Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний фрикативний
| Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний фрикативний | |||
|---|---|---|---|
| ʑ | |||
| Номер МФА | 183 | ||
| Кодування | |||
| HTML (десяткове) | ʑ | ||
| Юнікод (hex) | U+0291 | ||
| X-SAMPA | z\ | ||
| Брайль |   | ||
| |||
Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний фрикативний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʑ⟩. М'який шиплячий приголосний, фрикатив. Найближчою до [ʑ] первинною реалізацією української фонеми є звук [zʲ], який відповідає зчитуванню графеми «зь»[1]. Найм'якший у ряду шиплячих африкатів /ʑ/—/ʒ/—/ʐ/[2].
Деякі науковці використовують символ дзвінкого заясенного фрикатив /ʒ/ або його палаталізований варіант /ʒʲ/ для позначення /ʑ/[2].
Назва
- Дзвінкий альвеоло-палатальний фрикатив(англ. Voiced alveolo-palatal fricative)
- Дзвінкий альвеоло-палатальний фрикатив-сибілянт (англ. Voiced alveolo-palatal sibilant fricative)
- Дзвінкий альвеоло-палатальний фрикативний
- Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний фрикатив
- Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний фрикативний
Властивості
Властивості дзвінкого ясенно-твердопіднебінного фрикативного:
- Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
- Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
- Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
- Місце творення — ясенно-твердопіднебінне, тобто він артикулюється передньою частиною язика за ясенним бугорком, а середня частина язика піднімається до твердого піднебіння.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Приклади
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| абхазька | ажьа | [aˈʑa] | заєць | Див. абхазька фонетика | |
| адигейська | жьау | [ʑaːw] | тінь | ||
| кабардинська | жьэ | [ʑa] | рот | ||
| каталанська (схід.)[3] | ajut | [əˈʑut] | допомога | Див. каталанська фонетика | |
| люксембурзька[4] | héijen | [ˈhəi̯ʑɵ̞n] | високий | Алофон /ʁ/[4]. Див. люксембурзька фонетика | |
| нижньолужицька[5] | źasety | [ʑäs̪ɛt̪ɨ] | десятий | ||
| польська[6] | źrebię | [ˈʑrɛbjɛw̃] | лоша | Див. польська фонетика | |
| португальська (Бразилія)[7] | magia | [maˈʑi.ɐ] | магія | Алофон /ʒ/. Див. португальська фонетика | |
| російська | езжу | [ˈjeʑːʊ] | їзжу | Див. російська фонетика | |
| румунська (Трансильванія)[8] | 'geană | [ʑanə] | вія | В стандартній мові – /d͡ʒ/. Див. румунська фонетика | |
| сербська[9] | пуж ħе | [pûːʑ t͡ɕe̞] | равлик буде | Алофон /ʒ/ перед /t͡ɕ, d͡ʑ/. Див. сербська фонетика | |
| японська | 火事/kaji | [kaʑi] | пожежа | Алофон /d͡ʑ/ між голосними. Див. японська фонетика | |
Примітки
- ↑ Vakulenko, (2025), pp. 14.
- ↑ а б Wells (2014:98-9)
- ↑ Recasens & Espinosa (2007:145, 167)
- ↑ а б Gilles та Trouvain, (2013), pp. 67—68.
- ↑ Zygis (2003:180–181)
- ↑ Jassem (2003:103)
- ↑ seqüências de (sibilante + africada alveopalatal) no português falado em Belo Horizonte [Архівовано 7 квітня 2014 у Wayback Machine.] Page 18.
- ↑ Pop, (1938), p. 30.
- ↑ Landau et al. (1999:68)
Джерела
- Vakulenko, Maksym (2025), A quantitative approach to practical transcription of Japanese names into Ukrainian, Russian Linguistics, 49 (1), doi:10.1007/s11185-025-09321-x, ISSN 0304-3487, процитовано 4 грудня 2025
- Chirkova, Katia; Chen, Yiya; Kocjančič Antolík, Tanja (2013), Xumi, Part 2: Upper Xumi, the Variety of the Upper Reaches of the Shuiluo River (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (3): 381—396, doi:10.1017/S0025100313000169[недоступне посилання з квітня 2019]
- Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013), Luxembourgish (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (1): 67—74, doi:10.1017/S0025100312000278, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 8 квітня 2016
- Jassem, Wiktor (2003), Polish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 103—107, doi:10.1017/S0025100303001191
- Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999), Croatian, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 66—69, ISBN 0-521-65236-7
- Pop, Sever (1938), Micul Atlas Linguistic Român, Muzeul Limbii Române Cluj
- Recasens, Daniel; Espinosa, Aina (2007), An electropalatographic and acoustic study of affricates and fricatives in two Catalan dialects (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 37 (2): 143—172, doi:10.1017/S0025100306002829, архів оригіналу (PDF) за 22 листопада 2020, процитовано 8 квітня 2016
- Sjoberg, Andrée F. (1963), Uzbek Structural Grammar
- Teo, Amos B. (2012), Sumi (Sema), Journal of the International Phonetic Association, 42 (03): 365—373, doi:10.1017/S0025100312000254
- Teo, Amos B. (2014), A phonological and phonetic description of Sumi, a Tibeto-Burman language of Nagaland (PDF), Canberra: Asia-Pacific Linguistics, ISBN 978-1-922185-10-5, архів оригіналу (PDF) за 21 липня 2015, процитовано 8 квітня 2016
- Zygis, Marzena (2003), Phonetic and Phonological Aspects of Slavic Sibilant Fricatives (PDF), ZAS Papers in Linguistics, 3: 175—213, архів оригіналу (PDF) за 11 жовтня 2017, процитовано 8 квітня 2016
- Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).