YaChudo

Лінда Ле

Переглядів: 0. Оновлено 31.10.2026.

Лінда Ле
Ім'я при народженніфр. Linh Da Lê[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася13 липня 1963[3][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Далат, Південний В'єтнам[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла9 травня 2022[2][1][3] (58 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
XVIII округ Парижа, Париж, Франція[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменниця Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьбелетристика[4] і літературна діяльністьd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materліцей Генріха IV і Lycée Français International Marguerite Durasd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовфранцузька[5] і в'єтнамська Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Renaudot du livre de poche Prized (2011)

літературна премія Фенеонаd (1997)

Wepler prized (2010)

Louis Barthou Prized (2015)

Prix littéraire de la vocationd (1990)

Лінда Ле (фр. Linda Lê; 13 липня 1963, Далат, Південний В'єтнам — 9 травня 2022, Париж) — французька письменниця в'єтнамського походження.

Життєпис

Народилася 13 липня 1963 року у місті Далат, Південний В'єтнам. Батько — інженер з Північного В'єтнаму, мати — з родини в'єтнамців, натуралізованих у Франції. Дитинство провела в Далаті, 1969 року, рятуючись від війни, родина переїхала до Сайгону, де Лінда навчалась у французькому ліцеї. 1977 року разом з матір'ю, трьома сестрами і бабусею емігрувала до Франції, де оселилися у Гаврі (батько лишився у В'єтнамі, де й помер 1995 року). 1981 року приїхала до Парижа, навчалась в ліцеї Генріха IV, потім у Сорбонні. 1986 року опублікувала свій дебютний роман «Ніжний вампір», але пізніше виключила його, як і дві наступні книги, зі своєї офіційної бібліографії.

Писала психологічні романи, новели та літературні есеї, більшість з яких вийшли у видавництві Крістіана Бургуа. Також виступала як літературний критик в журналі «Маґазін літтерер», була колумністом в інтернет-виданні «En attendant Nadeau», писала передмови до книг інших письменників у видавництві Ашетт Лівр. Спільно з Жаком Дютроном написала три пісні, які ввійшли до його альбому «Brèves Rencontres» (1995). Уникала публічності.

Була удостоєна низки літературних премій, в тому числі премії Фенеона 1997 року за книгу «Три Парки», премії Веплера 2010 року за роман «Хронос» та премії Ренодо за книгу кишенькового формату 2011 року за роман «Дитині, якої в мене не буде».

Лінда Ле померла 9 травня 2022 у Парижі в 58-річному віці після тривалої хвороби[6].

Бібліографія

  • Un si tendre vampire / Ніжний вампір (1986), роман
  • Fuir / Втеча (1987), роман
  • Solo / Соло (1988), збірка оповідань
  • Les Évangiles du crime / Кримінальні євангелія (1992), роман
  • Calomnies / Наклеп (1993), роман
  • Les Dits d’un idiot / Слова ідіота (1995), роман
  • Les Trois Parques / Три Парки (1997), роман
  • Voix / Голос (1998), роман
  • Lettre morte / Мертвий лист (1999), роман
  • Tu écriras sur le bonheur / Ти напишеш про щастя (1999), збірка передмов до книг інших письменників
  • Les Aubes / Світанки (2000), роман
  • Autres jeux avec le feu / Інші ігри з вогнем (2002), збірка оповідань
  • Marina Tsvetaieva, ça va la vie? / Марина Цвєтаєва, як життя? (2002), есе
  • Personne / Ніхто (2003), роман
  • Kriss suivi de L’homme de Porlock / Крісс (2004)
  • Le Complexe de Caliban et Conte de l’amour Bifrons / Комплекс Калібана і Казка про кохання Біфрона (2005)
  • In Memoriam / Пам'яті... (2007), роман
  • Au fond de l’inconnu pour trouver du nouveau / На дні незвіданого знайти щось нове (2009), збірка есеїв про письменників
  • Cronos / Хронос (2010), роман
  • À l’enfant que je n’aurai pas / Дитині, якої в мене не буде (2011), роман
  • Lame de fond / Стихія (2012), роман
  • Œuvres vives / Живі твори (2014), роман
  • Par ailleurs (exils) / Вигнанці (2014), есе
  • Roman / Роман (2016), роман
  • Hėroïnes / Героїні (2017), роман
  • Chercheurs d'ombres / Шукачі тіней (2017), збірка есеїв
  • Je ne répondrai plus jamais de rien / Я більше ніколи ні за що не відповім (2020), роман

Нагороди

  • 1997 — Премія Фенеона (Три Парки).
  • 2010 — Премія Веплера (Хронос)
  • 2011 — Премія Ренодо за книгу кишенькового формату (Дитині, якої в мене не буде).
  • 2019 — Літературна премія князя П'єра Монакського за творчі досягнення.

Примітки

  1. ↑ а б в г д е Fichier des personnes décédées mirror
  2. ↑ а б https://www.nouvelobs.com/bibliobs/20220509.OBS58200/linda-le-l-ecrivaine-a-l-uvre-peuplee-de-fantomes-est-morte.html
  3. ↑ а б в Who's Who in France — Paris: 1953. — ISSN 0083-9531; 2275-0908
  4. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).