Ліат-іон

Ліа́т-іо́н (рос. лиат-ион, англ. lyate ion) — аніон, що утворився при втраті протона молекулою розчинника в результаті його автопротолізу. Наприклад, у воді таким є іон ОH^-, в оцтовій кислоті — СH₃COO^-, в амоніаку — NH₂^-):

2H₂O ↔ OH^–+ H₃O⁺

Ліат є спряженою основою після передачі іншій частинці протона, яка відіграє в цій рівновазі роль спряженої кислоти (іон ліонію — катіон H₂L⁺).

У хімії автопротоліз — це молекулярна автоіонізація, хімічна реакція, в якій протон переноситься між двома ідентичними молекулами, одна з яких діє як кислота Бренстеда, вивільняючи протон, який приймається іншою молекулою, що діє як основа Бренстеда.^[1]

Будь-яка хімічна речовина, що містить як кислотний водень, так і неподілені пари електронів для прийняття H⁺ може зазнати автопротолізу.

Вода зазнає автопротолізу в реакції самоіонізації води.

2 H₂O ⇌ OH⁻ + H₃O⁺

Аміак у найчистішому вигляді може піддаватися автопротолізу:

2 NH₃ ⇌ NH−2 + NH+4

Інший приклад – оцтова кислота:

2 CH₃COOH ⇌ CH₃COO⁻ + CH₃COOH+2

• IUPAC Gold Book — lyate ion [Архівовано 18 жовтня 2015 у Wayback Machine.]

• Глосарій термінів з хімії / укладачі: Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.

1. ↑ The International Union of Pure and Applied Chemistry (IUPAC) (24 лютого 2014), autoprotolysis (англ.), International Union of Pure and Applied Chemistry (IUPAC), doi:10.1351/goldbook.A00531, процитовано 27 жовтня 2026