Маар'я Якобсон
| Маар'я Якобсон | |
|---|---|
| ест. Maarja Jakobson | |
Якобсон у 2009 році | |
| Народилася | 8 грудня 1977 Тарту, Естонська РСР, СРСР |
| Громадянство | |
| Діяльність | акторка |
| Alma mater | Естонська академія музики та театру |
| Роки діяльності | 1998—донині |
| Діти | 4 |
| IMDb | nm1833841 |
| | |
Маар'я Якобсон (ест. Maarja Jakobson; нар. 8 грудня 1977)[2] — естонська акторка телебачення, театру й кіно, кар'єра якої розпочалася наприкінці 1990-х років.
Ранні роки та освіта
Маар'я Якобсон народилася 1977 року в Тарту.[3] Вона є далекою родичкою письменника й політика XIX століття Карла Роберта Якобсона, який відіграв важливу роль в естонському національному пробудженні.[2] 1995 року закінчила 15-ту середню школу Тарту (нині Тартуський ліцей Декарта) і вступила до Тартуського університету, де протягом року вивчала німецьку мову.[4] 1996 року вступила на відділення сценічного мистецтва Естонської академії музики й театру в Таллінні, де навчалася акторської майстерності під керівництвом театрального педагога й режисера Інго Нормета; закінчила навчання 2000 року. Серед її однокурсників були актори Керсті Гейнлоо, Маргус Прангель, Ева Пюсса, Катрін Пярн, Тамбет Туйск, Пірет Сімсон і режисери Урмас Леннук, Тійт Оясоо та Вагур Келлер.[5]
2002 року з відзнакою здобула в Естонській академії музики й театру ступінь магістра театру та драми. Попереднього року навчалася в Берлінському університеті мистецтв, де збирала матеріали для магістерської роботи.[4][6]
Кар'єра
1998 року, ще навчаючись в академії, Якобсон отримала роль Яне Петерсон у багаторічному драматичному телесеріалі Eesti Televisioon (ETV) «Õnne 13»; цю роль вона виконує понад двадцять років.[3] 1999 року дебютувала в повнометражному кіно в невеликій ролі у фантастичному пригодницькому фільмі «Kass kukub käppadele» студії Exitfilm.[4]
2001 року почала працювати театральною акторкою в театрі «Ендла» в Пярну, а 2004 року стала вільнонайманою акторкою. Виступала на сценах театрів Ванемуйне, фон Краля, Раквереського театру, Нового театру Тарту та міського театру Курессааре.[3]
Після кількох короткометражних фільмів Якобсон уперше виконала головну роль у повнометражному кіно — Алісу в комедійній драмі Пеетера Урбли «Stiilipidu» (2005), де її партнерами були Анне Рееманн і Евелін Вийгемаст.[7] Того ж року зіграла Стеллу в комедійній драмі Пеетера Сімма «Kõrini!».[8]
2006 року зіграла Маар'ю в комедійній драмі «Tabamata ime», знятій за однойменною п'єсою Едуарда Вільде 1912 року, а згодом — Геліну в драмі Вейко Иунпуу «Tühirand», екранізації однойменного оповідання Маті Унта. Наступного року виконала роль матері-одиначки Лаури в драмі Иунпуу «Sügisball».[9] За цю роль 9 грудня 2007 року здобула нагороду за найкращу жіночу роль на 11-му Талліннському кінофестивалі «Темні ночі».[10] 11 лютого 2006 року Якобсон була серед десяти європейських акторів, яких із 21 кандидата — по одному від кожної країни — обрали лауреатами премії Shooting Stars. Нагородження відбулося під час 56-го Берлінського міжнародного кінофестивалю.[11]
2012 року зіграла в естонсько-фінському фільмі фінською мовою «Rat King» режисера Петрі Котвіки — роль учительки німецької мови.[12] 2013 року виконала роль Ловійси Майдли в сімейному пригодницькому фільмі Рене Вільбре «Väikelinna detektiivid ja valge daami saladus».[13] Наступного року зіграла Кармен у романтичній драмі Андреса Майміка та Катрін Маймік «Kirsitubakas».[14]
2016 року виконала роль Юти в комедії Рене Вільбре «Klassikokkutulek» студії Taska Film разом з Майтом Мальмстеном, Ґенкою та Аго Андерсоном. Фільм мав значний комерційний успіх у кінотеатрах Естонії.[15] Якобсон знову зіграла Юту в продовженнях «Klassikokkutulek 2: Pulmad ja matused» (2018) і «Klassikokkutulek 3: Ristiisad» (2019).[16]
2018 року Якобсон виконала помітні ролі у двох фільмах: тітки Ліілії в історичній драмі Моніки Сійметс «Seltsimees laps»[17] і матері головного героя в естонсько-ісландській кримінальній драмі «Мігкель» режисера Арі Александера Ерґіса Маґнуссона. 2023 року виконала головну роль Лайне в комедійному фільмі Ерґо Кулда «Suvitajad».[3]
2024 року почала грати Ану в драматичному серіалі TV3 «Valetamisklubi режисера Ерґо Кулда.[18] Також зіграла Янесесілем у романтичній драмі Марко Раата «8 видів озера Біва»[19] і виконала невелику роль у науково-фантастичному трилері Мігеля Льянсо «Нескінченне літо».[20]
Крім багаторічної ролі в «Õnne» 13, Якобсон виконала помітні ролі Аннетте в детективному драматичному серіалі Kanal 2 «Nukumaja» (2017)[21] та Моніки в десятисерійному драматичному серіалі ETV «Miks mitte?!».[22] 2021 року зіграла Лійвію Курм у телевізійній драмі «Süü» режисера Прійта Піуса.[23]
Особисте життя
Одружена з керівником підприємства роздрібної торгівлі Паулом Легто. Подружжя має чотирьох дітей — двох синів і двох дочок — і живе в Таллінні.[24][25]
Примітки
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1061509273 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Aarma, Jüri (25 січня 2013). Maarja Jakobson: Kolm last on mu meelest miinimum... Maaleht (ест.). Процитовано 19 лютого 2021.
