YaChudo

Ліхір (острів)

Переглядів: 0. Оновлено 03.11.2026.

Ліхір
Географія
3°09′45″ пд. ш. 152°34′41″ сх. д. / 3.162456° пд. ш. 152.578125° сх. д.
АкваторіяТихий океан Редагувати інформацію у Вікіданих
Група островівLihir Groupd Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа205 км² Редагувати інформацію у Вікіданих
Довжина22 км Редагувати інформацію у Вікіданих
Ширина14,5 км Редагувати інформацію у Вікіданих
Найвища точка700 м Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна
 ПНГ Редагувати інформацію у Вікіданих
Адм. одиницяНова Ірландія Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення18 000 осіб Редагувати інформацію у Вікіданих
Ліхір. Карта розташування: Папуа Нова Гвінея
Ліхір
Ліхір
Ліхір (Папуа Нова Гвінея)
Мапа

CMNS: Ліхір у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ліхір (англ. Lihir Island) або Ніолам (англ. Niolam Island) — найбільший острів архіпелагу Ліхір.

Острів лежить приблизно за 900 км на північний схід від столиці країни, міста Порт-Морсбі. Адміністративно належить до провінції Нова Ірландія, Папуа - Нова Гвінея.

Має 22 км завдовжки і 14,5 км завширшки. Складається з комплексу стратовулканів, що перекривають один одного, конуси яких досягають висоти 700 м над рівнем моря[1]. В даний час вулкани не є активними, хоча геотермальна активність, як і раніше, присутня. Острів знаходиться на місці колишнього переддугового басейну в зоні субдукції між Тихоокеанською плитою та Північною плитою Бісмарка[2]. Субдукція припинилася приблизно 10 млн років тому внаслідок зіткнення з плато Онтонг-Ява[3].

Населення всього архіпелагу за даними перепису 2000 року — 12 570 осіб; за оцінними даними на 2007 рік — близько 18 000 осіб.

На острові розьашоване одне з найбільших у світі за запасами золота родовище Ліхір[4], розробку якого здійснює гігантський рудник Ліхір.

Є злітно-посадкова смуга для невеликих літаків, розташована в Кунаї, на північ від Лондолевіта.

Примітки

  1. ↑ Global Volcanism Program. Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 28 лютого 2014.
  2. ↑ Submarine Volcanoes. Department of Geosciences, Oregon State University. Архів оригіналу за 15 липня 2011. Процитовано 9 березня 2011.
  3. ↑ McInnes, Brent I. A.; Jannene S. McBride, Noreen J. Evans, David D. Lambert and Anita S. Andrew. Osmium Isotope Constraints on Ore Metal Recycling in Subduction Zones : [англ.] // Science : journal. — AAAS, 1999. — Vol. 286, № 5439 (15 жовтня). — С. 512—516. — doi:10.1126/science.286.5439.512.
  4. ↑ Запасы и ресурсы золота на месторождении Лихир (Папуа-Новая Гвинея) вплотную приблизились к 2000 т. Архів оригіналу за 10 вересня 2019. Процитовано 7 жовтня 2020.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).