YaChudo

Ліор Любін

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

Ліор Любін
Загальна інформація
Громадянство Ізраїль[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився19 вересня 1977[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Рамат-Ган, Тель-Авівський округ, Ізраїль Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер22 січня 2024[2] (46 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
·злоякісна пухлина Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняКідмат-Цвіd Редагувати інформацію у Вікіданих
Зріст192 см Редагувати інформацію у Вікіданих
Спорт
Країна Ізраїль[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Вид спортубаскетбол[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
КомандаАзовмаш Редагувати інформацію у Вікіданих

Ліор Любін (івр. ליאור ליובין; 19 вересня 1977, Цфат — 22 січня 2024) — ізраїльський професійний баскетболіст і баскетбольний тренер. Як гравець — чемпіон Ізраїлю 2003 року у складі «Маккабі» (Тель-Авів), неодноразовий призер чемпіонату Ізраїлю та чемпіонату України, гравець національної збірної Ізраїлю. Як помічник тренера брав участь у завоюванні титулу чемпіонів Ізраїлю клубом «Хапоель» (Гільбоа-Верхня Галілея) у 2010 році та звань чемпіонів Греції та володарів Кубка Греції клубом «Панатінаїкос» у 2021 році, як головний тренер Галілея) та «Хапоель» (Беер-Шева) до перемог у Балканській лізі. У 2014—2017 роках — помічник тренера національної збірної.

Ігрова кар'єра

Почав грати у баскетбол у Рамат-Гані та в сезоні 1994—1995 привів збірну раматганської середньої школи «Бліх» до звання чемпіонів Ізраїлю серед школярів. Любін розпочав професійну ігрову кар'єру в клубі другого ізраїльського дивізіону «Маккабі» (Петах-Тіква) і після двох сезонів у цій команді перейшов до міської команди Рамат-Гана, яка виступала у найвищому ешелоні ізраїльського баскетболу[4]. За Рамат-Ган він виступав п'ять років, у сезоні 1998—1999 був названий «відкриттям року», а наступного сезону став лідером ліги за результативними передачами[5]. 1999 року вперше запрошений до національної збірної Ізраїлю[6].

У складі рамат-ганського клубу Любін три роки поспіль виступав у Кубку Корача, 2002 року дійшов з ним до чвертьфіналу. Цього ж сезону рамат-ганська команда здобула срібні медалі чемпіонату Ізраїлю, програвши у фінальній серії лідерам ізраїльського баскетболу — клубу «Маккабі» (Тель-Авів). Після закінчення сезону Любін перейшов у «Маккабі», у складі якого 2003 року став чемпіоном Ізраїлю. У січні 2003 року провів свій найуспішніший матч за збірну Ізраїлю: на груповому відбірному етапі чемпіонату Європи, в якому ізраїльтянам була необхідна перемога з різницею у 23 очки над збірною Румунії, Любін якраз і набрав 23 очки, а його команда перемогла з розривом у 28 очок[7]. Попри це, тренер збірної Мулі Кацорін через пів року не включив Любіна до складу команди на ігри фінальної частини чемпіонату Європи після низки невдалих товариських матчів[8].

Після закінчення сезону в «Маккабі», де грав на других ролях, Любін перейшов до складу постійного міського суперника чемпіонів — клубу «Хапоель» (Тель-Авів). У «Хапоелі» він знову став одним із провідних гравців і зробив істотний внесок у дві перемоги свого нового клубу над «Маккабі» в регулярному сезоні. «Хапоель» закінчив рік у ранзі віцечемпіонів Ізраїлю, а в Євролізі ФІБА дійшов до півфіналу. Наступного року Любін перейшов до складу чемпіонів України, клубу «Азовмаш», сума контракту з яким становила 370 тисяч доларів на рік[9].

У складі «Азовмашу» Любін завоював срібні медалі чемпіонату України в сезоні 2004—2005, а також успішно виступив у Євролізі ФІБА, де дійшов до чвертьфіналу. Там клуб Любіна поступився майбутнім переможцям турніру, команді «Динамо» (Санкт-Петербург), а сам ізраїльтянин був включений до складу збірної Європи на матч усіх зірок Євроліги ФІБА[10]. Сезон 2005—2006, однак, у Любіна вийшов невдалим, і в лютому 2006 року він залишив «Азовмаш»[11], закінчивши сезон у складі грецького клубу «Аполлон» (Патрас).

Влітку 2006 року після трирічної перерви повернувся до складу збірної Ізраїлю, взявши участь у відбірному турнірі чемпіонату Європи[12]. Він розпочав сезон 2007—2008 у складі болгарського клубу ЦСКА (Софія), але через травму не зумів його дограти і завершив після цього ігрову кар'єру[13]. У профілі Любіна на ізраїльському баскетбольному порталі «Сафсаль» його називають одним із найкращих в Ізраїлі фахівців з перехоплень, відмінним пасуючим і фахівцем з проходів під кільце та штрафним кидкам, здатним також працювати на підбираннях, попри невеликий зріст.

Тренерська кар'єра

У сезоні 2008—2009 Любін приєднався до тренерського складу «Хапоеля» (Гільбоа-Верхня Галілея) на чолі з Одедом Каташем[13]. Він працював помічником Каташа протягом двох років і виграв разом з ним і «Хапоелем» чемпіонат Ізраїлю 2010 року. Після цього Каташ перейшов до єрусалимського «Хапоеля», а Любін зайняв його місце на посаді головного тренера у Верхній Галілеї[14].

Любін залишався головним тренером команди з Кфар-Блюма протягом трьох сезонів. За цей час він ще раз вивів свій клуб у фінал чемпіонату Ізраїлю та двічі вигравав з ним Балканську лігу[15].

