Orbin, ?1563 — 1614, Рагуза, нині Дубровник) — слов'янський історик, вважається засновником історичної науки, слов'янознавства у південних слов'ян. Бенедиктинець[6], архімандрит Рагузький з Рагузи сицилійської.

З 15-річного віку став католицьким монахом ордену бенедиктинців[6], а потім ігуменом монастиря бенедиктинців на острові Млет.

Автор книги «Слов'янське царство» (1601, італійською мовою), що потрапила до «Індексу заборонених книг»[6], де намагався дати історію всіх слов'янських народів. У творі навів переклад сербської хроніки XII ст., літопис попа Дуклянина, яка таким чином стала відома історії. За наказом Петра I цей твір був перекладений (зі скороченнями) російською мовою під назвою «Кніга Історіографія початія імєнє, слави і расшірєнія народа славянского…» (1722).

«Історія слов'ян» рясніє легендарними і міфічними сюжетами, автор не проводив критики джерел з погляду достовірності[7]. Попри всю легендарність змісту, книжка Орбіні зіграла роль у становленні національної самосвідомості південних слов'ян[8].

Примітки

  1. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б opac.vatlib.it
  3. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  4. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #124343643 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ а б CONOR.Sl
  6. ↑ а б в Мавро Орбини, «Славянское царство», г. Москва, изд. ЗАО «ОЛМА медиа групп», 2010 г. — С.5-7. (рос.)
  7. ↑ «Славянское источниковедение», 1965. Архів оригіналу за 12 січня 2014. Процитовано 14 квітня 2022.
  8. ↑ Дни славянской письменности и культуры: сборник докладов и сообщений: Том 5. 1996. Архів оригіналу за 12 січня 2014. Процитовано 2 квітня 2013.

Джерела

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).