Любуша
| Любуша | |
|---|---|
 | |
| Релігія: | слов'янське язичництво  |
| Батько: | Крок |
| Шлюб: | Пржемисл Орач |
| Діти: | Нєзамисл |
 Любуша у Вікісховищі | |
Любуша або Лібуша, Лібу́ше (чес. Libuše, від Любослава; VII—VIII ст.) — напівлегендарна чеська княгиня, наймолодша дочка Крока. Засновниця Праги, провидиця та національна героїня. На честь названо астероїд 264 Любуша.
Першим її життєвий шлях описав Козьма Празький у XII ст. Його «Хроніка чехів» розповідає про те, що вона була дружиною Пржемисла Орача, заснувала Прагу і ще кілька міст, славилася розумом та екстрасенсорними здібностями. Про заснування Праги Козьма писав так:
«Одного дня, коли стояла Любуша з своїм чоловіком посеред свого двору, потьмарилось їй перед очима і почала вона говорити:
- Там далеко, куди можна дійти за день, посеред лісу є висока гора, що обривається до великої ріки. Коли прийдете туди то побачите чоловіка, що тесатиме з дерева поріг[1][2] для свого дому. Ото від того порога і місто назвіть Прага. І тоді всі, навіть королі, схилятимуть голови перед цим містом.[3] І це буде найбільше і найважливіше місто нашої землі і всі інші будуть йому коритись, бо там сидітиме король. І місцевість наколо того міста буде пупом нашого народу. Бачу місто велике, слава якого сягне зір на небі.»
Пржемисл відправив вивідників, аби ті знайшли описану місцевість. І дійсно, все було так, як описала Любуша у своєму видінні. За наказом Пржемисла там заклали місто, яке потім стало родовим гніздом цілої династії князів і королів.
Любуша мала величезний вплив на свій народ: навіть після її смерті виникло повстання, яке ледве придушили. За підрахунками хроніста XVI ст. Вацлава Гаєка, її обрано на княжіння в 710, одружилася вона з Пржемислом в 721, а померла в 735. В шлюбі з Пржеславом народила трьох синів.
Образ Любуші надихнув Франца Грільпарзера на створення трагедії Libussa (1840), Бедржиха Сметану на написання опери Libuše (1871-1872).
Існує думка, що Любуша не просто особа-легенда, а є уособленням суспільного перелому в чеському суспільстві (перехід до патріархату, проте не остаточний, про що свідчить повстання жінок по її смерті).
Галерея
-
-
Любуша. Машек К.В. (1893) -
Княгиня Любуша віщує славу Праги. Матхаусер Й. -
Князь Крок з доньками - Казі, Тета, Любуша. Матхаусер Й. -
Із старочеських легенд – Любуша. В. Черни (бл. 1936) -
Статуя княгині Любуші. Карлова вулиця, Прага
Примітки
Див. також
- 264 Любуша — астероїд, названий на честь правительки.
Література
- Мифологический словарь / Гл.ред. Е. М. Мелетинский. М.: Советская энциклопедия, 1990.
- Козьма Пражский. Чешская хроника, М., 1962.
- Ірасек Алоїз. Стародавні чеські легенди. К.: Дитвидав, 1958. 242 с.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).