Лі Бан
| Лі Бан | |
|---|---|
| Міфологія | Ірландська міфологія |
| Значення імені | Від lí — «краса» та ben — «жінка», тобто «взірець жінок» |
| Місцевість | Озеро Лох-Ней |
| Помешкання | Маг Мелл, Потойбічний світ |
| Заняття | Русалка |
| Батько | Аед Абрат |
| Брати/сестри | Фанд |
| Чоловік | Лабраїд Луатлам ар Клайдеб |
Лі Бан (давньоірландською від lí — «краса» та ben — «жінка», тобто «взірець жінок»)[1][2] — потойбічна жіноча постать в ірландській міфології. У героїчному циклі вона постає як жінка сидхе та посередниця між світом людей і потойбіччям[3].
У міфологічній традиції Лі Бан вважається сестрою Фанд і дружиною Лабраїда Луатлама ар Клайдеба(«Лабраїд швидкої мечоносної руки»), правителя Маг Мелла — потойбічного світу в ірландських уявленнях[3][4].
Найвідоміша згадка про Лі Бан міститься в староірландській повісті Serglige Con Culainn («Виснажлива хвороба Кухуліна»)[4]. У цьому тексті вона названа дочкою Аеда Абрата. Спочатку з'являється у вигляді морського птаха, а згодом — як потойбічна жінка, пов'язана з хворобою Кухуліна. Вона виконує роль посередниці між Фанд і героєм. Разом із Лоегом мак Ріанґабром, візником Кухуліна, Лі Бан сприяє його зціленню в обмін на допомогу Фанд у битві в Маг Меллі[3][4].
У пізнішій християнській традиції Лі Бан ототожнюється з легендарною постаттю, пов'язаною з озером Лох-Ней[5]. За переказом, після затоплення землі, де вона жила, Лі Бан перетворилася на водну істоту (у середньовічних текстах — murúch, русалку) й прожила під водою триста років. Згодом її було впіймано за часів святого Комгала Бенчорського, охрещено, після чого вона прийняла християнське життя і невдовзі померла[5][6][7].
Див. також
- Список кельтських богів та легендарних постатей
- Кельтська релігія
- Кельтські жінки
- Міфи та легенди з Ірландії
Примітки
- ↑ Royal Irish Academy. Dictionary of the Irish Language (DIL): Lí, ben.
- ↑ eDIL — Electronic Dictionary of the Irish Language. Стаття Lí Ban
- ↑ а б в Cross, Tom Peete; Slover, Clark Harris (eds.). Ancient Irish Tales. New York: Henry Holt, 1936
- ↑ а б в Carey, John. The Mythological Cycle of Ireland. Four Courts Press, 1994
- ↑ а б Ó hÓgáin, Dáithí. Myth, Legend and Romance: An Encyclopaedia of the Irish Folk Tradition. Prentice Hall, 1991.
- ↑ Stokes, Whitley (ed.). Lives of Saints from the Book of Lismore. Oxford, 1890
- ↑ Джон О'Донован, «Аннали Королівства Ірландія», Ходжес, Сміт та компанія, 1856, с. 201
Бібліографія
- Кетрін Рейджер, «Іль-Лібан», у «Словнику фей та невидимих людей язичницького Заходу», Brepols, збірник «Petits diewniversaires bleus».2003 рік, с. 563.
- Ранке де Вріс, «Імена Лі Бан», у книзі «Міфи в кельтській літературі», Дублін, Йозеф Фалакі Надь, зб. «Щорічник CSANA 6», 2007 рік, 39–54 с. (ISBN 978-1-84682-046-5)
- Гельмут Бірхан: Кельти. Спроба всебічного викладу їхньої культури. Видавництво Австрійської академії наук, Відень, 1997, ISBN 3-7001-2609-3.
- Інгеборг Клару: Кельтські міфи. Людина та її потойбічний світ. Walter Verlag 1991, видання в м'якій обкладинці Patmos Verlag, Дюссельдорф, 2000, 2-ге видання, ISBN 3-491-69109-5.
- Бернхард Майер: Лексикон кельтської релігії та культури (Кишенькове видання Кронера, том 466). Kröner, Stuttgart 1994, ISBN 3-520-46601-5.
Посилання
- Serglige Con Culainn, вид. Майлз Діллон (1953). Serglige Con Culainn. Середньовічні та сучасні ірландські серії 14. Дублін: DIAS; перекл. Джеффрі Ганц (1981). Ранні ірландські міфи та саги. Лондон: Penguin. С.155–78.
- Ліжко хворого Кухуліна. Архів 8 липня 2009 року на Wayback Machine — англійський переклад вищезазначеного.
- Єдині ревнощі до Емера
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).