YaChudo

ММ-14 (камуфляж)

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

ММ-14
Малюнок маскувальний зразка 2014 року
Шаблон українського камуфляжу ММ-14
Шаблон українського камуфляжу ММ-14
Типвійськовий камуфляж
ПоходженняУкраїна Україна
Історія використання
ОператориУкраїна Україна
ВійниВійна на сході України
Російське вторгнення в Україну (з 2022)
Історія виробництва
Розроблено2014
Виготовлення2014 — дотепер
Попередники«Дубок»
Характеристики

ММ-14 (камуфляж) у Вікісховищі

ММ-14 (акронім від «Малюнок маскувальний зразка 2014 року»), відомий також під неофіційними назвами «Піксель» та «Український піксель» — 5-кольоровий цифровий деформаційний військовий камуфляж, прийнятий на озброєння Збройними силами України у 2014 році на заміну старого радянського камуфляжу «Дубок»[1][2][3].

Історія

Боєць в куртці з камуфляжем ММ-14 на зустрічі з Президентом України з приводу Дня ВМС України, 2022 рік

Після розпаду СРСР, збройні сили деяких пострадянських країн (в тому числі Україна та Росія) продовжили використовувати для озброєння повітряних десантників, прикордонників та спецпідрозділів старий радянський камуфляж 1980-х років ВСР-84, в Росії відомий як «Бутан». У 1996 році з'явилась нова українська версія, що відрізнялась кольором, плямами та кроєм, що стала широко відомою під назвою «Дубок»[3][4]. Парашутисти-десантники також продовжували використовувати комбінезон КЛМК з камуфляжем «Березка», розробленим ще в 1960-х роках. Українські миротворці в Іраку та Афганістані використовували пустельну версію, яку називали «Дубок-П»[3].

Ще у липні 1993 р. прем'єр-міністр України Леонід Кучма заявив, що армія України отримає форму нового зразка[5]. Проте цього не відбулось і до 2014 року Збройні сили України продовжували використовувати однострої, спецодяг та інше обладнання радянського виробництва, в значній кількості накопичене на військових складах з часів СРСР, зокрема однострої з камуфляжем «Дубок» та «Березка».

Перший піксельний камуфляж отримала ДПСУ 2011 року. Він був подібним до пікселізованого «Дубка» і набув поширення 2012 року[3].

Ще у 2012 році норвезькі спеціалісти з компанії «NFM», на замовлення Міністерства оборони України привезли зразки форми GARM з новим для ЗСУ цифровим камуфляжем[6][7]. Однак через фінансові труднощі співпраця не відбулася, проте ці зразки були взяті за основу для виробництва нової форми в Україні. У жовтні 2013 року було оголошено, що складські запаси старих радянських одностроїв закінчуються, і необхідно розміщувати замовлення на пошиття нової форми[8]. Протягом цього періоду було створено кілька варіантів піксельних камуфляжів з різними кольорами та малюнками[3].

У 2014 році, після початку війни на сході України, шаблон камуфляжу допрацювали та надали йому назву — ММ-14 (Малюнок маскувальний зразка 2014 року)[9].

Бійці ЗСУ в камуфляжі ММ-14 на міжнародних навчаннях «Швидкий тризуб», 2016 рік

В травні 2014 року в. о. міністра оборони України Михайло Коваль повідомив, що українська армія припинила закупівлю камуфляжу «Дубок»[1] і вже влітку 2014 року йому на заміну представлений новий варіант камуфляжу, що отримав назву ММ-14[10]. У грудні 2014 року військово-політичному керівництву були представлені зразки тканин, спорядження та взуття для одностроїв нового зразка[11]. 15 липня 2015 року Міністерством оборони України було затверджено перелік предметів бойового форменого комплекту військовослужбовців, до складу якого входить 65 одиниць військового одягу, спорядження та засобів індивідуального захисту і новий український камуфляж ММ-14 увійшов до цього переліку[12]. Він був представлений Президентом України Петром Порошенком і крім офіційної назви «Камуфляж ММ-14», отримав неофіційні прізвиська «Порох-1» та «Гелетейка» (друга — на честь тодішнього Міністра оборони Валерія Гелетея). Першими однострої з новим камуфляжем ММ-14 отримали бійці АТО, а на початку 2014 року нову форму отримали усі підрозділи ЗСУ.

