Люсьєн Фабр
| Люсьєн Фабр | |||
|---|---|---|---|
| фр. Lucien Fabre | |||
| Ім'я при народженні | фр. Lucien Siméon Fabre | ||
| Народився | 14 лютого 1889[1][2][3] Памплонн | ||
| Помер | 26 листопада 1952[1][3] (63 роки) XV округ Парижа, Париж | ||
| Поховання | Пер-Лашез і Grave of Fabred | ||
| Країна | |||
| Діяльність | письменник, промисловець, інженер, поет, підприємець | ||
| Сфера роботи | література[4], поезія[4] і есей[4] | ||
| Alma mater | Центральна школа Парижа | ||
| Знання мов | французька[1][4] | ||
| Мова творів | французька | ||
| Magnum opus | Q3415915? | ||
| Учасник | Перша світова війна | ||
| Нагороди | |||
| | |||
Люсьєн Фабр (фр. Lucien Fabre; 14 лютого 1889, Памплона — 26 листопада 1952) — французький письменник, інженер за фахом.
Перша книга Фабра «Connaissance de la Déesse» (1920), була створена під очевидним впливом Поля Валері, і являє собою збірник вишуканих за формою віршів на філософські теми, що виражають прагнення до ірраціонального. Найзначніший твір Фабра — роман-трилогія «Rabevel ou le mal des artents» (1923), «La jeunesse de Rabevel», «Le financier Rabevel», «La fin de Rabevel», де автор бурхливому і темному світу фінансових афер протиставляв заспокоєння в релігії, патріархальний побут старих дворянських садиб, повний в його очах світу і спокою. Роман рясніє натуралістичними подробицями і еротичними сценами. Консерватизм Фабра і його прихильність до католицизму яскраво відбилися у вкрай тенденційному романі «La Tarramagnou» (Людина з землі, 1925) — про життя села, яке розоряється спритними ділками. Тут він прагне показати згубність будь-яких революційних дій. Роман пройнятий властивим Фабру духом релігійного містицизму.
Примітки
Посилання
- Люсьєн Фабр у банку даних Національної бібліотеки Франції.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).

