Людвік Кубаля

Людвік Кубаля
Людвік Кубаля
Ludwik Kubala
	світлина Людвіка Кубалі
Народився	9 вересня 1838; с. Камениця, нині Лімановський повіт, Малопольське воєводство, Польща
Помер	30 вересня 1918 (80 років); Львів
Поховання	Личаківський цвинтар
Громадянство	Австрійська імперія → Австро-Угорщина
Національність	поляк
Місце проживання	Львів
Діяльність	історик, педагог, громадський діяч
Галузь	історія
Alma mater	Ягеллонський та Віденський університети
Знання мов	польська
Учасник	Польське повстання 1863–1864
Членство	Наукове товариство імені Шевченка
Головував	Президент «Товариства шанувальників історії Львова»
Конфесія	римо-католик
Батько	Людвік Кубаля
У шлюбі з	Леонія Тшцінська
Діти	Томаш
Нагороди	Кавалер лицарського хреста ордена Франца Йосифа
	Роботи у Вікіджерелах; Медіафайли у Вікісховищі ;

Людвік Кубаля (пол. Ludwik Kubala, нім. Ludwig Kubala;^[2] 9 вересня 1838, Камениця, нині Лімановський повіт, Малопольське воєводство, Польща — 30 вересня 1918, Львів) — польський історик, педагог, громадський діяч. Дійсний член Краківської академії мистецтв (1903) і НТШ (1914). Президент «Товариства шанувальників історії Львова» (від 1906).

Життєпис

Народився 9 вересня 1838 року в с. Камениця (нині Лімановського повіту, Малопольське воєводство, Польща). Батько — Людвік Кубаля, за родинною традицією закінчив Львівський університет, працював юстиціаром в місті Ліманова. Матір — дружина батька Вільгельміна Пясецька.^[3]

Навчався в Ягеллонському (1857—1858, 1861—1862 роки) та Віденському (1858—1861) університетах.

Брав участь у польському повстанні 1863—1864 років, зокрема, очолював поліцію повстанців у Кракові, за що влада засудила його до п'яти років ув'язнення. У 1866 році амністований імператором Австро-Угорщини Францом Йозефом І. У 1867 році склав докторат з історії у Львівському університеті. Після цього працював у гімназіях в містах Львів та Золочів. Досліджував історію Польщі XVII—XVIII ст., при цьому приділяв увагу вивченню історії українського козацтва, використовуючи архівні матеріали. 1881 року почав публікувати видання «Szkicy historyczny»^[4]. 1892 року працював учителем у цісарсько-королівській гімназії імені Франца Йозефа у Львові.^[5] 1906 року став Президентом Товариства шанувальників історії Львова. 1914-го — Дійсним членом НТШ, 1918-го — Почесним доктором Львівського університету.^[6]

1894 року був нагороджений австрійським Орденом Франца Йосифа.^[2] Польський письменник Генрик Сенкевич під впливом праць Л. Кубалі написав трилогію «Ogniem i mieczem», «Potop», «Pan Wołodyjowski».

Помер 30 вересня 1918 року у Львові,^[6] похований на Личаківському цвинтарі.

Сім'я

Дружина — Леонія Марія Гелена Тшцінська гербу Побуг (пол. Leonia Trzcińska, 1853—1934).^[7] Діти:

Вавжинець Людвік — правник, громадський і політичний діяч
донька^[8]
Томаш Кубаля, скульптор.^[9]

Вшанування

У 1921 році на честь Людвіка Кубалі названо вулицю у Львові (нинішня вулиця Володимира Шухевича).

Вибрана бібліографія

Облога Львова в 1648 році / Oblężenie Lwowa w roku 1648.
Королевич Ян Казимир / Królewicz Jan Kazimierz.
Облога Збаража / Oblężenie Zbaraża.
Битва під Берестечком / Bitwa pod Beresteczkiem.
Костка-Наперський / Kostka-Napierski.
Процес Радзийовського / Proces Radziejowskiego.
Перше «Liberum Veto» / Pierwsze «Liberum Veto».
Криваві свати / Krwawe swaty.
Чорна смерть / Czarna śmierć.
Жванецький похід / Wyprawa żwaniecka.
Московська війна 1654-1655 рр. / Wojna moskiewska R. 1654-1655.
Шведська війна 1655 і 1656 рр. / Wojna szwecka w roku 1655 i 1 656.
Бранденбурзька війна і напад Ракоші в 1656-1657 рр. / Wojna Brandenburska i najazd Rakoczego w roku 1656-1657.
Данські війни і олівський мир / Wojny duńskie i pokój oliwski і ін.

Примітки

↑ ^а ^б Чеська національна авторитетна база даних
↑ ^а ^б Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie für das Jahr 1918. [Архівовано 2023-04-05 у Wayback Machine.] — Wiedeń, 1918. — S. 183. (нім.)
↑ Czapliński W., Wereszycki H. Kubala Ludwik (1838—1918)… — S. 2.
↑ користувалися значною популярністю, однак водночас були розкритиковані істориками за неточності й використання сумнівних джерел
↑ Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazjum im. Franciszka Józefa we Lwowie za rok szkolny 1892. — Lwów, 1892. — S. 39. (пол.)
↑ ^а ^б Кріль М. М. Кубаля Людвік [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.]… — С. 610.
↑ Leonia Maria Helena Trzcińska h. Pobóg (ID: psb.14144.3) [Архівовано 21 квітня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
↑ Czapliński W., Wereszycki H. Kubala Ludwik (1838—1918)… — S. 5.
↑ Бірюльов Ю. Кубаля Томаш // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — С. 610—611. — ISBN 978-966-02-7305-4. [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.]

Джерела

Кріль М. М. Кубаля Людвік // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — С. 610. — ISBN 978-966-02-7305-4. [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Czapliński W., Wereszycki H. Kubala Ludwik (1838—1918) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1971. — T. XVI. — S. 2—5. (пол.)

Посилання

Пестрикова О. В. Польський історик Людвік Кубаля та його внесок у дослідження проблем історії України. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 «Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни». – Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара; Дніпро, 2019. [Архівовано 21 серпня 2021 у Wayback Machine.]
Кубаля Людвік [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 778-779. — 1000 екз.
Перша школа математично-природничого типу у Львові [Архівовано 31 серпня 2016 у Wayback Machine.].
Ludwik Kubala (ID: psb.14143.1) [Архівовано 30 травня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638_citetype_Q1982918_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q13550863">Чеська_національна_авторитетна_база_даних<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q13550863]]</div>-1] а ^б Чеська національна авторитетна база даних

[D183-2] а ^б Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie für das Jahr 1918. [Архівовано 2023-04-05 у Wayback Machine.] — Wiedeń, 1918. — S. 183. (нім.)

[CW2-3] Czapliński W., Wereszycki H. Kubala Ludwik (1838—1918)… — S. 2.

[4] користувалися значною популярністю, однак водночас були розкритиковані істориками за неточності й використання сумнівних джерел

[5] Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazjum im. Franciszka Józefa we Lwowie za rok szkolny 1892. — Lwów, 1892. — S. 39. (пол.)

[КММ610-6] а ^б Кріль М. М. Кубаля Людвік [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.]… — С. 610.

[7] Leonia Maria Helena Trzcińska h. Pobóg (ID: psb.14144.3) [Архівовано 21 квітня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)

[CW5-8] Czapliński W., Wereszycki H. Kubala Ludwik (1838—1918)… — S. 5.

[9] Бірюльов Ю. Кубаля Томаш // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — С. 610—611. — ISBN 978-966-02-7305-4. [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.]

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]