Проте, на жаль, форма «Гелетейка» мала свої недоліки. Вона містила неефективні елементи, такі як липучки та застібки, які солдати не використовували. Крім того, тканина «Гелетейки» була вогненетривкою: вона на 80 % складалася з синтетичних матеріалів, що могло спричинити її легке займання і спричинення додаткових опіків[13]. Згодом, 2015 року, матеріали та крій змінились на розроблені компанією «PROF1 Group», вони стали більш вогнетривкі та міцні. 2017 року з'явились «морський піксель» (ММ-16 Ф) для Військово-морських сил ЗСУ та варіант в більш зелених тонах домішками для ДПСУ[14].

У 2017 році ЗСУ отримали нову форму, розроблену фахівцем Костянтином Лісником. Вона створювалася з урахуванням вимог бійців і особливостей сучасних бойових дій. Перші зразки проходили випробування в реальних умовах, а нова форма позбулася недоліків попередніх поколінь[13].

Опис

Нові однострої шиються переважно з тканини саржевого плетіння, в ній переважає бавовна, хоча й синтетична нитка теж є. Це дає новій формі відмінну міцність, здатність не вигоряти під впливом сонячних променів і не сідати при численних праннях або хімічних чистках.

Відмінною особливістю нового українського цифрового камуфляжного шаблону є світло-бежевий фон, на який нанесено піксельні плями темного болотно-зеленого, сіро-зеленого, темно-сірого і світло-зеленого відтінків. Така колірна гама майже не зустрічається серед інших відомих камуфляжів[15].

Офіційно затверджений та стандартизований малюнок камуфляжу для військової форми одягу Збройних сил України у лютому 2015 року[16].

Кашкет ЗСУ «Мазепинка» з камуфляжем ММ-14 (з 2015 року)

Набір кольорів камуфляжу в Pantone Textile System:

PANTONE 15-1216 TC (світло-бежевий)

PANTONE 17-0510 TC (світло-зелений)

PANTONE 17-0620 TC (болотно-зелений)

PANTONE 18-0825 TC (сіро-зелений)

PANTONE 19-0414 TC (темно-сірий)

Вважається, що прототипом для камуфляжного шаблону ММ-14 став піксельний «універсальний» американський камуфляж UCP, який до 2014 року перебував на використанні ЗС США. Від свого попередника українська розробка отримала піксельний малюнок, який вже встиг добре себе зарекомендувати під час ведення бойових дій. Відомо, що такий малюнок візуально «розмиває» силует людини, та робіть її майже непомітною. Колірна гама українського військового піксельного камуфляжу унікальна і враховує особливості навколишнього середовища, характерного саме для України[9].

Покрій нової форми зроблено на основі американського однострою ACU і найкращих розробок торгової марки «P1G-TAC» — костюму «MABUTA Mk-2» (сучасна версія радянської «Мабути»). Камуфляжний однострій не суцільний, як було у випадку комбінезонів з камуфляжем «Березка», а виготовляються у вигляді окремих куртки та штанів, аналогічно з одностроями. прийнятими у країнах НАТО. Було змінено і розмірну сітку[17].

Версії

Віцеадмірал ВМС України Ігор Воронченко в «морському пікселі» ММ-16 Ф на навчаннях «Sea Breeze», 2017 рік

Військово-морські сили ЗСУ з 2017 року використовують «флотську» версію камуфляжу ММ-14, що має назву ММ-16 Ф (так званий «морський піксель»)[18][19]. В ній збережено візерунок шаблона ММ-14, але колірна гама камуфляжу витримана в блакитно-синьо-сіро-чорних тонах по аналогії з американським камуфляжем NWU Type 1.

