Ліммат
| Ліммат | |
|---|---|
| 47°21′59″ пн. ш. 8°32′36″ сх. д. / 47.366342° пн. ш. 8.543351° сх. д. | |
| Витік | Цюрихське озеро |
| • координати | 47°21′59″ пн. ш. 8°32′36″ сх. д. / 47.366342° пн. ш. 8.543351° сх. д. |
| Гирло | Ааре |
| • координати | 47°30′06″ пн. ш. 8°14′11″ сх. д. / 47.501794° пн. ш. 8.236313° сх. д. |
| Басейн | басейн Рейну |
| Країни: | Швейцарія |
| Регіон | Цюрих Ааргау |
| Довжина | 140 км |
| Площа басейну: | 2416 км² |
| Середньорічний стік | 101±0,001 м³/с |
| Притоки: | Зіль, Schäflibachd, Реппішd, Furtbachd, Gottesgrabend, Fürtlibachd і Ланґґенблахd |
| Водойми в руслі | Цюрихське озеро і Веттінген (водосховище)d |
![]() | |
| | |
Лі́ммат (нім. Limmat; цюр. Limet) — річка в Швейцарії, права притока Ааре (друга найбільша за повноводністю).
Довжина річки — близько 36 кілометрів. Разом із річкою Лінт і Цюрихським озером — 141,2 км.
Ліммат витікає з Цюрихського озера і протікає територією кантонів Цюрих и Ааргау. Відразу після витоку Ліммат тече історичним центром Цюриха. Також на Лімматі стоять міста Дітікон, Веттінген, Баден (загалом — 16 населених пунктів).
Головні притоки Ліммата — Зіль (впадає в Ліммат у межах Цюриха) і Реппіш (впадає неподалік від Дітікона).
На Лімматі розташовано кілька гідроелектростанцій, у тому числі три, що належать Муніципальній енергетичній службі Цюриха (EWZ)[1], і одна, що належить Енергетичній службі кантона Цюрих (EKZ)[2].
Галерея
-
Гроссмюнстер -
Гідроелектростанція -
Дерев'яний міст у Бадені -
Цюрихська ратуша, Ліммат у Цюриху
Примітки
- ↑ Energy moving with the time. EWZ the company (PDF). EWZ. Архів оригіналу (PDF) за 6 липня 2013. Процитовано 3 червня 2009.
- ↑ Michael Pfister (20 березня 2006 року). Power Plant for Residual Flow in Dietikon/Switzerland Hydraulic Design of the Intake Structure. Швейцарська вища технічна школа Цюриха. Архів оригіналу за 18 травня 2006. Процитовано 3 червня 2009.
Посилання
- Ліммат [Архівовано 27 вересня 2015 у Wayback Machine.] в Історичному словнику Швейцарії (нім.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).

