Люк Ашері

Люк Ашері
фр. Luc d'Achery
Псевдо	F. L. D.[1]
Народився	28 травня 1609[2]  Сен-Кантен
Помер	29 квітня 1685 (75 років)  Saint-Germain-des-Prés, VI округ Парижа, Париж, Французьке королівство
Країна	Франція
Діяльність	бібліотекар, історик церкви, чернець
Знання мов	латина[2]
Медіафайли у Вікісховищі

Люк д'Ашері́ (фр. Luc d'Achery, 1609, Сен-Кантен — 29 квітня 1685, Париж) — бенедиктинець конгрегації св. Мавра.

Він займав посаду бібліотекара в бібліотеці абатства Сен-Жермен-де-Пре, завів у ній зразковий порядок, збагатив її дорогоцінними рукописами, і зробив безліч чудових видань, поміж іншими: «Праці Ланфранка» (Париж, 1648, in. f.), «Праці Гвіберта Ножанського» (Париж, 1651, in f.), «La Règle des solitaires» (1656) — покажчик аскетичних праць ордена (1648).

Головна його праця: «Spicilegium sive collectio veterum aliquot scriplorum qui in Galliae bibliothecis, maxime Benedictinorum, latuerunt» (13 т., in. f., Париж, 1655—1677). У цьому збірнику вміщено документи, що відносяться переважно до церковної історії. Ашері був співробітником і в складанні відомого збірника, виданого Мабільоном: «Acta sanctorum ordinis S. Benedicti».

• Оцифровані роботи Ашері на gallica.bnf.fr
• Ашері [Архівовано 14 жовтня 2012 у Wayback Machine.]//Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона: В 86 томах (82 т. і 4 дод.). — СПб., 1890—1907.