Лізардит

Лізардит
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)[1]
Абревіатура	Lz[2]
Хімічна формула	Mg₃Si₂O₅(OH)₄
Nickel-Strunz 8	VIII/E.10b[3]
Nickel-Strunz 10	9.ED.15
Ідентифікація
Сингонія	моноклінна сингонія[4]
Вид симетрії	моноклінна-планальнаd
Просторова група	кристалографічна група 8[4]
Твердість	2,5
Густина	2,48748 г/см³[5]
Інші характеристики
Названо на честь	The Lizardd[6]
Лізардит у Вікісховищі

Лізардит (рос. лизардит; англ. lizardite; нім. Lizardit m) — мінерал з групи серпентину — диметасилікат магнію шаруватої будови. За назвою мису Лізард на п-ові Корнуелл (Англія), E. J. W. Whittacker, J. Zussman, 1955.

Хімічна формула: Mg₆(OH)₈[Si₄O₁₀]. Містить (%): MgO — 43,0; H₂O — 12,9; SiO₄ — 44,1. Домішки: Ni, Mn, Fe, Al, Cr. Сингонія моноклінна. Утворює щільні агрегати. Густина 2,5-2,7. Тв. 2,5-3. Колір сірий, зеленуватий. Блиск скляний, жирний, восковий. Злам раковистий. Поганий провідник тепла. Зустрічається в ультраосновних масивах, де утворюється при гідротермальних процесах за рахунок олівіну, та в доломітизованих вапняках як продукт метасоматозу.

Знайдений в Україні у шаруватих силікатах Криму (О. І. Тищенко).

Розрізняють:

• лізардит апокарбонатний (лізардит, генетично зв'язаний з карбонатними породами);
• лізардит апооловіновий (лізардит, генетично зв'язаний з олівіновими породами);
• лізардит псевдоволокнистий (лізардит деяких родовищ хризотил-азбесту, який під електронним мікроскопом має вигляд дещо видовжених пластинок).

• Список мінералів

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Лізардит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Лізардит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

• Лізардит [Архівовано 20 квітня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