Лі Чже Мьон
| Лі Чже Мьон | |
|---|---|
| Попередник: | Лі Джу Хо |
| Народження: | 8 грудня 1963[1] (62 роки) Андон, Південна Корея[1] |
| Країна: | |
| Освіта: | Університет Чунанd, Judicial Research and Training Instituted, Kyungwon Universityd і Q21710192? |
| Партія: | Демократична партія Кореї |
| Батько: | Lee Kyung-heed[2] |
| Мати: | Koo Ho-myungd[3] |
| Шлюб: | Kim Hea Kyungd[4] |
| Діти: | Lee Dong-hod[5] і Lee Yun-hod[6] |
| Автограф: | |
| Нагороди: | |
| | |
Лі Чже Мьон[7][8] або Лі Дже Мьон[9][10] (кор.: хангиль: 이재명, вимовляється [i tɕɛmjʌŋ]; нар. прибл. 8 грудня 1963[a]) — південнокорейський політик і юрист, президент Південної Кореї з 4 червня 2025 року. Раніше обіймав посаду шостого губернатора провінції Кьонгі з 2018 по 2021 рік, лідера Демократичної партії та члена Національних зборів від округу Кєян з 2022 по 2025 рік.
Народившись у бідній родині в Андоні, Лі після закінчення початкової школи став робітником на заводі й отримав інвалідність через виробничу травму. Він отримав атестат про середню та повну загальну середню освіту і навчався в Університеті Чун'ан, де здобув ступінь юриста у 1986 році[12]. Як юрист з прав людини та трудового права, Лі разом з Мінбьоном організував та виступив за відкриття нової лікарні в місті Соннам.
Лі пішов у політику у 2005 році й безуспішно брав участь у кількох виборах. Він був обраний мером міста Соннам у 2010 році й переобраний у 2014 році[13]. Вперше балотувався на посаду президента у 2017 році, програвши номінацію від Демократичної партії Мун Чже Іну. Лі подав у відставку з посади мера у 2018 році, щоб успішно балотуватися на посаду губернатора провінції Кьонгі; він залишив посаду губернатора у 2021 році[14]. Лі балотувався на посаду президента у 2022 році, вигравши партійну номінацію, але з невеликим відривом програвши Юн Сук Йолю з Партії народної влади на загальних виборах.
У січні 2024 року Лі пережив замах[15]. У листопаді його визнали винним у порушенні Закону про вибори державних службовців за неправдиве заперечення свого зв'язку з Кім Мун Кі, колишнім керівником корпорації розвитку «Соннам», під час президентської кампанії 2022 року. Під час кризи воєнного стану в Південній Кореї у 2024 році Лі привернув міжнародну увагу тим, що переліз через огорожу будівлі Національних зборів і задокументував цю подію в прямому ефірі. Згодом він відіграв важливу роль в організації імпічменту президента Йоля. Після припинення повноважень Юна Конституційним судом Кореї, Лі провів третю кампанію за посаду президента у 2025 році, перемігши номінанта від ДПК і перемігши номінанта від СН Кім Мун Су на загальних виборах[16].
Раннє життя

Лі народився в Андоні, Південа Корея, п'ятою дитиною в сім'ї з семи дітей. Його народження скоріше відбулося близько 8 грудня 1963 (22-й або 23-й день 10-го місяця в корейському місячному календарі), але через те, що його батько зареєстрував народження пізніше, то офіційною датою народження записали 22 грудня 1964[11][17].
Лі зростав у бідності та часто не пропускав соціальну активність, бо його батьки не мали коштів на них, тому покладалися на підтримку вчителів школи, які залучали до екскурсій і громадських заходів. Він зазначав, що його улюбним методом проводити вільний час була робивляв з друзям вздовж струмка[18].
Його табель першого класу описував його як упертого, зазначаючи, що його оцінки є середніми та він добре ладить зі своїми однокласниками[19]. Після початкової школи — коли середня і старша школа не фінасувалася за державні кошти — грошові втрати в азартних іграх його батька вичерпали сіймейний бюджет, а тому він покинув Андон в пошуках роботи[20].