Державна прикордонна служба України має власну версію загальновійськового ММ-14, у якій можна помітити більш контрастні зелені, жовті та білі відтінки, адаптовані до їхніх завдань. Але у відкритій документації цей камуфляж не згадується, як окремий від загальновійськового.

На окремих військовослужбовцях різних військових формувань була помічена «руда» версія камуфляжу ММ-14. Це комерційна версія, що виготовляється окремими виробниками за власним рішенням.

Користувачі

Галерея

Див. також

Посилання

Примітки

  1. ↑ а б Все для фронту: які нові озброєння ВПК готовий постачати армії України. РБК-Украина (рос.). 14 травня 2014. Процитовано 18 липня 2023.
  2. ↑ Українські військові одягнуть нову форму. ukraine.segodnya.ua (укр.). 11 липня 2022. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 13 серпня 2023.
  3. ↑ а б в г д Камуфляж українського війська: від "Бутана" до ММ-14. Мілітарний (укр.). Процитовано 13 серпня 2023.
  4. ↑ Військова форма ЗСУ - форма Української армії для чоловіків та жінок. People’s Project.com (укр.). 15 листопада 2022. Процитовано 18 липня 2023.
  5. ↑ В украинской армии будет новая форма. Теоретически // «Красная звезда», № 169 (21156) от 28 июля 1993. стр.1
  6. ↑ Піксель ММ-14. Uї (укр.). Архів оригіналу за 18 липня 2023. Процитовано 30 липня 2023.
  7. ↑ Від "дубка" до "варана": в яку форму одягнені українські солдати. ukraine.segodnya.ua (укр.). 11 липня 2022. Архів оригіналу за 10 серпня 2023. Процитовано 9 серпня 2023.
  8. ↑ Аби форма не була для проформи // журнал «Військо України», № 10 (157), 2013. стор.14-16
  9. ↑ а б Піксель ММ-14. Uї (укр.). Архів оригіналу за 18 липня 2023. Процитовано 18 липня 2023.
  10. ↑ Украинские военные наденут новую форму. ukraine.segodnya.ua (рос.). 22 серпня 2014. Архів оригіналу за 17 лютого 2023. Процитовано 17 липня 2023.
  11. ↑ Міністр оборони України генерал-полковник Степан Полторак: «Купуватимемо лише ті зразки, які найкраще підійдуть нашим військовослужбовцям» | Міністерство оборони України. web.archive.org. 16 липня 2015. Архів оригіналу за 16 липня 2015. Процитовано 17 липня 2023.
  12. ↑ «У Міністерстві оборони України запроваджено п’ять стандартів НАТО щодо предметів речового забезпечення» | Міністерство оборони України. web.archive.org. 5 вересня 2015. Архів оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 17 липня 2023.
  13. ↑ а б Мода на "піксель": історія походження української військової форми. СтопКор
  14. ↑ Камуфляж українського війська: від "Бутана" до ММ-14. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 3 серпня 2023. Процитовано 3 серпня 2023.
  15. ↑ ONLINE.UA. Все про камуфляж: історія, види, забарвлення та назви кольорів. www.online.ua (англ.). Процитовано 18 липня 2023.
  16. ↑ Офіційний камуфляж Збройних Сил України. 28 лютого 2015. Процитовано 18 липня 2023.
  17. ↑ Військова форма 2015: проект польової форми. 2 березня 2015. Процитовано 18 липня 2023.
  18. ↑ Від радянського "Бутану" до ММ-25: який камуфляж носили ЗСУ за всю історію незалежності. 24 Канал (укр.). 4 серпня 2025. Процитовано 5 серпня 2025.
  19. ↑ Ukraine - Camopedia. www.camopedia.org. Процитовано 30 вересня 2023.
  20. ↑ https://www.mil.gov.ua/content/mou_orders/370_nm_2017.pdf

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).