2013 року розлучився з галілейським клубом і перейшов у «Хапоель» (Холон), головний тренер якого Дан Шамір був запрошений помічником головного тренера до московського ЦСКА[16]. Він залишив холонський клуб, не закінчивши сезон, і влітку 2014 року призначений помічником головного тренера збірної Ізраїлю Ереза Едельштейна[17]. 2016 року Любін призначений помічником головного тренера тель-авівського «Маккабі», куди Едельштейн перейшов як головний тренер[18].

У другій половині сезону 2020—2021 був помічником Одеда Каташа, який тренував грецький «Панатінаїкос». Команда виграла чемпіонат і Кубок Греції, але невдало виступила в Євролізі і наприкінці сезону розлучилася з ізраїльськими тренерами[19]. Надалі тренував клуб «Іроні» (Нес-Ціона), а у червні 2022 року призначений головним тренером команди «Хапоель» (Беер-Шева). Виграв із цим клубом Балканську лігу (перший титул в історії команди), у сезоні 2022—2023 вивів його в плей-оф чемпіонату Ізраїлю з 8-го місця, але там команда програла тель-авівському «Маккабі»[20].

У листопаді 2023 року подав у відставку з посади тренера «за особистими обставинами». Помер у січні 2024 року у 46 років від раку, похований на цвинтарі Кідмат-Цві на Голанських висотах[20]. У нього залишилася дружина і троє дітей[21].

Примітки

  1. ↑ а б в FIBA database
  2. ↑ https://sports.walla.co.il/item/3635097
  3. ↑ basketball-reference
  4. ↑ ספסל- הבית של הכדורסל הישראלי - אינפורמציה, סטטיסטיקה וחדשות יומיות על כל השחקנים, הקבוצות והליגות. www.safsal.co.il. Архів оригіналу за 8 квітня 2016. Процитовано 28 квітня 2026.
  5. ↑ Лиор Любин [Архівовано 2018-10-03 у Wayback Machine.](івр.) на сайте ONE.co.il
  6. ↑ LTD, Art-Up. מועדון כדורסל מכבי תל אביב | שחקני עבר | ליאור ליובין. Maccabi Tel Aviv Basketball Club. Процитовано 28 квітня 2026.
  7. ↑ Inspiring Lior Lubin Leads Israel Into European Finals. Haaretz. 23 січня 2003. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 23 серпня 2016.
  8. ↑ Эли Сахар. (22 серпня 2003). Лиор Любин исключён из сборной, Эрез Кац приглашён. Га-Арец (івр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 23 серпня 2016.
  9. ↑ Юрий Матюха. (16 липня 2004). Израильтянин Лиор Любин будет получать в мариупольском «Азовмаше» 370 тысяч долларов в год, а американец Шакил О'Нил в «Майами» — 30 миллионов. Факты и комментарии. Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 23 серпня 2016.
  10. ↑ В "Матче звезд" сыграют семь баскетболистов российской суперлиги. РИА Новости. 1 квітня 2015. Архів оригіналу за 2 жовтня 2018. Процитовано 23 серпня 2016.
  11. ↑ Лиор Любин покинул «Азовмаш» и может оказаться в «Маккаби». Basketball.ru. 3 лютого 2006. Архів оригіналу за 3 жовтня 2018. Процитовано 23 серпня 2016.
  12. ↑ Арье Ливнат. (22 серпня 2003). Через три года. Лиор Любин возвращается в сборную (івр.). Walla!. Архів оригіналу за 11 грудня 2018. Процитовано 23 серпня 2016.
  13. ↑ а б Шай Леви. (22 жовтня 2008). Открываем сезон: «Хапоэль» Гильбоа-Верхняя Галилея (івр.). ONE.co.il. Архів оригіналу за 3 жовтня 2018. Процитовано 23 серпня 2016.
  14. ↑ Ури Шкеди. (12 червня 2010). Лиор Любин назначен тренером Гильбоа-Верхней Галилеи (івр.). Walla!. Архів оригіналу за 11 грудня 2018. Процитовано 25 серпня 2016.
  15. ↑ Рои Гельдстон. (28 травня 2013). Лиор Любин окончил свой путь в Гильбоа-Верхней Галилее (івр.). Пятый канал (Израиль). Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 25 серпня 2016.
  16. ↑ Allon Sinai. (26 червня 2013). Shamir joins forces with Messina, CSKA. The Jerusalem Post. Процитовано 25 серпня 2016.
  17. ↑ Яэль Шихрур. (3 липня 2014). Сборная Израиля: Лиор Любин назначен помощником тренера (івр.). Ynet. Архів оригіналу за 4 жовтня 2014. Процитовано 25 серпня 2016.
  18. ↑ Allon Sinai. (15 червня 2016). Local basketball: Edelstein ready for Mac TA pressure-cooker. The Jerusalem Post. Архів оригіналу за 24 серпня 2016. Процитовано 25 серпня 2016.
  19. ↑ После половины сезона: Каташ покинул «Панатинаикос». Спортивный канал (івр.). 24 червня 2021. Архів оригіналу за 25 березня 2024. Процитовано 22 січня 2024.
  20. ↑ а б Эфрат Амурбан (22 січня 2024). Траур в израильском баскетболе: скончался Лиор Любин. Ynet (івр.). Архів оригіналу за 23 січня 2024. Процитовано 22 січня 2024.
  21. ↑ בגיל 46 בלבד: ליאור ליובין הלך לעולמו - וואלה ספורט. וואלה (івр.). 22 січня 2024. Процитовано 28 квітня 2026.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).