Дитина-працівник на фабриці
Сім'я Лі переїхала до Соннаму, планового індустріального міста створеного за час правління президента Пак Чон Хі для переміщення фабрик за межі Сеула. Соннам населяли переважно бідні люди, що були змушені переїхати туди урядом.
Як і інші діти з бідних сімей, Лі працював на фабриці з виготовлення намист ручної роботи замість відвідування середньої школи. Коли фабрика збанкротувала, то він знайшов роботу в Dongma Rubber. Через те, що був неповнолітнім, то він працював під псевдонімами. Працюючи там, Лі пошкодив свій палець[18].
Після першої травми, Лі покинув Dongma Rubber та почав працювати на Daeyang Industry. Там, індустріальний прес розчавив його зап'яний суглоб, спричинивши другу травму. Травма не лікувалася, що спричинило постійну інвалідність. Пізніше він був звільнений від проходження військової служби та офіційно визнаний особою з інвалідністю is[21][22][23].
Працюючи на Daeyang Industry, Лі бачив учнів у шкільній формі та вирішив отримати вищу освіту. Він записався на приватні уроки, щоб підготуватися до іспиту еквівалетності. У 1978 успішно здав іспит еквівалетності середньої школи та отримав атестат про завершення середної школи[24]. У 1981 він успішно здав іспит еквівалетності старшої школи та отримав атестат про завершення старшої школи[25].
Лі зазначав, що його власний досвід сильної бідності надихнув його на власну політичну філософію «придушення сильних, допомога слабким» (억강부약, 抑強扶弱, Eokgang Buyak, Оккан Пуяк), яка намагається приборкати привілегії та ексцеси сильних та допомокти набіднішим членам суспільства[26][27].
Адвокат цивільного права
Завдяки своїй оцінці на вступних іспитах, Лі вступив до Колоджу права Університету Чун'ан за стипедією[18]. У 1986 по завершеню коледжа, він успішно здав адвокатський кваліфікаційний іспит та вступив до Навчально-наукового юридичного інституту на два роки, щоб приєднатися до адвокатури. Він протестував проти авторитарного режиму Чон Ду Хван[28]. Спершу планував стати суддею чи прокурором заради престижу та платні, але надихнувся лекцією Но Му Хьоном стати адвокатом з прав людини і труда, як і Но та Мун Чже Ін[29]. Він розпочав свою практику в Соннамі[30].
Після відкриття власного адвокатського офісу, Лі займався трудовими правами і правами людини разом із адвокатською організацією Мінбьон, працюючи з головами трудових консультативних центрів в Інчхоні та Кванджу. У 1995 він розпочав громадянський рух як засновник «Асоціація громадян Соннаму». Отримав славу як адвокат і соціальний активіст відносно до справи про пільговий продаж «Park View», до розслідування припускало коропцію в нагородженні урядовців будівельними дозволами та пільговими продажами нерухомості в Пудані[18][31][32][33].
На початку 2000-х дві загальні лікарні в Соннамі закрилися і Лі розпочав рух за створення нової муніципальної лікарні. Міська рада, яка тоді керувалася Партією великої країни, відхилила ініціативну постанову мешканців лише за 47 секунду. Група Лі протестувала проти ради і він розшукувався за перешкоджання офіційним обов'язкам держслужбовція. Пізніше він зрозумів, що не може смінити суспільство через соціальні рухи, а тому вирішив вступити до політики[34].
Ставлення до України
Під час президентських дебатів, що відбулися 25 лютого 2022 року, Лі Чже Мьон заявив, що Володимир Зеленський, «якому бракує знань у політиці та дипломатії, спровокував Росію. Президент України несе відповідальність за початок війни»[35].
На теледебатах Лі описав вторгнення як таке, що «знаходиться на іншому кінці Землі й не має до нас ніякого відношення», але попередив про економічні наслідки для Південної Кореї під час нестабільності. «Чого не повинні робити політичні лідери, так це розпалювати військову кризу», — сказав він. «Що повинні робити політичні лідери, так це зберігати мир, мої співвітчизники-корейці»[36].