- ↑ а б в г Jakobson, Maarja. Eesti entsüklopeedia; Eesti teatriliit (ест.). 2020. Процитовано 19 лютого 2021.
- ↑ а б в Malm, Ragna (29 березня 2008). Maarja Jakobsoni Erika on iseloomuga tüdruk – nagu ta isegi. Saarte Hääl (ест.). Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 19 лютого 2021.
- ↑ Lennud. Eesti Muusika- ja Teatriakadeemia (ест.). 25 січня 2013. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 19 лютого 2021.
- ↑ Pärmann, Silvia (27 червня 2002). Maarja jakobson: olen 18 aastat õppinud ja tunnen, et sellest on natuke kõrini. Pärnu Postimees (ест.). Процитовано 19 лютого 2021.
- ↑ Vainküla, Kirsti (15 квітня 2005). Maarja Jakobson: "Noore naise rind pole ju midagi erilist." Õhtuleht (ест.). Процитовано 19 лютого 2021.
- ↑ Kulli, Jaanus (30 січня 2006). Maarja Jakobson sõidab Berliini vaiba ja limusiinide üritusele. Õhtuleht (ест.). Процитовано 19 лютого 2021.
- ↑ Catsoulis, Jeannette (2 червня 2009). Going Down in Estonia: Alienation Frozen in Place. The New York Times (англ.). Процитовано 19 лютого 2021.
- ↑ PÖFF ületas esmakordselt 50 000 vaataja piiri. Kroonika (ест.). 12 грудня 2007. Процитовано 19 лютого 2021.
- ↑ Kulli, Jaanus (30 січня 2006). Maarja Jakobson sõidab Berliini vaiba ja limusiinide üritusele. Õhtuleht (ест.). Процитовано 9 вересня 2020.
- ↑ Rat King. Allfilm (англ.). 2012. Процитовано 19 лютого 2021.
- ↑ Väikelinna detektiivid ja Valge Daami saladus. архів Eesti Rahvusringhääling (ERR) (ест.). 1 січня 2015. Процитовано 19 лютого 2021.
- ↑ Ruus, Jaan (21 жовтня 2014). "Kirsitubakas" — vanaaegne ilu. Eesti Ekspress (ест.). Процитовано 19 лютого 2021.
- ↑ "Klassikokkutulek" kogus 1,8 miljonit eurot kassat. Äripäev (ест.). 31 січня 2017. Процитовано 19 лютого 2021.
- ↑ Viilup, Kaspar (28 січня 2019). "Klassikokkutulek 3: Ristiisad" kogus avanädalavahetusel üle 47 000 külastuse. Eesti Rahvusringhääling (ERR) (ест.). Процитовано 19 лютого 2021.
- ↑ Ernits, Rutt (14 червня 2016). Lõppesid "Seltsimees lapse" võtted. Eesti Rahvusringhääling (ERR) (ест.). Процитовано 19 лютого 2021.
- ↑ Täna stardib uus sari "Valetamisklubi"! Vaata, kes käisid esitlusel!. sky.ee (ест.). 12 березня 2023. Процитовано 11 травня 2024.
- ↑ Saa tuttavaks filmi "Biwa järve 8 nägu" värvikate ja müstiliste tegelastega. Kroonika (ест.). Процитовано 26 вересня 2024.
- ↑ ERR (26 березня 2025). Aprillis jõuab kinodesse Tallifornia uus põnevik "Igavene suvi". Eesti Rahvusringhääling (ест.). Процитовано 3 серпня 2025.
- ↑ Vaata, kes mängivad uues kohalikus krimidraamas "Nukumaja". Elu24 (ест.). 11 вересня 2017. Процитовано 19 лютого 2021.
- ↑ Küsitlus: Kas "Miks mitte?!" tegi "Pangale" tuule alla? Kuidas meeldis ETV uus tempokas noortesari. Kroonika (ест.). 30 жовтня 2018. Процитовано 19 лютого 2021.
- ↑ Elisa originaalsari "Süü" esilinastub peatselt PÖFFil. elisa.ee (ест.). 3 листопада 2021. Процитовано 31 грудня 2021.
- ↑ Lõpuks ometi avalikkuse ees! Maarja Jakobson esitles ärimehest kaasat, kellega tal on juba kolm last. Kroonika (ест.). 24 серпня 2018. Процитовано 19 лютого 2021.
- ↑ Paju, Keit (22 квітня 2019). Näitlejanna Maarja Jakobson sai neljanda lapse: pärast kolmandat last oli tunne, et tahaks ikka ühte veel!. Õhtuleht (ест.). Процитовано 19 лютого 2021.
Посилання
- Maarja Jakobson на сайті IMDb (англ.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
