YaChudo

Лондондеррі (порт)

Переглядів: 0. Оновлено 29.10.2026.

Лондондеррі
Доки Лісагаллі в Деррі
Розташування
КраїнаВелика Британія Велика Британія
РозташуванняДеррі, Північна Ірландія
ВодоймаФойл Редагувати інформацію у Вікіданих
Координати55°02′31.2″ пн. ш. 07°15′46.8″ зх. д. / 55.042000° пн. ш. 7.263000° зх. д.
UN/LOCODEGBLDY Редагувати інформацію у Вікіданих
Інформація
Тип гаваніморський порт
К-сть причалів5
FOYLE PORT
Мапа
Мапа

Порт Лондондеррі (англ. Londonderry Port), який зараз працює як порт Фойл (англ. Foyle Port) — порт, розташований на озері Лох-Фойл у місті Деррі в Північній Ірландії. Це найзахідніший порт Сполученого Королівства та важливий північний порт на острові Ірландія. Нинішній порт знаходиться в Лісагаллі, графство Лондондеррі, хоча історично порт знаходився вище за течією річки в самому місті Деррі. Він управляється комісарами порту та гавані Лондондеррі, чиї колишні офіси, що розташовані на північ від міських стін, зараз є музеєм.

Зміст

Порт Лондондеррі, що веде торговельну діяльність під назвою порт Фойл, є найзахіднішим глибоководним комерційним портом Великої Британії, розташованим у Лісахаллі на східному березі річки Фойл у Деррі у Північній Ірландії. Він обробляє приблизно 2,5 мільйона тонн вантажів щорічно (станом на 2024 рік) за принципом «під ключ», спеціалізуючись на перевезенні насипних товарів, таких як зерно, вугілля та добрива, а його нафтовий термінал підтримує зберігання до 88 000 тонн нафти та паливних матеріалів[1]. Порт також має спеціалізовані приміщення для круїзних суден та прогулянкових суден, що сприяє туризму вздовж Дикого Атлантичного шляху, з місткістю суден понад 62 000 тонн[2][3].

Витоки історії порту сягають 1664 року, коли король Карл II надав хартію корпорації Лондондеррі на управління торгівлею та судноплавством на Фойлі. У 1854 році офіційно створено Комісарів порту та гавані Лондондеррі для нагляду за розвитком, що призвело до появи ключової інфраструктури, такої як гравійний док у 1862 році та орендована у 1886 році верф, яка виробляла судна зі сталевим корпусом. На початку XX століття він досяг піку як трансатлантичний вузол, обробляючи 940 000 тонн у 1905 році, перш ніж Друга світова війна перетворила його на критично важливу військово-морську базу під назвою HMS Ferret у 1940 році, де він виконував функції щодо забезпечення ескортів та ремонту суден і кораблів конвоїв як найзахідніший стратегічний форпост Великої Британії[2].

Порт Лондондеррі та доки в Лісахаллі надали життєво важливу службу союзникам у найтривалішій кампанії Другої світової війни — битві за Атлантику. Вона завершилася капітуляцією німецького флоту підводних човнів у Лісахаллі 14 травня 1945 року. Близько десятка човнів приєдналися до цієї офіційної капітуляції, яку прийняв адмірал сер Макс Гортон у присутності командирів США, Канади та Республіки Ірландія; інші підводні човни прибули протягом наступних кількох тижнів. Зрештою, всі вони були відправлені в море та потоплені.

Сучасні операції в Лісахаллі, перенесені в 1993 році, щоб замінити старі набережні в центрі міста, сприяли економічному зростанню, генеруючи річний обіг у розмірі 15,22 мільйона фунтів стерлінгів (станом на 2024 рік) та залучаючи 100 мільйонів фунтів стерлінгів інвестицій. Порт, яким керують комісари порту та гавані Лондондеррі, надає комплексні послуги, включаючи кранові роботи, стивідорні роботи, буксирування та інженерну підтримку, позиціонуючи його як життєво важливі ворота для торгівлі та транскордонної комерції північно-західної Ірландії.

Див. також

Посилання

Примітки

  1. ↑ Foyle Port buoyed by rising tide with record tonnage and turnover and profits up substantially
  2. ↑ а б HISTORY
  3. ↑ CRUISE & LEISURE

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).