YaChudo

Любовна залежність

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Священна любов проти непристойної любові (1602–03) Джованні Багліоне.

Любовна залежність — запропонована модель патологічної поведінки, пов'язаної з пристрастю, яка включає почуття закоханості та романтичного кохання. Медичний огляд пов'язаної поведінки у тварин і людей прийшов до висновку, що поточні медичні дані не містять визначень або критеріїв моделі залежності для любовної залежності, але є повідомлення про схожість із залежністю від речовин, таких як ейфорія та бажання в подразниках (наркотичне сп'яніння), а також ангедонія та негативний рівень настрою при відсутності подразників (відміна наркотиків), нав'язливі думки про це та ігнорування несприятливих наслідків.[1] У «Діагностичному та статистичному посібнику з психічних розладів» (Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders - DSM), збірнику психічних розладів і діагностичних критеріїв, опублікованому Американською психіатричною асоціацією, ніколи не згадувалося про любовну залежність.[2]

Медичні дослідження любовної залежності все ще тривають, і досі науково не підтверджено, чи є це залежністю чи ні.[1]

Історія

  Сучасна історія концепції любовної залежності — ігноруючи такі попередники, як вислів Роберта Бертона про те, що «продовжене кохання — це звичайне божевілля»[3] — поширюється на перші десятиліття ХХ століття. Дослідження Фрейдом людини-вовка підкреслило «його схильність до компульсивних нападів фізичного закоханості». … нав'язливу закоханість, яка виникала і зникала раптово.[4] Шандор Радо, який у 1928 році вперше популяризував термін «любовна залежність» — «людина, чиї потреби у більше любові, допомоги, підтримки зростають так швидко, як розчаровані люди навколо неї намагаються заповнити те, що є, по суті, жахлива і незадовільна внутрішня порожнеча».[5] Навіть Серен К'єркегор у «Творах кохання» сказав: «Спонтанна [романтична] любов робить людину вільною і в наступну мить залежною. …спонтанне кохання може стати нещасливим, може дійти до відчаю»[6].

Однак лише в 1970-х і 1980-х роках ця концепція вийшла на перший план. Стентон Піл своєю книгою 1975 року «Любов і залежність» майже мимоволі відкрив двері до темиі; але (як він пізніше пояснив), хоча ця робота була задумана як «соціальний коментар про те, як наше суспільство визначає та формує інтимні стосунки … весь цей соціальний вимір було видалено, а увагу до любовної залежності було скеровано в напрямку розгляду її як індивідуальної психопатології, яка піддається лікуванню».[7] У 1976 році програма «12 кроків» Анонімних наркозалежних від сексу та кохання (Sex and Love Addicts Anonymous, SLAA) почала проводити щотижневі зустрічі на основі Анонімних Алкоголіків. У 1986 році вони опублікували свій Основний текст «Анонімні наркозалежні від сексу та кохання», в якому обговорювали характеристики любовної та сексуальної залежності та лікування від них.[8] Станом на кінець 2012 року кількість членів SLAA зросла приблизно до 16 000 членів у 43 країнах.[9] У 1985 році книга Робіна Норвуда «Жінки, які кохають до нестями» популяризувала концепцію любовної залежності для жінок. У 2004 році була створена програма спеціально для залежних від кохання — Love Addicts Anonymous. З тих пір варіації динаміки любовної залежності отримали подальшу популярність у 1990-х і 2000-х роках кількома авторами.

Культурні приклади

  • Кажуть, що в «Шпигуні в домі кохання» героїня Сабіна бачила свої «любовні тривоги як такі, що нагадують тривоги наркоманів, алкоголіків, азартних гравців. Той самий непереборний імпульс, напруга, примус, а потім депресія, що настає після підкорення імпульсу».[10] У результаті її згодом описали як «почуття „залежної від кохання“, поневоленої обсесивно-компульсивними моделями поведінки».[11]
  • Пелем Ґренвіль Вудгауз у романі «Неповторний Дживз» показує «персонажа на ім'я Бінго, який приблизно на кожній третій сторінці зустрічає нову чудову жінку, яка врятує йому життя і є кращою за будь-яку жінку, яку він коли-небудь зустрічав, а потім, звісно ж, зазнає поразки… новий сплеск життя, але він не триває довго».[12]
  • Св. Августин — «тоді я прибув до Карфагена, де котел нечестивих кохань співав у мої вуха»[13] — був інтерпретований як "по суті, те, кого можна назвати «любовною залежністю», з тривожною схильністю «вкладати всього себе у відносини і „забути себе“ в інтенсивності своєї прихильності».[14]
  • «Пишнота в траві» [і поема, і фільм] розповідають про любовну залежність Наталі Вуд, яка потрапила до психіатричної лікарні після того, як її покинув хлопець.
«Яке сяйво, яке колись було таким яскравим.
Тепер назавжди зникне з моїх очей.
Хоча ніщо не може повернути час
пишноти в траві, слави в квітці;
ми не будемо сумувати, а знайдемо силу в тому, що залишилось позаду, в первісній симпатії, яка була і повинна бути;
в заспокійливих думках, що приходять навесні.
З людських страждань;
у вірі, яка дивиться крізь смерть;
у роки, які приносять філософський розум.»

