Ліонель Роєр
| Ліонель Роєр | |
|---|---|
| фр. Lionel Royer | |
| Народження | 25 грудня 1852[1][2][…] Шато-дю-Луар[4] |
| Смерть | 30 червня 1926[5][6][3] (73 роки) |
| Неї-сюр-Сен[7] | |
| Поховання | Фонтене-о-Роз |
| Країна | |
| Жанр | історичний живопис і портрет |
| Навчання | Національна вища школа красних мистецтв |
| Вчитель | Александр Кабанель і Адольф Вільям Бугро |
| Діяльність | художник |
| Відомі учні | Octave Denis Victor Guillonnetd |
| Твори | Vercingetorix Throwing down His Weapons at the feet of Julius Caesard |
| Учасник | французько-прусська війна |
| Роботи в колекції | Фінська національна галерея, Будинок-музей Віктора Гюго, Dayton Art Instituted, Музей витончених мистецтв Парижаd, Musée Crozatierd, Musée de Tesséd, Franco-prussian war museum in Loigny-la-Batailled і Музей образотворчих мистецтв Марселя
|
| Нагороди | |
| Автограф | |
| | |
Ліонель Роєр (фр. Lionel-Noël Royer; 25 грудня 1852 — 30 червня 1926) — французький художник. Був найвідомішим завдяки написанню великих сцен із життя Жанни д'Арк у Базиліці Буа-Шеню в Домремі.
Біографія
Ліонель Роєр, французький художник, народився 25 грудня 1852 року в Шато-дю-Луар. У віці 17 років він добровольцем пішов на Франко-прусську війну, де взяв участь у битві під Луаньї-Пупрі 2 грудня 1870 року. Генерал Шаретт, помітивши його художній талант, профінансував навчання Роєра в паризькій Школі витончених мистецтв. Роєр став учнем Александра Кабанеля та Вільяма-Адольфа Бугро, а у 1882 році здобув Римську премію.
Він став відомим як портретист та, особливо, як живописець історичних сцен. Серед його найвідоміших робіт — «Верцингеторікс кидає зброю до ніг Цезаря» (1899) та розписи Базиліки в Домремі, присвячені Жанні д'Арк. Також він працював коментатором поточних подій для ілюстрованих додатків газет, створюючи малюнки Альфреда Дрейфуса у в'язниці чи Огюста Конта з його музами. На згадку про свою участь у битві під Луаньї, Роєр подарував дві картини відновленій церкві цього села, а у 1897 році передав десять акварелей із циклу «Життя Жанни д'Арк» Історичному та археологічному товариству Мену. Ці акварелі, що зображують сцени битв та алегоричні моменти, пізніше були використані при створенні вітражів у базиліці Домремі, де обличчя Жана Потона де Ксентрайля має риси архітектора Поля Седіля.
оєр помер 30 червня 1926 року в Неї-сюр-Сен, залишивши двох дочок та сина, який загинув у Першій світовій війні.
Примітки
- ↑ RKDartists
- ↑ Benezit Dictionary of Artists — 5 — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ а б Delarge J. Le Delarge — Paris: Gründ, Jean-Pierre Delarge, 2001. — ISBN 978-2-7000-3055-6
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1073891925 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Lionel Royer
- ↑ GeneaStar
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2021.
Посилання
| Це незавершена стаття про художника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).