Ці висловлювання викликали значну критику як у Південній Кореї, так і за її межами. Багато хто вважав їх недоречними та такими, що перекладають провину за агресію з Росії на Україну. У відповідь на обурення громадськості Лі Чже Мьон пізніше висловив «глибокий жаль» з приводу вторгнення Росії та наголосив на необхідності поважати суверенітет України[36].
Нагороди
Національні нагороди
: Кавалер Великого Ордена «Мугунхва» (4 червня 2025) (як Президент Південної Кореї)
: Кавалер Ордена «За заслуги у створенні держави» (4 червня 2025) (як Президент Південної Кореї)
Особисте життя
Лі одружений з Кім Хєґьон з 1991; обоє вперше зустрілися в серпні 1990[37]. Вони мають двох дітей.
Лі має інвалідність щодо своєї руки та зареєстрований як особа з інвалідністю[23].
Авторські книги
- Lee Jae-myung (20 лютого 2010). 고난을 통해 희망을 만들다 [Make hope through hardship] (кор.). Seoul: Cheongdonggeoul. ISBN 978-89-5749-128-7.
- ——— (20 лютого 2014). 오직 민주주의, 꼬리를 잡아 몸통을 흔들다 [Only democracy, Grab the tail and shake the body] (кор.). Paju: LeeBook. ISBN 978-89-97496-21-1.
- ——— (20 січня 2017). 이재명, 대한민국 혁명하라 [Lee Jae-myung, Revolutionize Korea] (кор.). Seoul: Medici Media. ISBN 979-11-5706-077-1.
- ———; Seo Hae-seong (3 лютого 2017). 이재명의 굽은 팔 [Lee Jae-myung's curved arm] (кор.). Paju: Gimm-Young Publishers. ISBN 978-89-349-7719-3.
- ——— (7 лютого 2017). 이재명은 합니다 [Lee Jae-myung Do] (кор.). Seoul: Wisdom House. ISBN 978-89-6086-325-5.
- ———; Cho Jung-mi (17 жовтня 2018). 나의 소년공 다이어리 [My factory boy's diary] (кор.) (вид. 1st). Bucheon: Fandom Books. ISBN 979-11-6169-058-2.
Коментарі
Примітки
- ↑ а б 이재명 "'김문기 사망' 안타까워…양도세 1년만 유예 후 다시 중과"출처 — Seoul Broadcasting System.
- ↑ https://www.hankyung.com/article/2021121983377
- ↑ https://www.kgnews.co.kr/news/article_amp.html?no=577893
- ↑ https://www.donga.com/news/Culture/article/all/20170131/82650766/1
- ↑ https://www.4th.kr/news/articleView.html?idxno=2087761
- ↑ https://www.womansense.co.kr/news/articleView.html?idxno=50127
- ↑ Лі Чже Мьон — новий лідер Південної Кореї: що обіцяв і як став президентом
- ↑ У Південній Кореї склав присягу новий президент Лі Чже Мьон
- ↑ Денисянка, Ольга; Сітнікова, Ірина (3 червня 2025). На виборах президента Південної Кореї переміг кандидат від Демократичної партії. Hromadske. Процитовано 7 червня 2025.
- ↑ Кінша, Дір'я. У Південній Кореї розпочалося дострокове голосування на президентських виборах. Суспільне. Процитовано 7 червня 2025.
- ↑ а б 이재명 생일만 되면… 호적 날짜에 소환통보, 음력땐 정진상 영장. The Chosun Ilbo (кор.). 22 грудня 2022. Архів оригіналу за 22 грудня 2022. Процитовано 14 квітня 2025.
- ↑ [파워엘리트] 이재명, 교복 부럽던 `소년공`에서 `대선주자`까지. raythep.mk.co.kr/ (кор.). 11 січня 2021. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 5 червня 2025.
- ↑ 강기정·신지영 (14 червня 2018). [경기도지사 당선자 이재명 그는 누구인가]'흙수저' 소년공, 인권변호사 거쳐 '1300만 도정 책임자'로. 경인일보 (кор.). Процитовано 5 червня 2025.
- ↑ Haye-ah, Lee (25 жовтня 2021). Lee resigns as Gyeonggi governor to focus on presidential campaign | Yonhap News Agency. Yonhap News Agency (англ.). Архів оригіналу за 28 травня 2025. Процитовано 5 червня 2025.