– Вільям Вордсворт

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Reynaud M, Karila L, Blecha L, Benyamina A (2010). Is love passion an addictive disorder?. Am J Drug Alcohol Abuse. 36 (5): 261—7. doi:10.3109/00952990.2010.495183. PMID 20545601.
  2. ↑ Shaeffer, Brenda (2009). Is It Love Or Is It Addiction? The Book That Changed the Way We Think about Romance and Intimacy (вид. 3rd). Center City, Minnesota: Hazelden Publishing. ISBN 978-1-59285-733-3The book has been translated into Spanish as Es Amor O Es Adicción {{cite book}}: Зовнішнє посилання в |postscript= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки зі значенням параметра postscript, що збігається зі стандартним значенням в обраному режимі (посилання)
  3. ↑ Robert Burton, The Anatomy of Melancholy (New York 1951) p. 769
  4. ↑ Sigmund Freud, Case Studies II (PFL 9) p. 273 and p. 361
  5. ↑ Maggie Scarf, Unfinished Business: Pressure Points in the Lives of Women (Ballantine Books, 1995) Chapter 12.
  6. ↑ Quoted in Susan Peabody, Addiction to Love
  7. ↑ Quoted in Bruce E. Levine, Commonsense Rebellion (2003) p. 242
  8. ↑ Sex and Love Addicts Anonymous official website
  9. ↑ «Letter to Healthcare Professional» distributed at 2012 SASH Conference.
  10. ↑ Anaïs Nin, A Spy in the House of Love (Penguin 1986) p. 36
  11. ↑ Anne T. Salvatore, Anaïs Nin's Narratives (2001) p. 67
  12. ↑ Neville Symington, Narcissism: A New Theory (2004) p. 56
  13. ↑ Quoted in T. S. Eliot, The Complete Plays and Poems (London 1985) p. 79
  14. ↑ Judith C. Stark, Feminist Interpretations of Augustine (2007) p. 246

Подальше читання

Книги
  • Love and Addiction by Stanton Peele, PhD. (New American Library, 1975) ISBN 978-99912-2-557-9
  • Sex and Love Addicts Anonymous: The Basic Text for the Augustine Fellowship (Augustine Fellowship, 1986) ISBN 978-0-9615701-1-8
  • Women, Sex, and Addiction: A Search for Love and Power by Charlotte Davis. (William Morrow Paperbacks, 1990) ISBN 978-0-06-097321-6
  • When You Love too Much by Stephen Arterburn (Regal, 1991) ISBN 978-0-8307-3623-2
  • Facing Love Addiction: Giving Yourself the Power to Change the Way You Love by Pia Mellody. (HarperOne, 1992) ISBN 978-0-06-250604-7
  • The Betrayal Bond: Breaking Free of Exploitive Relationships by Patrick Carnes, PhD. (HCI, 1997) ISBN 978-1-55874-526-1
  • Confusing Love with Obsession: When Being in Love Means Being in Control by John D Moore. (Hazelden, 2006) ISBN 978-1-59285-356-4
  • Surviving Withdrawal: The Breakup Workbook for Love Addicts by Jim Hall, MS (Health C., 2011) ISBN 978-1-4675-7312-2
  • Love Addict: Sex, Romance, and Other Dangerous Drugs by Ethlie Ann Vare. (HCI, 2011) ISBN 978-0-7573-1595-4
  • Making Advances: A Comprehensive Guide for Treating Female Sex and Love Addictions (SASH, 2012) ISBN 978-0-9857472-0-6
  • «Is It Love, or Is It Addiction» by Brenda Schaeffer. (Hazelden, 2009) ISBN 1592857337
статті

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).