Любка (річка)
| Любка | |
|---|---|
| 50°30′06″ пн. ш. 30°16′11″ сх. д. / 50.501666666667° пн. ш. 30.269722222222° сх. д. | |
| Витік | Київ, Святошинський район, поблизу місцевостей Нивки та Дударів Сінокіс |
| Гирло | Ірпінь, Святошинський ліс, урочище Романівське болото |
| • координати | 50°30′6″ пн. ш. 30°16′11″ сх. д. / 50.50167° пн. ш. 30.26972° сх. д. |
| Басейн | Ірпінь→Дніпро→Чорне море |
| Країни: | |
| Регіон | Київ |
| Довжина | бл. 9 |
| Притоки: | відсутні |
![]() | |
Лю́бка — річка в Україні, що протікає територією міста Києва, права притока Ірпеня. Довжина — близько 9 кілометрів.
Географія

Бере початок з колектору, неподалік від вулиці Данила Щербаківського, біля Нивок. Фактично початки має з озера в урочищі Дударів Сінокіс, у лісі неподалік проспекту Палладіна. Потім річка перетинає вищевказаний проспект, проходить під залізницею Київ-Коростень, південною околицею селища Коцюбинське, а далі весь час протікає на північний захід Святошинським лісом. Витікаючи з лісу, впадає у річку Ірпінь трохи вище залізничного мосту.
2002 року долина річки оголошена загальнозоологічним заказником місцевого значення «Річка Любка» (квартали 2-4, 7-9 Святошинського лісництва) як антропогенно не навантажена територія, на якій збереглися типові для Полісся представники тваринного світу. Площа заказнику - 163 га.
Нижня частина річки знаходиться у межах природного заповідника Романівське болото.

У лісі неподалік селища Коцюбинське на річці є невеликий ставок. Сама річка має незначну ширину на більшості своєї протяжності і розширюється лише у нижній течії. Майже на усій протяжності протікає поза межами забудови, через сосновий ліс, тому з усіх річок Києва Любка зазнала людського впливу чи не найменше.
Назва
Назва річки, ймовірно, походить від назви рослини любка, що колись була поширена на її берегах. А сама річка дала назву хутору, який проіснував до 1943 року, був спалений під час війни і більше не відновлювався. Ще одну із версій назви річки розповідав нащадок родини Жидченків, що проживала у хуторі Любки. За версією того старожила, назва походить від імені відьми Любки, що кількасот років тому проживала у тому лісі край яру. Той старожил навіть цитував уривок тексту невідомого автора про «урочище скаженої баби Любки». На жаль автора тексту і джерело не ідентифіковано.
Джерела
- Енциклопедія Києва [Архівовано 2 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Річка Любка
- Совка, Ямка, Нивка, Любка…
- Загальнозоологічний заказник місцевого значення «Річка Любка» [Архівовано 4 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 332 (Любка № 3)
- В Коцюбинському зливають нечистоти в річку
| Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).