- ↑ Lee Jae-myung: South Korea opposition leader stabbed in neck on visit to Busan (брит.). 2 січня 2024. Процитовано 5 червня 2025.
- ↑ Daily, The Chosun (3 червня 2025). New president to take office hours after polls close. The Chosun Daily (англ.). Процитовано 5 червня 2025.
- ↑ Lee Jae Myung just announced he's running for president. Here's everything you need to know. Korea JoongAng Daily. 10 квітня 2025. Архів оригіналу за 10 квітня 2025. Процитовано 14 квітня 2025.
- ↑ а б в г [파워엘리트] 이재명, 교복 부럽던 '소년공'에서 '대선주자'까지. raythep.mk.co.kr/ (кор.). 11 січня 2021. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ "고집 세고 성적 '미미'" 국민학교 성적표 공개한 이재명. JoongAng Ilbo (кор.). 5 травня 2021. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Gov. Lee Jae Myung elected as DP's presidential candidate. 10 жовтня 2021. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 10 жовтня 2021.
- ↑ 이재명 "대선 후보? 스피커가 커져 좋다". Pressian (кор.). 13 травня 2015. Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ 민) 이재명 후보, 병역 문제 공개 검증 하자. 굿타임즈 (кор.). 29 травня 2010. Архів оригіналу за 21 липня 2018. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ а б 변, 덕호 (16 лютого 2022). 이재명 "나도 등록 장애인...대통령이 직접 장애정책 챙기겠다" – 매일경제. Maeil Business Newspaper. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 19 липня 2022.
- ↑ 이재명의 스승의 날 회고 "재명아, 너는 가능성이 있어". The Chosun Ilbo (кор.). 15 травня 2021. Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ 하, 수영 (17 листопада 2021). 81년 학력고사 수험표 올린 이재명 "이걸 본 당신 수능 대박". Korea JoongAng Daily (кор.). Архів оригіналу за 3 червня 2025. Процитовано 14 квітня 2025.
- ↑ 이재명, 흙수저 소년공에서 與 대선후보까지. 10 жовтня 2021. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 21 жовтня 2021.
- ↑ 이재명 "억강부약 대동세상 열겠다" 출사표 (кор.). 10 жовтня 2021. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 21 жовтня 2021.
- ↑ In land of 'Parasite' and 'Squid Game,' a hero rises. 12 жовтня 2021. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
- ↑ 이재명 "노무현 대통령이 만들어준 길 따라 여기까지 와". Kyunghyang Shinmun (кор.). 2 вересня 2021. Архів оригіналу за 2 січня 2024. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ [인터뷰] '이재명 저격수' 장영하 변호사의 본격 문제제기. 30년 이상 보고 경험한 이재명, 그는 누구인가?. The Chosun Ilbo. Архів оригіналу за 23 квітня 2025. Процитовано 14 квітня 2025.
- ↑ 분당 파크뷰 특혜분양 의혹 밝혀지나. KBS News (кор.). 4 травня 2022. Архів оригіналу за 20 вересня 2022. Процитовано 18 вересня 2022.
- ↑ The People's Power has released a "recorded file" in connection with the trial of Lee Jae Myung – MK. 매일경제. 17 червня 2024. Архів оригіналу за 18 червня 2024. Процитовано 4 червня 2025.
- ↑ The People's Power has released a "recorded file" in connection with the trial of Lee Jae Myung. 매일경제. 25 листопада 2024. Архів оригіналу за 11 червня 2025. Процитовано 4 червня 2025.
- ↑ 이재명 "성남의료원, 정치인 이재명의 시작". News1 (кор.). 13 вересня 2021. Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ South Korean Presidential Candidates Accused of Politicizing Ukraine War. thediplomat.com (амер.). Процитовано 5 червня 2025.
- ↑ а б South Korea’s presidential candidates speak out on Ukraine as nation condemns Russian invasion. Stars and Stripes (англ.). Процитовано 5 червня 2025.
- ↑ Lee Jae-myung proposed with a diary instead of a ring loyal partner Kim Hye-kyung shares his political journey. Asia Today. 4 червня 2025. Процитовано 5 червня 2025.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).