Лі Пом Сок
| Лі Пом Сок | |
|---|---|
| Президент: | Лі Синман |
| Попередник: | Посаду започатковано |
| Наступник: | Сін Сон Мо |
| Народження: | 20 жовтня 1900 Сеул, Корейська імперія |
| Смерть: | 11 травня 1972 (71 рік) Сеул, Південна Корея |
| Причина смерті: | хвороба |
| Поховання: | Сеульське національне кладовищеd |
| Країна: | |
| Освіта: | Yunnan Military Academyd |
| Батько: | Q12611419? |
| Шлюб: | Maria Kimd |
| | |
Лі Пом Сок (кор. 이범석, 李範奭, I Beom-seok, Yi Pŏmsŏk; 20 жовтня 1900 — 11 травня 1972) — корейський борець за незалежність, перший прем'єр-міністр Республіки Корея.
Біографія
Батько Лі був нащадком сина вана Седжона та служив офіцером в армії Чосону[1].
Ще підлітком брав участь в акціях на підтримку незалежності, за що був засланий до Китаю. 1919 року почав навчатись у військовій академії, школі, метою якої було будівництво нової армії для боротьби за незалежність. Невдовзі Лі брав участь у битві при Ціншаньлі — шестиденній баталії у східній Маньчжурії. Згодом він став генералом Корейської визвольної армії Тимчасового уряду Республіки Корея.
1945 року Лі намагався повернутись на батьківщину, проте був змушений залишитись у вигнанні. Вже наступного оку він все ж зумів повернутись до Кореї, де брав участь у заснуванні Корейського національного молодіжного корпусу[2]. Після того Лі Пом Сок об'єднався з Лі Синманом з метою встановлення унітарного уряду в Південній Кореї. 1 серпня 1948 року Лі став першим прем'єр-міністром новоствореної держави. Обіймав посаду голови уряду до квітня 1950 року.
Після виходу у відставку Лі Пом Сок був послом своєї держави в Республіці Китай, а також секретарем внутрішніх справ Південної Кореї. 1952 та 1956 року балотувався на пост віцепрезидента, втім обидва рази програв вибори. Протягом 1960-их років очолював опозицію[3]. Наприкінці своєї кра'єри Лі був радником Ради національного об'єднання, а також наставником тоді ще сенатора Пак Чон Хі.
10 травня 1972 року Лі здобув ступінь доктора філософії в Тайванській китайській академії. Наступного дня він помер через серцевий напад. Був похований 17 травня на Національному цвинтарі в Сеулі.
Примітки
- ↑ 철기 이범석 장군 기념사업. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 9 липня 2020. (кор.)
- ↑ 네이버캐스트 : 이범석. Архів оригіналу за 29 березня 2017. Процитовано 9 липня 2020. (кор.)
- ↑ 인물로 보는 항일무장투쟁사: 역사문제연구소, 1995, стор. 73.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|url=(довідка) (кор.)
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
