YaChudo

Лісконоги

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

село Лісконоги
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Новгород-Сіверський район
Тер. громада Новгород-Сіверська міська громада
Код КАТОТТГ UA74060030430095441 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Лісконоги 
Основні дані
Засноване 1600
Населення 461
Площа 1,28 км²
Густота населення 360,16 осіб/км²
Поштовий індекс 16031
Телефонний код +380 4658
Географічні дані
Географічні координати 52°8′4″ пн. ш. 33°17′9″ сх. д. / 52.13444° пн. ш. 33.28583° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря 		150 м
Водойми р. Десна
Місцева влада
Адреса ради 16000, Україна, Чернігівська обл., м.Новгород-Сіверський, вул. Захисників України, 2
Карта
Лісконоги. Карта розташування: Україна
Лісконоги
Лісконоги
Лісконоги. Карта розташування: Чернігівська область
Лісконоги
Лісконоги
Мапа
Мапа

Лісконо́ги — село в Україні, у Новгород-Сіверській міській громаді Новгород-Сіверського району Чернігівської області. До 2020 орган місцевого самоврядування — Лісконогівська сільська рада.

Населення становить 461 особа.

Археологічні розвідки

На території села виявлено городище і два поселення 6-3 ст. до н. е.

Історія

Поселення засноване у першій половині 17 ст. У селі у 1748 р. була побудована дерев'яна Благовіщенська церква.

За даними на 1859 рік у козацькому й власницькому селі Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії мешкало 575 осіб (282 чоловічої статі та 293 — жіночої), налічувалось 271 дворове господарство, існувала православна церква[1].

Станом на 1886 у колишньому державному й власницькому селі Мамекинської волості мешкало 656 осіб налічувалось 102 дворових господарства, існували православна церква й постоялий будинок[2].

За даними на 1893 рік у поселенні мешкало 852 особи (401 чоловічої статі та 451 — жіночої), налічувалось 120 дворових господарства[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 964 осіб (451 чоловічої статі та 513 — жіночої), з яких 953 — православної віри[4].

У 1926 — село центр сільради Новгород-Сіверського району Глухівської округи, 244 двори, 1343 мешканців[5].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Новгород-Сіверської міської громади.[6]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації колишнього Новгород-Сіверського району, село увійшло до новоствореного Новгород-Сіверського району Чернігівської області[7].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:

Мова Кількість Відсоток
українська 428 92.84%
російська 30 6.51%
румунська 2 0.43%
білоруська 1 0.22%
Усього 461 100%

Уродженці

Див. також

Примітки

  1. ↑ рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 2050)
  2. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
  3. ↑ рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1893 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1892, (стор. 125), (код 1343)
  4. ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-264. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  5. ↑ Список населених місцевостей Глухівщини / УСРР‒ЦСУ. Глухівське Округове Статистичне Бюро. ‒ Глухів: Друкарня В-ва "Червоне Село”, 1927. ‒ 23 с.,с.19
  6. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
  7. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  8. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).