Ліщин

село Ліщин
Країна	Україна
Область	Житомирська область
Район	Житомирський район
Тер. громада	Станишівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA18040490110033687
Основні дані
Засноване	1566
Населення	1 265 (2001)
Площа	0,121 км²
Густота населення	10454,55 осіб/км²
Поштовий індекс	12436
Географічні дані
Географічні координати	50°9′15″ пн. ш. 28°50′40″ сх. д. / 50.15417° пн. ш. 28.84444° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	220 м
Місцева влада
Адреса ради	вул. Кооперативна, 3, с. Станишівка, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12430
Карта
	Ліщин
	Ліщин
Мапа
	Ліщин у Вікісховищі

Лі́щин — село в Україні, у Станишівській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Населення становить 1 265 осіб (2001).

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[1]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1237	97.79 %
російська	25	1.97 %
білоруська	3	0.24 %
Усього	1265	100 %

Історія

Під назвою села Лещина згадується у скарзі воєводи Берестейського Гаврила Горностая від 1 серпня 1587 р. на воєводича Берестейського Фрідриха Тишкевича, який розорював його маєтності в цьому селі. В скарзі Остафея Стрибеля від 21 квітня 1618 р. воно означається як містечко.

У 1730 р. в селі було побудовано церкву Різдва Богородиці. У 1853 р. її було відремонтовано коштом поміщика Людвіка Миколайовича Поляновського.

У садибі Поляновського 1825 року збирались декабристи Чернігівського полку.

У 1805 р. коштом стольника перемишльського Юзефа Поляновського було збудовано парафіяльний костел Св. Трійці до якого належала каплиця в Іванкові.

На кінець XIX ст. в селі була синагога та розташовувалася єврейська міщанська канцелярія. До римо-католицької парафії належало 808 вірних з самого ЛІщина та навколишніх сіл.

В селі працювало 2 водяних млина, молитвений дім для юдеїв, 12 магазинів, 16 ремісників та фабрика смоли^[2].

У 1902 році містечко налічувало 1654 мешканця, крім церкви та костьолу мало вже синагогу.^[3]

У 1906 році містечко Котелянської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 18 верст, від волості 12 верст. Дворів 240, мешканців 1685^[4].

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 229 жителів села^[5]. Тоді ж до сільської ради приписані землі повністю знищеного комуністами с. Тулин.

16 листопада 1942 року очільник генеральної округи «Житомир» Ернст Ляйзер видав наказ про створення адміністративного округу «Геґевальд» («Заповідний ліс») — адміністративно-територіальної одиниці Генеральної округи Житомир Райхскомісаріату Україна, куди увійшло село. У складі округи село перебувало до приходу Червоної армії у лютому 1944 року^[6].

Було центром Ліщинської сільської ради.

19 липня 2016 року включене до складу новоутвореної Станишівської сільської територіальної громади Житомирського району Житомирської області^[7].

Примітки

↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom V - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom XV cz.2 - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 23 травня 2019.
↑ Ліщин. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ Зразкове нацистське село. localhistory.org.ua (укр.). Процитовано 12 серпня 2025.
↑ Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 16 жовтня 2026.

Література

Теодорович Н. И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. — Почаев,1888. — Т. І.
Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Житомир, 2007.
Список населених місць Волинскої губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. —- 219 с.

Посилання

Це незавершена стаття про Житомирську область.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[ukr-socialdata-mova-2001-1] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[2] Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom V - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 31 травня 2021.

[3] Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom XV cz.2 - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 31 травня 2021.

[Список_населених_місць_Волинської_губернії._—_Житомир:_Волинська_губернська_типографія,_1906._—_219_с.-4] Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 23 травня 2019.

[Голодомор_УІНП-5] Ліщин. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[6] Зразкове нацистське село. localhistory.org.ua (укр.). Процитовано 12 серпня 2025.

[7] Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 16 жовтня 2026.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]